#сто_років_тому, 27/14 - 28/15 січня 1918

Алі Татар-заде
Цей фрагмент я присвячую кримчанам, яким довелось пережити досвід 2014 року.
Усі інтонації та деталі тут - я певен - здадуться їм дуже знайомими.
___________________________
.
Отже, 27/14 січня 1918 Сімферополь вперше впав перед красними.
Влада перейшла до севастопольських матросів, зібраних по всій Росії, та пітерських комісарів.
А тепер - мемуар.
.
В.А. Оболенский, Симферополь-Алушта
.
Невеселый вечер провели мы с помощником комиссара Временного правительства П. С. Бобровским и с председателем Совета народных представителей К. К. Ворошиловым.
Оба они обдумывали план бегства.( Read more... )

#сто_років_тому, 27(14) січня 1918

Алі Татар-заде
— Жахливе вбивство в Євпаторії.
— Десант-помста. Красний терор.
— То хто, як і нащо вбив Караєва?
.
______________________________.

Передмова.
На цьому прикладі ми розглянемо, як смерть одної людини з червоних була оплачена майже тисячу смертей «обивателів».
Ми звернемо увагу на те, що вбивство Караєва не тільки не розкрито, але й не розслідувалось ніким.
Його одразу зробили посмертним героєм.
Масові вбивства, що прокотилися Євпаторією взимку 1918 року, виправдовувались тим, що хтось з білих тортурував Караєва, прив’язав йому шию до ніг мотузкою, та ще живого засипав у пляжний пісок.
В справі Караєва багато дивного.
Офіційно вважається, що він був вбитий 26/13 або 27/14 січня 1918. ( Read more... )

Сергій Горбачов: Їхтамнєт під камуфляжем "Русской школы"

Бурхлива реакція на мій пост у Facebook про те, як до нашої школи потрапив часопис "Русская школа", який ми не передплачували і не могли передплатити з цілком очевидних причин, виявилася дуже показовою.


Журналісти СТБ з'ясували, що це видання друкується за гроші фонду "Русский мир", який створений указом Путіна. І це видання отримують усі 300 київських шкіл та близько шістсот шкіл в інших містах України. Чесно кажучи, я такого не очікував :(. ( Read more... )

Диалоги с нулей. Книга вторая. «Скотский профсоюз или чужие здесь не ходять» (окончание)

Костянтин Машовець
- Мелкий, не вийобуйся…бери і жери…
- Та мені шось вже погано… мабуть, досить… наївся
- Вася, в мене тут «угля» ніхуя не має, тікі на заначці пляшка горілки
- Залиш, нам ще вертатися…
Лето, поздний вечер и глубокие сумерки, высота в районе «бахмутки», степь медленно остывает, в воздухе чувствуется некий аромат войны – полынь вперемешку с незабываемым запахом сгоревших порохов, остатков ВВ, оружейной смазки и почему-то жареного мяса. Передовая позиция батальона Василича, ещё без названия, занятая сводным взводом роты Бармалея, которая уже собственно чуть более пары недель и удерживает эту высоту.
В наспех поправленных окопах и укрытиях, забитых разнообразным военным хламом от пустых патронных цинков и разбитых деревянных ящиков до рваных вещевых мешков и пластиковых бутылей, кто сидя, кто лёжа… кто на спальнике или старом армейском одеяле прямо на этом хламе или немного его расчистив вполглаза дремлют несколько украинских военных. У каждого под рукой оружие…
В одной из перекрытых щелей со свежей амбразурой, обращённой в сторону низины и торчащим в ней неизменным «покемоном» на нескольких сложенных один на другом миномётных ящиках сидят двое – Вася, командир взвода разведки и его дружбан, ротный Бармалей. Из-за того, что щель врыта прямо в обратный пологий склон высоты и в неё есть вход, а точнее лаз, со стороны тыла украинских позиций, она выполняет функцию КСП роты…( Read more... )

#сто_років_тому, 28/15 січня.

Алі Татар-заде
До більшовицького повстання в Арсеналі готувалася лише одна людина - комендант Києва, інженер на ім'я Михайло Ковенко.
Всім іншим було "не до того".

Дмитро Дорошенко:

«Вночі з 27/14 на 28/15 січня мене збудив дзвінок телефону.
Схоплююсь, підходжу, питаю — хто такий?
Відповідь — комендант міста Києва Ковенко.
— «Чим можу служити?»
— «Така річ, пане комісаре: нам потрібен ваш автомобіль, реквізуємо, але пізніше, коли ви довідаєтесь, задля чого беремо вашу машину, самі будете дякувати».

Мені не залишалось нічого іншого, як апробувати цю ґалянтну реквізицію. ( Read more... )

Пра "разделяй и властвуй"

Stanislav Kukareka
С тех пор когда придумали сию формулу - немало утекло воды, и сильно изменились сами государства, изменились сами взгляды на его предназначение. И нужно сказать что вовсе не в лучшую сторону. То есть если сказать точнее - там мы наткнулись на фундаментальные проблемы. Ведь оказалось что крайне сложно разделить "объединене" и "разделение", которые по сути есть гранями и воплощениями одного и того-же процесса. Который по итогу вызывает вбсолютно симметрично как и возвышенный восторг, так и глубокое негодование. И все зависит лишь от точки зрения, то есть от места сидения.

Давайте разберемся, еще совсем недавно даже очень прогрессивные общественные деятели нам прямо утверждали что например семья - ячейка общества. То есть есть некоей органицацией и прочим там структурным элементом. И как и всякий элемент он по итогу повторяет в некотором роде черты более общей сущности, то есть того общества и того государства. Так было например 100 лет назад когда сей тезис вообще не вызывал по сути ни малейших возражений. Но вот сегодня многих возмущает к примеру проблема домашнего насилия. И не просто таки возмущает, но и вызывает множество рацпредложений, рацпредложений домашнему насилию прямо противопоставить государственное. Всю мощь законов и там прочей регуляции. Давайте разбираться.
( Read more... )

-----------------
Из Комментов:
фильм про это

Watch on YouTube