#сто_років_тому, 7 вересня 1917.
Sep. 8th, 2017 11:57 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАлі Татар-заде
Кайзер Вільгельм ІІ в зайнятій німцями Ризі.
Це про нього сучасники жартували: "Він волів бути нареченою на кожному весіллі та небіжчиком на кожних похоронах".
Тим часом головнокомандувач Росії генерал Лавр Корнілов, здавши Ригу "для збереження війська", планує державний переворот.
Він надіслав першому міністру Керенському пропозицію:
1) Росія оголошується республікою, 2) Керенський стає замість прем'єр-міністра президентом, 3) Керенський віддає практичну та фактичну владу Корнілову, 4) на посаду військового міністра йде Савінков, 5) нова влада організовано громить Совєти.
Передавати пропозицію доручили екс-міністру Львову.
Той приїхав та все переплутав. У нього вийшло так, що Керенський віддає владу та віддається під справедливий суд Корнілова, а той стає на чолі держави.
Керенський паникує, закликає до помочі Совєти та наказує відсторонити і судити Корнілова.
Здачу Риги Керенський оголошує прямим доказом зради Корнілова. Попри республіканські погляди Лавра Георгієвича, Корнілова малюють як монархиста, що хоче посадити на престол царського брата Міхаїла.
Росія опиняється на межі громадянської війни.
У цей час Центральна Рада вирішує не втручатись у конфлікт ні на чиєму боці.
Корнілов - перший українізатор армії, але його реакційні виступи не залишають ілюзій для українськиї соціалістів.
Керенський - ніби поміркований демагог, але його українофобська позиція вже відома на практиці.
Київ не допомагає Корнілову (який прохав підтягнути для подавлення Совєтів війська генерала Драгомирова) та не допомагає Керенському, хоча той є безпосередній начальник Генерального Секретаріату.
Ідея відсидитись осторонь та подивитись, чия візьме, видається мудрою та виваженою.
Скептики однак міркують, що це гарантує подальші ускладнення України із переможцем, хто б не переміг у столиці Росії.
Так воно і виходить.
Кайзер Вільгельм ІІ в зайнятій німцями Ризі.
Це про нього сучасники жартували: "Він волів бути нареченою на кожному весіллі та небіжчиком на кожних похоронах".
Тим часом головнокомандувач Росії генерал Лавр Корнілов, здавши Ригу "для збереження війська", планує державний переворот.
Він надіслав першому міністру Керенському пропозицію:
1) Росія оголошується республікою, 2) Керенський стає замість прем'єр-міністра президентом, 3) Керенський віддає практичну та фактичну владу Корнілову, 4) на посаду військового міністра йде Савінков, 5) нова влада організовано громить Совєти.
Передавати пропозицію доручили екс-міністру Львову.
Той приїхав та все переплутав. У нього вийшло так, що Керенський віддає владу та віддається під справедливий суд Корнілова, а той стає на чолі держави.
Керенський паникує, закликає до помочі Совєти та наказує відсторонити і судити Корнілова.
Здачу Риги Керенський оголошує прямим доказом зради Корнілова. Попри республіканські погляди Лавра Георгієвича, Корнілова малюють як монархиста, що хоче посадити на престол царського брата Міхаїла.
Росія опиняється на межі громадянської війни.
У цей час Центральна Рада вирішує не втручатись у конфлікт ні на чиєму боці.
Корнілов - перший українізатор армії, але його реакційні виступи не залишають ілюзій для українськиї соціалістів.
Керенський - ніби поміркований демагог, але його українофобська позиція вже відома на практиці.
Київ не допомагає Корнілову (який прохав підтягнути для подавлення Совєтів війська генерала Драгомирова) та не допомагає Керенському, хоча той є безпосередній начальник Генерального Секретаріату.
Ідея відсидитись осторонь та подивитись, чия візьме, видається мудрою та виваженою.
Скептики однак міркують, що це гарантує подальші ускладнення України із переможцем, хто б не переміг у столиці Росії.
Так воно і виходить.
no subject
Date: 2017-09-08 11:18 am (UTC)"Мирний план порошенка" (с)
no subject
Date: 2017-09-16 02:22 pm (UTC)