Алі Татар-заде
як ви знаєте або десь чули, моделі історії бувають поступальні, відступальні, коливальні лінійні, а також циклічні (еклезіаст), спиральні (як спроба синтезу) або всілякі складніші та простіші (до останніх можу навести нирваничну теорію будизму, що насправді нічого не відбувається).
А ладно, до чого це я. Часто думають, що Крим й Донбас поступально русифікувався, і дорусифікувався до отого що сталось в 2014 році. Це просто і красиво для теорії, але насправді ніфіга.
Не знаю за Донбас, але Крим поступово українізувався, дуже повільно, але ще скоріше нейтралізувався.
В 2004 мені довелося витягувати з маршутки двох дівчат, які посміли балакати українською - від розгніваного натовпу салону (при чому один рускоязичний - той що вискочив услід за нами та хотів побитися - був корєєць), да, отакі спогади, отакі були тоді і випадкові знайомства.
Але вже в 2012 мовно-язичне протистояння настільки всіх виснажило, що не тільки українці не сапалися на російську (до чого всі звикли і так), але і правильнощелепні вже не проявляли ніякої реакції на українську.
Вперше я це відчув 2008 року в Севастополі, коли гуляв там самим центром і тут дуже некстаті на мобілу подзвонив львів’янин. ( Read more... )
як ви знаєте або десь чули, моделі історії бувають поступальні, відступальні, коливальні лінійні, а також циклічні (еклезіаст), спиральні (як спроба синтезу) або всілякі складніші та простіші (до останніх можу навести нирваничну теорію будизму, що насправді нічого не відбувається).
А ладно, до чого це я. Часто думають, що Крим й Донбас поступально русифікувався, і дорусифікувався до отого що сталось в 2014 році. Це просто і красиво для теорії, але насправді ніфіга.
Не знаю за Донбас, але Крим поступово українізувався, дуже повільно, але ще скоріше нейтралізувався.
В 2004 мені довелося витягувати з маршутки двох дівчат, які посміли балакати українською - від розгніваного натовпу салону (при чому один рускоязичний - той що вискочив услід за нами та хотів побитися - був корєєць), да, отакі спогади, отакі були тоді і випадкові знайомства.
Але вже в 2012 мовно-язичне протистояння настільки всіх виснажило, що не тільки українці не сапалися на російську (до чого всі звикли і так), але і правильнощелепні вже не проявляли ніякої реакції на українську.
Вперше я це відчув 2008 року в Севастополі, коли гуляв там самим центром і тут дуже некстаті на мобілу подзвонив львів’янин. ( Read more... )