Станислав Кукарека · Волшебники изумрудного города

Была в моем детстве такая сказка интересная. Где все на самом деле было немного не таким каким казалось. Что достигалось специальными очками. Я думаю не я один тогда ее читал, и многие из этой сказки сделали совсем других выводов. Аж вплоть до того что попытались воплотить ее в жизнь. Да и не только попытались, но и воплотили в достаточно немалой степени. Сегодня когда большинство смотрин на мир через волшебные экраны телевизоров, смартфонов и компьютеров - они взялись за обоняние и прочее, теперь нужны еще и маски. Где-то логично. Но что на самом деле происходит?
Нас 20 лет вподряд упорно убеждают в нашей зависимости от государства. Критической зависимости, неизбежной. Мол если не государство - то кто же нас будет кормить и защищать? Кто нас будет лечить? Кто будет охранять наши права, деньги и прочую собственность? Вопрос этот давно перешел в разряд риторических уже, но с каждым днем становится важнее и важнее. И к перечню угроз уже привычных нам каждый день добавляют что-то новое. То потепление глобальное, то буллинг с шиттингом и ущемление меньшинств, теперь еще "коронавирус" вот какой-то. Все веселей, все радостнее жить. Но попрошу не забывать, это всего только лишь "волшебные очки"...
Когда-то я уже жил в очень могучей и социальной стране. Которая меня кормила и лечила и учила, и от бандитов защищала, и от мирового империализма. Ну заодно и от "неправильных идеологий". Казалась нерушимым стержнем (нефритовым) стабильности в мире полном угроз. Я помню это, все еще помню. И хоть там были отдельные недостатки (вроде дефицита сральной бумаги, и элитарного статуса колбас) зато была стабильность, правда? Однако на моих глазах та мощная держава рассыпалась в прах. Общенародное добро утекло неизвестно в чьи руки. В стране произошел госпереворот (легко и просто) и никакое КГБ его не предотвратило кстати, а напротив - активно участвовало. Сбережения граждан были обесценены. Инфраструктура жизнеобеспечения (и прочего) по сути коллапсировала, бесплатное образование и медицина по сути прекратили свое существование. Армия существовать не перестала, но нахера она нужна такая - уже никто не понимал. Короче говоря ни одного из своих обязательств дыржава та так и не выполнила, и ни одной из надежд - не оправдала. И это случай поучительный, на самом деле. ( Read more... )

Олексій Валерійович Галімський · COVID19. Украина. "Зима близенько"

Очередное несильное похолодание 29.11.-01.12.2020 принесет активизацию эпидпроцесса в следствие пересушенного воздуха и снижения вентиляции в помещениях с центральным отоплением, формирующих "ядрышковую" фазу инфекционного аэрозоля.
поэтому в середине следующей недели можно ожидать очередной скачок заболеваемости (>23.000 и пик летальных случаев за >300).
Кроме того следует отметить, что нарастает явление гиподиагностики заболеваемости (оценочно уже >50% случаев) чему есть ряд причин:
- нарастающая недееспособность системы здравоохранения на всех уровнях (несоответствие реальной способности регистрировать случаи их фактическому количеству);
- необращение пациентов способных пребывать дома за медицинской помощью со всеми стадиями и степенями тяжести COVID19 (пациенты понимают, что семейный врач домой не придет, скорая будет ехать 5 часов, в стационаре положат в коридор, на койку без кислорода);
- невыставление COVID19 посмертно по просьбе родственников в связи с безумными мероприятиями в отношении трупов (пламенный привет автору "социальноого дистанцирования на кладбище", попавшему без медицинского образования "экспертом" при супрун в директорат громадського здоровья Минздрава с одесского базара "7 километр ", г-ну Паламарчуку).
***
Краткие выводы:( Read more... )

Проблема не в инфекции. Проблема в логике

Станислав Кукарека
Проблема не в инфекции. Проблема в логике. Если вы даже представляете угрозу для меня - я в ряде случаев готов смириться с риском. Особенно если альтернативы еще хуже. Ео смириться с риском и смириться с гарантированным ущербом - это разное. Это вообще разное. Любой кто восстает против тирана имеет риск погибнуть. Но это далеко не то же самое что сразу же покончить жизнь самоубийством. Ну или одеть ярмо. Вы понимаете разницу? Риск - это риск. Ущерб - это ущерб. И где то между ними вероятность. Не только вероятность как артефакт математический, но и субъективная ее оценка. И это важно. Много лет много людей (не самых кстати глупых), много ресурсов всяких и технологий пытались уравнять эти две большие разницы. Если у врага 19 очков то мне нужно 20 или 21. Мне 18 не нужно, оно мне не поможет. Теория игр блеать, вас ей учили в институтах, или на курсах в Трускавце. И шо там сложного? На это были потрачены миллиарды баксов.( Read more... )

