![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanMichael Gonchar
Ще недавно він погрожував нам та країнам Балтії, а ось тепер заговорив по іншому:
«Якщо Україна почне атакувати Білорусь так само, як вона атакує росію, ми будемо дуже вразливі…
Тому що Білорусь для українських військових як на долоні. Ми прекрасно розуміємо, що наші основні об'єкти життєзабезпечення — виробничі та логістичні — опиняться під ударом. Як вони заявили, у них уже намічено 500 таких цілей на території Білорусі".
Наприкінці травня журналісти цікавилися у мене після висловлювань Роберта «Мадяра» Бровді про 500 цілей, що ж то за об’єкти такі. Дещо їм повідав. Очевидно, що в Мінську поглянули на перелік потенційних цілей і зробили висновки. Повністю посилання на публікацію у першому коменті, а нижче окремі уривки.
«Експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобальних досліджень "Стратегія XXI" Михайло Гончар виділив кілька рівнів, які об'єкти могли б стати цілями. Він наголосив, що українські ударні засоби покривають всю територію Білорусі за тактико-технічними характеристиками. Водночас, першочергово ціллю міг би стати південь Білорусі.
"Умовно [лінія] Гомель, Річиця, Лунинець, Пінськ, Брест. Все те, що знаходиться в зоні тактичної глибини, десь 50-80 кілометрів від кордону нашого. Це може бути аналог того, що зараз сили оборони України роблять по Приазов’ю від Маріуполя до Джанкоя", — зазначив Гончар.
За словами експерта, першими цілями могли б стати об'єкти, пов'язані з військовими базами та арсеналами, якими користуються як білоруські, так і російські військові.
Серед них Гончар назвав:
* базу боєприпасів в Осиповичах
* арсенал Бронна Гора
* центр зберігання матеріально-технічного забезпечення в Лепельському районі
* базу в Обуз-Лісновському районі
* Барановичі.
Окремо експерт виділив російські військові об'єкти на території Білорусі. Формально, їх два.
Це ті, які з радянських часів практично існували, які відіграють важливу роль. 43-й вузол зв'язку Вілейка, який забезпечує наддовгохвильовий зв'язок з російськими атомними підводними човнами. І в Барановичах знаходиться російський стратегічний об'єкт. Це радіолокаційна станція системи раннього сповіщення про ракетний напад «Волга».
Після 2022 року російська військова присутність не обмежується тільки цими двома об'єктами. Як пояснив Гончар, це також аеродром Зябровка в Гомельській області, який використовується для російської авіації, установок ППО С-300, С-400 тощо. В Осиповичах є центр ядерної інфраструктури білоруської і реально російської.
Ще одним блоком потенційних цілей могли б стати білоруські підприємства, продукція яких використовується російською та білоруською оборонною промисловістю.
"Наприклад, завод "Пеленг", виробник оптико-електронних систем, тепловізійні приціли, різні системи наведення, космічну оптику і так далі. Після 2022 року вони практично працюють на Росії. "Інтеграл" – це провідний білоруський такий виробник мікроелектроніки, мікросхеми різні, подвійне призначення, але використовується продукція в ракетах, безпілотниках. І якраз з минулого року він надзвичайно розширив виробництво по російським замовленням. Відомий виробник оптики, різної оптики, починаючи від побутового призначення, але особливо військового, прицільні системи – це "БілОМО, білоруське оптико-механічне об'єднання. "Агат" — розробка автоматизованих систем управління військами, зв'язку та РЕБ", — перераховує Гончар.
За його словами, навіть формально цивільні підприємства можуть мати критичне значення для ВПК. Наприклад — МАЗ чи Мінський завод колісних тягачів – МЗКТ. Окрім своєї цивільної продукції, МЗКТ виробляє важкі колісні шасі для російських ракетних комплексів ("Іскандерів", "Тополь-М") тощо, а МАЗ — військові вантажівки, тягачі, шасі для "Градів". Окремо експерт назвав підприємства, пов’язані з ремонтом авіації, виробництвом РЕБ та ракетних систем.
