За урбанизм, и дело мира - нещадно борется Сатира...

Stanislav Kukareka
Гидравлические испытания систем теплоснабжения и водоснабжения давно уже превратились в традиционный и немного специфический аукцион невиданной щедрости. Ну пару там машин побьет или окна повыбивает - то еще ладно. То понятно. Но вот когда под землю (в кипяток по сути) уходят целые маршрутки, или заливает торговый центр самый наикрутейший в городе - тут уже не до шуток. Хотя все к этому давно привыкли и воспринимают в сущности как должное. Мне вот интересно, а кто компенсировал убытки к примеру собственникам "Оушен Плазы" и из каких денег? Мастер участка из своей зарплаты, или например прораб? Не думаю. Я думаю что бабки заплатили потребители услуг. Причем они еще намного больше заплатили, хватило там не только на ремонт гламуров но и на адвокатов, да и там по дороге к рукам прилипло аж никак не меньше половины... А почему? И как вообще?
Из школьного еще курса физики я помню 2 непреложных факта. Факт первый - вода практически несжимаема. Да, сталь (например) при том растягиается, но это меньшее из зол. И потому к примеру испытание всяческих баллонов, от газовых в автомобилях и заканчивая PCP пневматикой производят именно водой. Ее накачивая туда до давлений что порой овер 200 атмосфер. Не воздухом и не метаном, и даже не гелием. А именно водой. И так все это происходит уже овер 100 лет, еще паровые котлы именно так испытывали на паровозах и на пароходах. А почему? А потому что тогда не взорвется. Даже если баллон тот, трубопровод или еще что то даст слабину, то водички наружу просто немного просочится, и все.( Read more... )

Питання якій стороні вигідна ескалація, на жаль, очевидно

Borys Babin
Запеклі бої на азербайджано-вірменському кордоні вчать про одне. Усі "заморожені" конфлікти рано чи пізно "розморожуються".
Війна може бути Сторічною, але вона ніколи не скінчиться без поразки чи зникнення одної сторони та перемоги іншої. Всілякі женевські, мінські чи бішкекські "процеси" є лише грою шпигунів та пропагандистів, засобом відкладання одною із сторін своєї поразки. Або - перемоги.
Чому спалахнув віддалений від окупованих територій Азербайджану Товуз та чому саме зараз?
Не є таємницею, що саме у тій місцевості, зажаті між Курою та горістим кордоном з Вірменією, проходять УСІ нафтогазопроводи, що прямують від Баку до грузінських портів та до Туреччини.
Там саме прокладені єдині стратегічні залізниця та автодорога. Перерізання цих магістралей майже ізолює Азербайджан від західного світу, аже решта кордону з Грузією йде по пересіченій місцевості.
А другий за значенням грузино-азербайджанський логістичний хаб на півночі не має залізниці та трубопроводів, лише автодорогу.( Read more... )

Вячеслав Ільченко · Забута Історія Зеленого Клину. Частина перша

Розповідати про Закитайщину - так називався в народі Зелений Клин іще так недавно - можна дуже і дуже довго. Це майже нескінченне джерело епічних сюжетів, в жанрі як "земної опери" (ну, знаєте, романів таких в стилі Генрі Райдера Хаггарда, тільки про Північ), так і фентезі, і навіть стімпанка. Адже розташовувався Зелений Клин між найбільш міфологізованих країн світу - поряд із Японією, Китаєм, Монголією, Маньчжурією та таємничими Якутією та Камчаткою, які досі для багатьох є білою плямою.
Наприклад, чи знаєте ви, що на Камчатці є... своє Запоріжжя? За нинішніми російськими розкладками це село, там проживає біля шестисот чоловік. Але у нього є власний герб - жовто-блакитний корабельний руль і золотавий ведмідь на тлі вулкана. Засноване воно було в 1907 році переселенцями із Херсонської Губернії. Відомі навіть села, з яких вони походили - Козацьке, Каменка, Бургунка, Тягинка та з міста Берислава. Всі ці населені пункти, хоч і доволі депресивні, досі існують. Як і камчатське Запоріжжя. Але і ті, і інші уже забули про свою реальну історію.
Місто Хабаровськ, в якому зараз вирують антипутінські протести, також було засноване українцями. Ба більше, цілком конкретним українцем - Яковом Васильовичем Дяченком, який походив із української шляхти Полтавської губернії. В 1858 році, будучи генерал-губернатором Східного Сибіру, він отримав під свою команду чотири роти Третього Сибірського Лінійного Батальйону, що знаходився на берегах річки Амур. Із ними він заснував пост Хабарівка - який повинен був стати базою для утворення Уссурійського батальйона Амурського козацького війська.( Read more... )

Ну і хто вона після цього?

Volodymyr Boiko
Кабінет Міністрів України запропонував Верховній Раді посилити відповідальність за завідомо неправдиві повідомлення про загрозу безпеки громадян. Йдеться, передусім, про так званих «телефонних мінерів», для чого пропонується внести зміни в статтю 259 КК України, передбачивши за подібні витівки позбавлення волі на строк до 8 років з конфіскацією майна.
Маю пропозицію, як вирішити проблему з «телефонним мінуванням» без усяких законодавчих новацій. Достатньо звільнити з посади генерального прокурора Ірину Венедіктову, яку підлеглі поза очі називають ДБС, і призначити на її місце притомну людину з, бодай, зачатками правосвідомості. Бо проблема не в тому, що чинна редакція закону передбачає недостатньо суворе покарання за «телефонне мінування», а в тому, що посаду генерального прокурора обіймає дама з низьким рівнем соціальної відповідальності.
Ось, будь ласка:( Read more... )

Справжня історія без щасливого кінця.

Вадим Хомаха
Вчора і сьогодні розмовляв з лікаркою, яку давно знаю й поважаю - вона працює у великому шпиталі, який приймає хворих на коронавірус. Ій майже стільки, скільки й мені - ми у групі ризику. Прізвище поки просила не називати, бо влаштуватися на роботу зараз нашому поколінню ... самі розумієте, майже неможливо.
Справжня історія без щасливого кінця.
Про коронавірус, лікарів, українську медичну систему й її "гвинтиків". А також про систему імені "міністра" максимки степанова, який вже збудував для себе комунізм і неспинне джерело збагачення.
Отже.
2.5 тижні тому у кабінеті напроти захворіли на коронавірус її колеги. Звичайно ж, вони з ними постійно спілкувалися, тому інфікування було майже неминуче. Що й трапилося.
Коли їй повідомили про це, був вихідний день. Вона, чітко розуміючи всі можливі наслідки, вирішила зробити тест. АЛЕ. Тести можна пройти тільки у робочий день, до того ж, треба чекати кілька діб на результат. Тому вона пішла до приватної лабораторії, де й прошла тестування. ЗА ГРОШІ, щоб було зрозуміло. І пішла на самоізоляцію разом із чоловіком.
Наступного дня вже був результат – так, вона дійсно заразилася. ( Read more... )