Шумова завіса
Mar. 5th, 2016 09:02 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanVolodymyr Boyko
2 березня 2016 року в залу засідань Апеляційного суду м.Києва, де за участю судді Сокуренка розглядалась апеляційна скарга на ухвалу Печерського райсуду про взяття під варту поліцая Олійника, прибули міністр Аваков та його обслуга: міжнародна аферистка Деканоїдзе; битий з дитинства по голові київський міський голова Кличко; пройдисвіт Шкіряк, що возив державним коштом свою соску в Непал; укурок Зозуля, який зробив кар’єру в поліції виключно завдяки тому, що забиває косяки з сином Авакова; невгомонний народний депутат Антон Геращенко.
Їх поява могла здивувати лише людину, не обізнану з суддівською кухнею. А обізнані вже напередодні знали, що Аваков погодив суму, за яку «їхні честі» випустить на волю поліцая Олійника, що 7 лютого 2016 року вбив ні в чому не винуватого підлітка. І тому прийшов до суду разом зі своїм почтом, щоби урочисто вивести вбивцю на волю.
Про суддю Апеляційного суду Сокуренка, який звільнив Олійника, на своїй ФБ сторінці розповів Дмитро Гнап. Але на прикладі іншої справи – справи про зняття арешту з рахунків судді Вищого господарського суду України Ємельянова. Гнап опублікував фотографії будинку судді Сокуренка та його автопарку.
Вочевидь, Гнап – не дуже розумна людина і не усвідомлює елементарних причинно-наслідкових зв’язків, якщо обурюється тим, що з Сокуренка досі не зняли мантію. Про своє обурення Гнап нехай краще розповідає «Автомайдану» та народному депутату Мустафі Внайому, які збирали мітинги на підтримку поліцаїв та вимагали звільнити з-під варти вбивцю Олійника. Бо поліцаї-вбивці можуть перебувати на волі лише за однієї умови – якщо в судах працюватимуть такі, як Сокуренко.
Учасники мітингів «на захист поліції» не усвідомлюють, що чесні судді поліцая Олійника ніколи б з-під варти не звільнили. Тому мітинги на підтримку поліції, влаштовані МВС за допомогою «Автомайдану» та інших маргінальних утворень - це лише шумова завіса для наповнення суддівських кишень грошима, вкраденими з бюджету через схеми типу «закупівлі рюкзаків для Нацгвардії».
2 березня 2016 року в залу засідань Апеляційного суду м.Києва, де за участю судді Сокуренка розглядалась апеляційна скарга на ухвалу Печерського райсуду про взяття під варту поліцая Олійника, прибули міністр Аваков та його обслуга: міжнародна аферистка Деканоїдзе; битий з дитинства по голові київський міський голова Кличко; пройдисвіт Шкіряк, що возив державним коштом свою соску в Непал; укурок Зозуля, який зробив кар’єру в поліції виключно завдяки тому, що забиває косяки з сином Авакова; невгомонний народний депутат Антон Геращенко.
Їх поява могла здивувати лише людину, не обізнану з суддівською кухнею. А обізнані вже напередодні знали, що Аваков погодив суму, за яку «їхні честі» випустить на волю поліцая Олійника, що 7 лютого 2016 року вбив ні в чому не винуватого підлітка. І тому прийшов до суду разом зі своїм почтом, щоби урочисто вивести вбивцю на волю.
Про суддю Апеляційного суду Сокуренка, який звільнив Олійника, на своїй ФБ сторінці розповів Дмитро Гнап. Але на прикладі іншої справи – справи про зняття арешту з рахунків судді Вищого господарського суду України Ємельянова. Гнап опублікував фотографії будинку судді Сокуренка та його автопарку.
Вочевидь, Гнап – не дуже розумна людина і не усвідомлює елементарних причинно-наслідкових зв’язків, якщо обурюється тим, що з Сокуренка досі не зняли мантію. Про своє обурення Гнап нехай краще розповідає «Автомайдану» та народному депутату Мустафі Внайому, які збирали мітинги на підтримку поліцаїв та вимагали звільнити з-під варти вбивцю Олійника. Бо поліцаї-вбивці можуть перебувати на волі лише за однієї умови – якщо в судах працюватимуть такі, як Сокуренко.
Учасники мітингів «на захист поліції» не усвідомлюють, що чесні судді поліцая Олійника ніколи б з-під варти не звільнили. Тому мітинги на підтримку поліції, влаштовані МВС за допомогою «Автомайдану» та інших маргінальних утворень - це лише шумова завіса для наповнення суддівських кишень грошима, вкраденими з бюджету через схеми типу «закупівлі рюкзаків для Нацгвардії».