Боже, як розумію я це слово - втома...

Diana Makarova
- Я втомилась...
Пише жінка у своєму відкритому пості, тож можу цитувати.
- Я втомилась... Ці безкінечні закупки...
Я нашорошую вуха. Ці безкінечні закупки втомлюють, чи ж мені не знати? Особливо оці дрібні, але такі потрібні - плівка, цвяхи, скоби, ізолон, сітка, мішки...
Я ненавиджу цей перелік, мені приємніше купувати щось красиве, приціли, коптери, авто, але і це потрібно, це життя й здоров'я наших військових, тож мушу, мушу...
- Оце постійне відслідковування, щоб все було хорошої якості. - продовжує жінка.
Як я її розумію!
Як буває соромно, коли ти вклався у мішки, а вони розлізаються на другий тиждень. А як взнати нехорошого виробника? Лише методом проб і помилок.
- Оці постійні дзвінки. О сьомій ранку. О дванадцятій ночі. - продовжує жінка.
Я ладна вже плакати - о, сестро, прийти на груть мою, поплачемо разом! О сьомій ранку? А о шостій не хочеш? А о другій ночі?
А якщо я сплю? Та кого це колише, я давно вже не людина, а функція, а хіба функції сплять?
- І увесь час треба моніторити соцмережі. - продовжує свій перелік жінка. - Треба про щось писати, боже, як я ненавиджу ці соцмережі, а треба...
Сестро моя...( Read more... )

А от українцям після ін'єкцій - хоч штангу, хоч марафон

Захар Мілютін
Видання The Star повідомляє, що на 17/08/2021 уряд Сінгапуру виплатив 144 компенсації на загальну суму 573 ТИС дол. США за важкі пошкодження здоров'ю через вакцинацію.

Найбільшу компенсацію в понад 150 ТИС дол. США отримала родина 16-річного хлопчика, в якого через тиждень після вакцинації стався серцевий напад.

Посилаючись на місцевого регулятора журналісти говорять про зареєстровані там 10 000 повідомлень про побічки, 400 з який кваліфіковані як серйозні.

При 4,2 мільйонах вакцинованих сінгапурців це означає, що навіть якщо рахувати тільки визнані і тільки важкі побічки, то на кожні 10 тис вколотих 1 має важкі наслідки одразу. https://bit.ly/2UZtwN1
( Read more... )

Перший - про вбивство Георгія Гонгадзе

Sonya Koshkina (official)
Інтерв’ю (перша його частина) велике, тому пропонуватиму вам - в якості спойлерів - окремі цікаві фрагменти.

Перший - про вбивство Георгія Гонгадзе

***
- …Пам’ятаю переддень вбивства Гонгадзе. Я жив на Лесі Українки, 3. Георгій заскочив до мене під вечір – позичити 50 гривень до авансу. Ми ще випили з ним по келиху червоного вина.

За ці гроші, я так розумію, він купив кавуна у гастрономі навпроти, заніс його до Альони Притули (вона поруч жила). Потім спустився вниз і почав ловити таксі, щоб поїхати додому (в ті часи таксі ловили «з руки» – людина просто виходила на дорогу, піднімала руку – «голосувала» й сідала в машину, що зупиниться, – LB.ua.). До нього – під виглядом таксі – під’їхав генерал Пукач, попросив його сісти на заднє сидіння, бо переднє нібито поламане. Потім двоє сіли з боків від нього. І все, повезли його на той світ.
( Read more... )

Кто должен отвечать за все содеянное?

Станислав Кукарека
Вообще то я человек не злой. Но просто память у меня хорошая. Когда около 2-х лет назад начались вводиться все вот эти маски. локдауны и прочее то нам говорили что им очень хочется погладить курву. И шо вы думаете? Они ее погладили. Причем по таким всяким местам шо даже сама курва застенялась и начала терять адекватность. Идея там "погладить курву" была же вроди "успокоить курву", но вместо того они ее очень изрядо возбудили как потом оказалось. И наступил акт второй марлезонского балету.
Второй акт марлезонского балету прошел под символом того что "курву успокоить не удастся", и там помогут только средства силные, например рауш-наркоз в виде массовой вакцинации. И пока мастера-анестезиологи готовили свою кувалду нам предлагалось сидеть тихесенько под шконкою в масках и локдауне и "ждать пока придумают вожди". Надеяться и верить то есть. И был такой период в нашей жизни. И вот вожди придумали, и начали обштыркивать кого попало всем что под руку попадется. Но курва злая оказалась и не оценила их стараний. Сколь там они ее не гладили по всяким местам - оказалось что даже кувалдою по голове там помогает не больше чем стрелять в терминатора из рогатки. То есть оно ее лишь только еще больше злит, но вообще не успокаивает ну ни разу.
Ок, наступил третий акт марлезонского балету, и нам сказали что сидеть в локдаунах аж по гроб жизни будем не только мы но еще и дети наши. И что штыркаться придется не 2 раза (как было проектом предусмотрено) а 3, 4, хрен его знает сколько раз но только это не поможет все равно. Ибо упорная курва попалась мол, и такова наша печальная судьба. Конец времен, братишка (с). ( Read more... )