Пам'яті "істерики-1558"

[don_katalan]

Originally posted by vjn at post

Пам'яті "істерики-1558" - пам'ятаєте ще такий закон про допомогу валютним боржникам? Той самий, прийнятий майже три місяці тому і покладений під сукно Гройсманом в порушення регламенту і Конституції України? Скільки їх ним покладено - вже не можу і згадати, кілька десятків точно назву просто по пам'яті, тож порушення Конституції при Порошенку - це вже не винятки, а планова робота Гройсмана.

Закон викликав бурхливу істерику цукроботів, "ніжки" якої досить неприховано стирчали з кишень тих, хто вже нагострив зуби на конфісковану нерухомість - адже за неможливості виплати валютного кредиту людина не лише має звільнити нерухомість, вона ще й не отримує назад вже виплачені гроші, а інколи (якщо заставою не виступала сама нерухомість) ще й позбувається свого майна в компенсацію боргів.

В той же час зараз діє мораторій на відчуження майна, якщо ця нерухомість є єдиною - щоб не виганяти людей на вулицю. Проте якщо у боржника є ще хоча б глиняна хатинка бабусі в далекому полтавському вимерлому селі - то все, прощавай квартира в Києві, за яку вже виплачено більше, ніж вона того варта. Цей мораторій анітрохи не полегшує ситуацію, тільки робить її гіршою, тримаючи в підвішеному стані і боржника (адже ніхто з нього борги не списує), і банк, який не отримує ні грошей, ні нерухомості. Закон 1558 мав би врегулювати цю ситуацію, поділивши форс-мажор чотирикратного стрибка курсу між банком та боржником так, щоб "всі пішли мінімально ображеними", проте істерика цукроботів зупинила його десь в глибинах ящиків стола Гройсмана.

Одночасно істерикою замилили очі суспільству, щоб воно не помітило куди більшої проблеми, яка розповзається новою діркою на й без того латаних штанях державного бюджету.

Якщо 1558 сяк-так мав стосунок до справедливості - адже людина, яка не мала грошей, брала в борг на отримання житла (нагадаю - і без того гарантованого їй нашою так і не зміненою з радянських часів нормою Конституції) і потрапивши в скруту стрибка курсу цілком логічно заслуговувала уваги держави, яка свої конституційні обов'язки відмовилась виконувати, тим паче, що все врегульовувалось між банком та боржником (правда цукроботи твердили, що банки тут же побігли б за рефінансуванням -- хоча з якого б то дива, коли банку було простіше списати заборгованість минулого періоду), то ця проблема якраз значно більше заслуговувала б на істерику цукроботів про "негідників, які обкрадають платників податків".

Мова йде про протилежний тип людей, у яких гроші якраз були - і тому вони клали їх в банки під відсотки. Як відомо, виплати таких депозитів фізичних осіб гарантувались державою через Фонд гарантування вкладів в розмірі 200 000 гривень на особу. Треба розуміти, що на відміну від виданих кредитів минулих періодів (які видавались банками у валюті саме тому, що джерелом їх фінансування була дешева валютна маса материнських банків, котра в 2005-2007 щедро потекла до України) і які при списанні стали б проблемою саме таких банків, Фонд гарантування вкладів має своїм джерелом надходжень переважно тільки грошовий друкарський станок НБУ, оскільки надходження від банків-членів ФГВ не покриють навіть десяти відсотків його потенційних зобов'язань.

Адепти "Істерики-1558" стверджували про потенційну шкоду державі (у вигляді вимог банків рефінансувати їх - хоча НБУ абсолютно не зобов'язане цього робити) в 100 мільярдів гривень. Реально ця сума була перебільшена щонайменше втричі, адже оцінювала абсолютно всі валютні борги, як "списані", хоча логіка законопроекту абсолютно інша. В той же час для виплат людям, у яких завжди було достатньо зайвих грошей, щоб ще й тримати їх на депозитах (на відміну від валютних боржників, які грошей не мали і були змушені взяти в борг) в банках, щедро "почищених" пані Гонтарєвою (було ліквідовано на даний момент 57 банків - майже третина банківського ринку, включно з кількома "грандами" з ТОП-20) Фондом гарантування вкладів (читайте - "друкарським станком НБУ") було видано вже 46 мільярдів гривень і ще має бути видано (додруковано) майже 20 мільярдів - разом більше 60 мільярдів нічим не забезпечених гривень вже було влито в обіг. І це з врахуванням того, що "вал ліквідації" зупинено і більше нових банків додаватись не буде. Проте про це цукроботи-істерички чомусь "забули" сказати.

При цьому державний апарат і банкіри при ньому наварилися двічі - по-перше при ліквідації юрособам ніхто нічого не обіцяв і не гарантував, тож вони мають за законом чекати своєї черги на отримання того, що ліквідатор отримає від продажу майна ліквідованого банку. Тут відкривається перша корупційна дірка - за відповідні 40-50% "правильні люди" обіцяють повернути кошти, які опинились на заморожених рахунках. Але головний "навар" схеми Гонтарєвої не тут, а в продажу активів.

В цілому з 57 ліквідованих банків держава отримала майже 300 мільярдів активів - щоправда 100 мільярдів з них належать НБУ, бо були закладені йому під рефінансування. Інші 200 мільярдів державні ліквідатори (з того ж ФГВ в першу чергу, ага) мають продати за будь-яку ціну, за яку їх хтось захоче придбати, і з виручених коштів погасити інші борги банку. І в цих кількох словах - "за будь-яку ціну" - відкриваються можливості, перед якими тьмяніє "золота лихоманка" і "сухий закон". Бо, як офіційно стверджує сам Фонд гарантування вкладів, за вже реалізовану частину активів розміром в 8.8 мільярдів гривень стартової ціни ліквідатори змогли виручити... тримайтесь за стільці - аж цілих 375 мільйонів гривень, трішки більше 4%.

Звісно, це не значить, що автомобілі і офіси дійсно продавались за копійки (я думаю, що ніхто б з моїх шановних читачів не відмовився б придбати "мерседес" директора банку за 4% від його вартості) - реальні суми були значно ближчі до оцінки активів. Просто державі обидві сторони при взаємній вигоді показали дулю, трішки посипавши маком, а все інше заплативши одне одному в непримітних чорних валізках. А щоб суспільство, не дай боже, не помітило такого геніального "Ельдорадо" нашої "нової влади" - йому через контрольованих владою цукроботів з десятитисячними аудиторіями сказали "фас" на законопроект №1558 і валютних боржників - таких же українців, які до того ж ще й підвішені на ниточці мораторію над ризиком стати бомжами.

Судячи з усього - операція пройшла успішно. Вкотре.