![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАлі Татар-заде
В тому, що Україну половина росіянців таємно бачить як "Іншу Росію", вільну Росію, рознуздано-демократичну Русь, альтернативу - є не тільки минуси, але й плюси. Просто треба "вміти це готувати".
Росія складається приблизно зі ста язицєх. Звичайно, їх набагато більше, але поки що зупинимось на цій ціфрі. Сто колишніх росій замість одної імперії - це саме те, що нам потрібно. Пора вже це усвідоміти, прийняти як факт і більше не зважати, якщо в європах і в саміх росіях хтось думає інакше. Бо це не наш каприз, а єдина умова нашого виживання.
Це означає, що має бути створено близько ста кабінетів або канцелярій - не пугайтеся, мова йде про кілька людей в кожному такому кабінеті. Але підбор має бути невипадковим. Безумовно, весь склад нового підрозділу має складатись з патріотів України. Це не той випадок, коли нам варто розводитись на демагогію "а що коли людина професійна, але не патріот". Бо коли вона не буде патріотом, то вона буде не просто заважати а усвідомлено і всіма фібрами заважати (приблизно шо та Машильда з Інтеру).
Люди, які входять до, скажемо, Башкирського кабінету, мають відповідати бодай одній з кількох додаткових умов. Знати письмову та розмовну мову свого суб'єкту. Бути звідти родом, або походженням, або з досвідом проживання там достатньо довгий час щоб добре знати і місцевість і менталітет. Вітається також, коли походженням належить за якоюсь лінією до'дного з корінних чи історичних етносів, субетносів, мовно-культурних груп того регіону. Або бути фахівцем з питань обраного регіону.
Задача кожного кабінету - вести активну діяльність на відстані, щоб ініціювати національно-визвольний рух, демократію, релігійну, мовну, звичаєву емансипацію у обраному краї.
От для цього і треба, в тому числі, мати в складі кабінету володарів корінних та історичних мов. Щоб дублювати інформацію з російської мови на місцеву. Це дуже важливо, навіть у випадках коли в обраній місцевості носіїв мови небагато, вона вимирає, або непрестижна і асимільована. Тим приємніше буде тим небагатьом, хто її зберігає, отримувати інформацію рідними словами.
Отже, інформаційне віщання і просвіта. Рекрутизація своїх прихільників, аж до вербування. Прийом делегацій звідти та зі світової діаспори, земляцтв. Виготовлення ідеологічних настанов та чіткіх планів втілення.
Мене спитають, де взяти гроші. В ідеалі це може бути урядова установа, відкрита волонтерам і неурядовим організаціям. Можна закріпити певні ділянки Росії за певними округами Верховної Ради, щоб частина депутатів України займалась "патронуванням" певних росіянських теріторій. В кожному конкретному випадку також є спеціфічні деталі, які неможливо описати на всі сто язицєх.
В Україні, необов'язково при тому в Києві, мають постати штаб-квартири визвольних рухів для всієї Росії. Їх можна і треба координувати, але зовсім не обов'язково зводити разом, тому що в кожному кабінеті мають працювати однодумці (різнодумців же розводити по різних кабінетах).
Картаго деленда ест, як той казав.
В тому, що Україну половина росіянців таємно бачить як "Іншу Росію", вільну Росію, рознуздано-демократичну Русь, альтернативу - є не тільки минуси, але й плюси. Просто треба "вміти це готувати".
Росія складається приблизно зі ста язицєх. Звичайно, їх набагато більше, але поки що зупинимось на цій ціфрі. Сто колишніх росій замість одної імперії - це саме те, що нам потрібно. Пора вже це усвідоміти, прийняти як факт і більше не зважати, якщо в європах і в саміх росіях хтось думає інакше. Бо це не наш каприз, а єдина умова нашого виживання.
Це означає, що має бути створено близько ста кабінетів або канцелярій - не пугайтеся, мова йде про кілька людей в кожному такому кабінеті. Але підбор має бути невипадковим. Безумовно, весь склад нового підрозділу має складатись з патріотів України. Це не той випадок, коли нам варто розводитись на демагогію "а що коли людина професійна, але не патріот". Бо коли вона не буде патріотом, то вона буде не просто заважати а усвідомлено і всіма фібрами заважати (приблизно шо та Машильда з Інтеру).
Люди, які входять до, скажемо, Башкирського кабінету, мають відповідати бодай одній з кількох додаткових умов. Знати письмову та розмовну мову свого суб'єкту. Бути звідти родом, або походженням, або з досвідом проживання там достатньо довгий час щоб добре знати і місцевість і менталітет. Вітається також, коли походженням належить за якоюсь лінією до'дного з корінних чи історичних етносів, субетносів, мовно-культурних груп того регіону. Або бути фахівцем з питань обраного регіону.
Задача кожного кабінету - вести активну діяльність на відстані, щоб ініціювати національно-визвольний рух, демократію, релігійну, мовну, звичаєву емансипацію у обраному краї.
От для цього і треба, в тому числі, мати в складі кабінету володарів корінних та історичних мов. Щоб дублювати інформацію з російської мови на місцеву. Це дуже важливо, навіть у випадках коли в обраній місцевості носіїв мови небагато, вона вимирає, або непрестижна і асимільована. Тим приємніше буде тим небагатьом, хто її зберігає, отримувати інформацію рідними словами.
Отже, інформаційне віщання і просвіта. Рекрутизація своїх прихільників, аж до вербування. Прийом делегацій звідти та зі світової діаспори, земляцтв. Виготовлення ідеологічних настанов та чіткіх планів втілення.
Мене спитають, де взяти гроші. В ідеалі це може бути урядова установа, відкрита волонтерам і неурядовим організаціям. Можна закріпити певні ділянки Росії за певними округами Верховної Ради, щоб частина депутатів України займалась "патронуванням" певних росіянських теріторій. В кожному конкретному випадку також є спеціфічні деталі, які неможливо описати на всі сто язицєх.
В Україні, необов'язково при тому в Києві, мають постати штаб-квартири визвольних рухів для всієї Росії. Їх можна і треба координувати, але зовсім не обов'язково зводити разом, тому що в кожному кабінеті мають працювати однодумці (різнодумців же розводити по різних кабінетах).
Картаго деленда ест, як той казав.