#невеличкаперемога
Aug. 24th, 2017 07:00 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Igor Lutsenko разом з Сергієм Лещенком та 18 іншими особами.
Дійшли тільки зараз руки написати про вчорашні мітинг і суд. В особливості, про те, що лишилося для багатьох за лаштунками.
Отже, вчора вирішували, чи замінювати запобіжний захід з арешту на якийсь більш м’який Олександру Волкову, котрого ГПУ вважає причетним до викрадення Юрія Вербицького і мене під час Майдану.
Суд вирішив таки тримати його далі під арештом. Це означає, що Волков не втіче, як утікли в Росію практично усі підозрювані по цій справі. Це означає, що є шанс, що він дасть цінні свідчення слідству. Врешті, це означає, що ті колосальні зусилля по тиску на учасників процесу з боку ворогів так і не мали ефекту. Я, на жаль, не можу все розказати, але тиск був системний, хоча і видно було, що наші опоненти не очікували нашого завзяття, та й взагалі несподіванки із затриманням Волкова вони вже давно не очікували, як-не-як ішов вже четвертий рік по трагічній загибелі Вербицького.
На суд опоненти направили групу підтримки – приблизно голосних 7 тіток ватно-антимайданівських поглядів, і групу до 7 тітушок. Принаймні, ми відмітили до 7 чоловіків кримінального бекграунду, віком 40+ років. З тітушками у наших була невелика стичка, обійшлося тим, що ті тушки вирішили для своєї безпеки не йти на засідання. Невідомо, скільки ще було у резерві – можна допустити, що їм дали команду не активнічати, бо прийшла радикально налаштована публіка, усі центральні телеканали – і силова, і медійна перевага була на нашому боці. Тому – вирішили не сунутися, зрозумівши, що у таких умовах судді побояться виносити якісь непопулярні рішення.
На суді виявилося, що у Волкова новий адвокат - пані явно компетентніше за її колег, котрі захищали Волкова у першій інстанції. Але блискучий, емоційний та аргументований виступ прокурора Донського розбив усі її аргументи.
Судове засідання, загалом, було швидким і без зайвостей. Ватні тітоньки намагалися скандалити, але без особливого ентузіазму.
Тепер ми вимагаємо від ГПУ докластися усіма зусиллями, щоб у відведений судом строк було отримано результати.
Я неймовірно вдячний усім, хто долучився. Це були дійсно дуже різні люди – від бувалих ветеранів-активістів «Азову», ОУН і «Правого Сектору» і аж до чарівних та тендітних народних обраниць із «Демальянсу» та «Самопомочі». Усіх називати не ризикую, бо точно когось зараз забуду – але я не маю намір забувати нічию допомогу!
Вітаю нас усіх з цією невеличкою перемогою!)
Мрію про те, щоб такий склад активістів, депутатів і просто небайдужих громадян тримався у єдності в усіх задачах, які ми тут у Києві вирішуємо.
Дійшли тільки зараз руки написати про вчорашні мітинг і суд. В особливості, про те, що лишилося для багатьох за лаштунками.
Отже, вчора вирішували, чи замінювати запобіжний захід з арешту на якийсь більш м’який Олександру Волкову, котрого ГПУ вважає причетним до викрадення Юрія Вербицького і мене під час Майдану.
Суд вирішив таки тримати його далі під арештом. Це означає, що Волков не втіче, як утікли в Росію практично усі підозрювані по цій справі. Це означає, що є шанс, що він дасть цінні свідчення слідству. Врешті, це означає, що ті колосальні зусилля по тиску на учасників процесу з боку ворогів так і не мали ефекту. Я, на жаль, не можу все розказати, але тиск був системний, хоча і видно було, що наші опоненти не очікували нашого завзяття, та й взагалі несподіванки із затриманням Волкова вони вже давно не очікували, як-не-як ішов вже четвертий рік по трагічній загибелі Вербицького.
На суд опоненти направили групу підтримки – приблизно голосних 7 тіток ватно-антимайданівських поглядів, і групу до 7 тітушок. Принаймні, ми відмітили до 7 чоловіків кримінального бекграунду, віком 40+ років. З тітушками у наших була невелика стичка, обійшлося тим, що ті тушки вирішили для своєї безпеки не йти на засідання. Невідомо, скільки ще було у резерві – можна допустити, що їм дали команду не активнічати, бо прийшла радикально налаштована публіка, усі центральні телеканали – і силова, і медійна перевага була на нашому боці. Тому – вирішили не сунутися, зрозумівши, що у таких умовах судді побояться виносити якісь непопулярні рішення.
На суді виявилося, що у Волкова новий адвокат - пані явно компетентніше за її колег, котрі захищали Волкова у першій інстанції. Але блискучий, емоційний та аргументований виступ прокурора Донського розбив усі її аргументи.
Судове засідання, загалом, було швидким і без зайвостей. Ватні тітоньки намагалися скандалити, але без особливого ентузіазму.
Тепер ми вимагаємо від ГПУ докластися усіма зусиллями, щоб у відведений судом строк було отримано результати.
Я неймовірно вдячний усім, хто долучився. Це були дійсно дуже різні люди – від бувалих ветеранів-активістів «Азову», ОУН і «Правого Сектору» і аж до чарівних та тендітних народних обраниць із «Демальянсу» та «Самопомочі». Усіх називати не ризикую, бо точно когось зараз забуду – але я не маю намір забувати нічию допомогу!
Вітаю нас усіх з цією невеличкою перемогою!)
Мрію про те, щоб такий склад активістів, депутатів і просто небайдужих громадян тримався у єдності в усіх задачах, які ми тут у Києві вирішуємо.