Китайська Аддис-Абеба: як очильник ВООЗ став маріонеткою Китаю та чому його ненавидять у Тайвані та

Гонконзі
===
Артур Харитонов
Ще у січні мої сторінки у соціальних мережах були сповненими кантономовним хейтом у бік шефа Всесвітньої організації охорони здоров’я – Тедроса Аданома Гебреісуса. До початку пандемії мало хто взагалі знав, як взагалі виглядає ця людина, та, відверто кажучи, яке значення ВООЗ для окремого життя середньостатистичного українця.

Однак, часи змінилися, - настала біологічна криза. І, на жаль, ВООЗ не виявилася надорганізацією з «Інферно», де спецагенти рятують світ у катакомбах Стамбула, а її очильник не став супергероем. Навпаки – коронавірус показав нам, чому він – антигерой.

Давайте розбиратися по-порядку.
( Read more... )

Все більше людей в світі висловлюють критику ВООЗ як інструкції, а Тедроса називають «некомпетентним» та «корумпованим». І, враховуючи його бекграунд, так і є.

"Эпидемия пройдёт. Полицейское государство останется"

Шон Таунсенд
Меня уже затегали в десяток постов и двадцать раз в личке спросили, что я думаю о "телефонном карантине" имени Геращенко. Я в глубоком недоумении, у вельможного нубья телефон уже накрепко прирос к голове и престарелые хипстеры начинают путаться, где заканчивается телефон и начинается гражданин. Вспомнилась история.

Иду я как-то по Ленинградской площади и меня останавливает полиция. И спрашивают, забывая представиться: паспорт есть? Есть, отвечаю, есть, как же человеку в нашей богом проклятой стране без паспорта - дома лежит на полочке. Могу номер сказать по памяти. А еще, говорят, еще что-нибудь есть? Конечно, много всего: зажигалка с сигаретами, ключи, билетик на тролейбус, семь гривен монетками.

А телефон, телефон, говорит полиция, есть у тебя телефон? И смотрит на меня собачьими глазами, выжидательно. А телефона, отвечаю, нет. Как, говорит полиция, нет у тебя телефона? Вот же ж преступный сукин сын замаскировался! И выражает подобием лица по-детски неподдельное изумление: совсем нету?! Я понял, что дальше лучше не испытывать хрупкую нервную систему людей в форме на прочность, сжалился, и отвечаю: вобще - есть, а с собой - нет.
( Read more... )

Рано чи пізно ця флуктуація спрацює. Ґрети на них немає!

Алі Татар-заде
сьомий рік над нашим окупованим Кримом літають цілі ескадріллі московитських літаків. Якось йшли ми своєю компанією, було це чудової весни, ми на природі у лісі, і от над нами з інтервалом в 10 хвилин (я навмисно дивився годинника) пролетіло не менше 30 красавців, всі однаковим маршрутом. Всі навколо свої, почали лаятись. Один я стояв посміхався, дивлячись їм у хвіст.
Ну, мене свої ж і питають, чого це я задоволений.
-- Кожен раз, - кажу, - як бачу їхні льоти, уявляю скільки людей в Криму одночасно бачать і подумки кажуть: "Щоб ти навернувся".
-- І що це дасть?
-- Не знаю, що це дасть, але насправді це гигантська флуктуація. Ніде в світі населення, бачучи літака, не бажає йому гепнутись. Хіба 1-2 маньяка на всю країну. А в нас сотні, а може й тисячі думок, висловлених майже одночасно. Рано чи пізно ця флуктуація спрацює.
От пригадав сьогодні, як дізнався що вчора вночі у відкритому морі поблизу Феодосії "ісчез с радаров" Сухой-27
=========( Read more... )