![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Козакування
Apr. 25th, 2020 07:33 amАлі Татар-заде
настільки ясно, чітко і стисло викладено, що я дозвою собі об'ємну цитату.
— «Під час розпаду системи легітимної влади <Орди> в степу виникали різноманітні козацькі спільноти.
У тюрко-монгольському світі козаком називали людину, що безпідставно претендувала на вищий від наявного статус, або з іншої причини губилася в рангованому мереживі статусів, а тому й вважалася особою поза суспільством та його нормами.
Коли внаслідок соціальних струсів рушилася усталена організація номадів, розсипалися роди та їхні ієрархії, тоді й козакування набувало масового характеру.
Ще В. В. Бартольд звернув увагу на те, що козакування (казаклик) протягом невеликого історичного періоду (друга половина ХV ст.) охопило величезну територію – від Центральної Азії до України, і сталося це у той час, коли одне за одним розвалювалися створені монголами держави.
Зокрема, в часи розпаду держави Тимуридів козаками називали претендентів на престол, “котрі не бажали коритися своїй долі і на чолі своїх прибічників вели життя шукачів пригод”.
Наприклад, Султан-Хусейн, правитель Хоросану, мав за плечима свої “часи козацтва” (казаклик).
Козаками називали й певну групу, що відокремлювалася від якогось “народу”,
як-от: кочові узбеки, що залишили хана Абу-л-Хайра та його спадкоємців, отримали назву узбек-козаків, згодом це слово перетворилося на етнонім казахів.
( Read more... )
настільки ясно, чітко і стисло викладено, що я дозвою собі об'ємну цитату.
— «Під час розпаду системи легітимної влади <Орди> в степу виникали різноманітні козацькі спільноти.
У тюрко-монгольському світі козаком називали людину, що безпідставно претендувала на вищий від наявного статус, або з іншої причини губилася в рангованому мереживі статусів, а тому й вважалася особою поза суспільством та його нормами.
Коли внаслідок соціальних струсів рушилася усталена організація номадів, розсипалися роди та їхні ієрархії, тоді й козакування набувало масового характеру.
Ще В. В. Бартольд звернув увагу на те, що козакування (казаклик) протягом невеликого історичного періоду (друга половина ХV ст.) охопило величезну територію – від Центральної Азії до України, і сталося це у той час, коли одне за одним розвалювалися створені монголами держави.
Зокрема, в часи розпаду держави Тимуридів козаками називали претендентів на престол, “котрі не бажали коритися своїй долі і на чолі своїх прибічників вели життя шукачів пригод”.
Наприклад, Султан-Хусейн, правитель Хоросану, мав за плечима свої “часи козацтва” (казаклик).
Козаками називали й певну групу, що відокремлювалася від якогось “народу”,
як-от: кочові узбеки, що залишили хана Абу-л-Хайра та його спадкоємців, отримали назву узбек-козаків, згодом це слово перетворилося на етнонім казахів.
( Read more... )