Маячня, скажете ви. І я скажу

Алі Татар-заде ·
колись давно світом правили руді шатени. Потім парикмахерський лад змінився, і владу захопили лисі. Вони угнітали рудих та всіх інших, допоки новий лад не встановили біляві блондини. Та недалекий вже той час, коли заря справедливості сторжествує, і світ захоплять пригнічені брунети.
Маячня, скажете ви. І я скажу. А потім додам - в подібну маячню, тільки названу “класовою борьбою”, вірить половина людства, як і половина нашого населення. Вірить істово і щиро, тому що зі школи. Вірять в неіснуючі в природі, незафіксовані в жодній конституції і тогочаснім документі, суспільні лади як Рабовласництво, Феодалізм, Капіталізм. Вірять і в соціалізм - як альтернативу цім трьом вигадкам.
Вірять і в комунізм - але як в далеке майбутнє, хоча насправді це похмуре минуле (комунізм = голодомор, комунізм = гулаг, комунізм = “товаріш сталін, праізашла чюдовіщная ашипка”, комунізм = “смірнова, іщо рас увіжу біз алаго галстука і пра залатую мідаль можиш даже нє думать”).
Не було ніколи влади шатенів, хоча коли задатись ціллю, то можна назбирати докази зворотнього в Ірландії, а коли розстріляти опонентів, згноїти їх тифом та голодом, зайняти їхні катедри - тоді можна і “науково довести”, прибравши зайве і незручне.
Так само не було влади рабовладєльцев, влади фєодалів, влади капіталістов.
Вам скажуть що було, власне ви мені скажете що було. ( Read more... )

Громадськість повинна підготуватися до побічних ефектів вакцини

Захар Мілютін
27.11.2020, науковий журнал Science
стаття:
"Громадськість повинна підготуватися до побічних ефектів вакцини."
https://science.sciencemag.org/content/370/6520/1022.full
Цікаві факти тут густо перемішані з маркетинговим бла-бла-бла про те як продавати публіці цей медичний садо-мазохізм.
Я перекладав тільки фактуру:
"Цього літа біолог Люк Хатчісон зголосився взяти участь у випробуванні вакцини від ковід-19 виробника Moderna.
Після другої ін'єкції його його рука набрякла до розміру "гусячого яйця", говорить Хатчісон. Він не може бути впевнений, що отримав вакцину, а не плацебо, але за кілька годин 43-х річного здорового до випробовувать Хатчісона, охопили болі в кістках і м’язах та лихоманка 38,9 ° C.
“Я почав трястись. Мене кидало в холод і гарячку", - каже він. "Я цілу ніч сидів біля телефону і думав:" Чи мені телефонувати на 911? "
Симптоми Хатчісона зникли через 12 годин. Але він скаржиться: "Ніхто не підготував мене, що це буде настільки важко."( Read more... )

Також автори "забувають" вказати, що в здорових відносно молодих людей типу згаданого волонтера Люка сам ковід в абсолютній більшості випадків проходить або взагалі безсимптомно, або має симптоматику значно легшу за те, що він отримав в результаті вакцинації.


-

Майдан - чому Янукович вчасно не розігнав його?

Oleksii Stepura
Кожен раз, згадуючи про Майдан, я задаю собі одне просте питання - чому Янукович вчасно не розігнав його? Задовго до того, як протестуючі взялися за коктейлі Молотова, а правоохоронці почали стріляти. В кінці листопада 2013 року, коли зіткнення з «Беркутом» обмежувалися лише штовханиною і застосуванням газових балончиків. Тоді Євромайдан навіть не потрібно було розганяти - досить було просто зупинити його. Ліквідувати в зародку. Акуратно, з розумом.
Особисто я був впевнений, що влада саме так і вчинить. Що не дасть шансу дрібному Евромайдану перетворитися на справжній грізний Майдан. Навіть дату передбачив заздалегідь - ніч на 30 листопада. І час - 4 години ранку. За кілька днів до відомих подій. Як, запитаєте ви? Та дуже просто! Пояснюю.
Проведення Саміту у Вільнюсі, де Янукович відмовився від підписання договору з ЄС, планувалося заздалегідь на 28-29 листопада 2013 року. Відомо було, що в столицю Литви відправиться не тільки державна делегація на чолі з президентом, а й лідери Євромайдану - Кличко, Яценюк, Найєм та інші. Адже одночасно в столиці Литви проходив так званий "форум громадянського суспільства".( Read more... )

====
Олег Ельцов
Хороший план. Але це б не спрацювало. Народ вже вирішив своє. Це б сталося так чи інакше
---( Read more... )

Юрій Луценко · Спогад про Євромайдан 2

Навздогін до Майдан - чому Янукович вчасно не розігнав його?. Погляд зі "сцени"...
----
Від перших організаційних зустрічей в колі лідерів Майдану йшла дискусія: обмежитися мітингами і маніфестаціями чи будувати наметове містечко зі сценою. Фактично, керівна трійка виступала за перше. А Турчинов і я - за справжній Майдан. Це був спір не про технічні речі, а про глибину протесту.
Життя примусило «осісти» в намети. Спочатку досить стихійно на Європейській площі. Влада тут же відчула небезпеку і провела першу атаку спецназу на ледь захищений депутатами та металічними конструкціями табір протесту. Саме депутати від опозиції тоді втримали сцену.
Тоді влада пішла планом Льовочкіна: організувала окремий студентський протест. Тисячі студентів з київських вузів щиро підтримували євроінтеграцію. Але без старих політиків, яких нещадно відсікали від мікрофона.
Так виникло два Майдани, і той, що на Європейській все більше програвав і драйвом і чисельністю.
Розділення на хороших учасників протесту, особливо - молоді та поганих цинічних політиків майже вбив Євромайдан.
Зрештою, Яценюк, пославшись на лист Ю. Тимошенко, закликав до об‘єднання з студентами. Троє лідерів повели туди нечисленний мітинг з Європейської площі і покинули Київ, пославшись на необхідність бути у Вільнюсі, де вирішувалася доля євроінтеграції.
У Вільнюсі дива не сталося: Янукович відмовився від ЄС і поїхав у Москву, де отримав те, що хотів, починаючи всю цю псевдоєвроінтеграцію: гроші і гарантії переобрання Президентом. Ціна у вигляді перетворення України в підпорядкований Росії суб‘єкт Тайожного союзу його зовсім не засмутила.
Відразу після цього студентський протест був мінімізований. На Майдані лишалося все менше молоді.
В ніч на 30 листопада зникли їхні керівники, кухня, звук. Підтягнувся Беркут і комунальники з йолкою. Все стало ясно.
Перша хвиля Беркуту заблокувала озвучку, яку привезли Княжицький та інші опозиційні депутати ВР. Потім легко поштовхалися і помахали палками. Мені розбили окуляри, і після заспокоєння ситуації я поїхав додому.
Вже дома дізнався про звірячий розгін пару десятків молоді під стелою Незалежності. ( Read more... )

Після свічки завжди лишається огарок. Не соромтесь прибирати його

Diana Makarova
Святослав Носов, відомий більшості як Горькій Лук, дуже ображається на мене.
Святослав-Лук все намагається зрозуміти, за що ж Діана Макарова не любить його, Святослава, Лука Горького.
Я не люблю ворогів, розумієте...
Про те, що Лук - ворог, я сказала йому при першій же зустрічі. Коли він ще працював у Тайри. Ну, як працював? Завідував припасами і робив піар. Перо-то, вірніше, клавіатура у Лука бойкі.
Працюючи у Тайри, Лук створив навколо своєї особи флер таємничої бойовитості, дехто й досі вважає, що він особисто витягував поранених з передової, практично на собі. Аж доки Тайра не відповіла на питання коротко, жаль, що тільки в коментах - Лук на передовій не бував, у вивезенні поранених брав опосередковану участь, проявив себе не надто добре.
Переклад з Тайриного можна й так: "Тайра не любить п'янь, Тайра поважає сухий закон"
Лук свою п'янь не приховує ніколи, тому і вам я нового нічого не скажу. Зібравши себе докупочки після того, як його попросили з Бердянського - Лук перебрався до Ані Корніцкої на Пєскі.
Аня теж дама сувора, але все ж у Ані Лук, раззудісь плєчо, розписався донємогу. Довірливі читачі так і уявляли його в секретних виходах за лінію фронта (сама таке чула, мене у цьому запевняли, аж доки я не порадила людям похмелитись), у вивезенні на собі поранених та участі в боях.( Read more... )

-