З точки зору ремонту, модернізації авіаційної ракетної техніки — є 558-й авіаремонтний завод. Він там ремонтує традиційно Су-25, Су-27, МіГ-29. Є дослідно-конструкторське ТСП, комплекс РСЗВ "Полонез" вони роблять. Завод точної електромеханіки №2566 — ремонт радіоелектронного обладнання, КБ "Радар" — білоруський центр розробки РЕБів, радарів.
Серед потенційних цілей експерт також згадав об'єкти нафтохімічної та хімічної промисловості.
"Це не тільки відомі Мозирський і Полицький нафтопереробні заводи, і, відповідно, інфраструктура постачання сирої нафти по системі, там, "Гомель-Транснефть-Дружба", і "Полоцьк-Транснефть-Дружба". Туди ж входить і "Гродно-Азот", який начебто цивільний комбінат, але практично виробляє компоненти вибухових речовин", — пояснює експерт.
Сюди ж можна віднести і виробництва калійних добрив, які приносять валютний прибуток Білорусі, важка промисловість, зокрема Білоруський металургійний завод, виробництва мінеральних добрив. Є також заводи, що виробляють хімічне волокно, наприклад «Могильовхімволокно», «Світлогорськхімволокно», «БелШина», яка виробляє шини для військових, спецхімія чи композитні матеріали. Серед можливих цілей також — основні логістичні центри, які обслуговують зовнішню торгівлю».
Ще недавно він погрожував нам та країнам Балтії, а ось тепер заговорив по іншому:
«Якщо Україна почне атакувати Білорусь так само, як вона атакує росію, ми будемо дуже вразливі…
Тому що Білорусь для українських військових як на долоні. Ми прекрасно розуміємо, що наші основні об'єкти життєзабезпечення — виробничі та логістичні — опиняться під ударом. Як вони заявили, у них уже намічено 500 таких цілей на території Білорусі".
Наприкінці травня журналісти цікавилися у мене після висловлювань Роберта «Мадяра» Бровді про 500 цілей, що ж то за об’єкти такі. Дещо їм повідав. Очевидно, що в Мінську поглянули на перелік потенційних цілей і зробили висновки. Повністю посилання на публікацію у першому коменті, а нижче окремі уривки.
«Експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобальних досліджень "Стратегія XXI" Михайло Гончар виділив кілька рівнів, які об'єкти могли б стати цілями. Він наголосив, що українські ударні засоби покривають всю територію Білорусі за тактико-технічними характеристиками. Водночас, першочергово ціллю міг би стати південь Білорусі.
"Умовно [лінія] Гомель, Річиця, Лунинець, Пінськ, Брест. Все те, що знаходиться в зоні тактичної глибини, десь 50-80 кілометрів від кордону нашого. Це може бути аналог того, що зараз сили оборони України роблять по Приазов’ю від Маріуполя до Джанкоя", — зазначив Гончар.
За словами експерта, першими цілями могли б стати об'єкти, пов'язані з військовими базами та арсеналами, якими користуються як білоруські, так і російські військові.
Серед них Гончар назвав:
* базу боєприпасів в Осиповичах
* арсенал Бронна Гора
* центр зберігання матеріально-технічного забезпечення в Лепельському районі
* базу в Обуз-Лісновському районі
* Барановичі.
Окремо експерт виділив російські військові об'єкти на території Білорусі. Формально, їх два.
Це ті, які з радянських часів практично існували, які відіграють важливу роль. 43-й вузол зв'язку Вілейка, який забезпечує наддовгохвильовий зв'язок з російськими атомними підводними човнами. І в Барановичах знаходиться російський стратегічний об'єкт. Це радіолокаційна станція системи раннього сповіщення про ракетний напад «Волга».
Після 2022 року російська військова присутність не обмежується тільки цими двома об'єктами. Як пояснив Гончар, це також аеродром Зябровка в Гомельській області, який використовується для російської авіації, установок ППО С-300, С-400 тощо. В Осиповичах є центр ядерної інфраструктури білоруської і реально російської.
Ще одним блоком потенційних цілей могли б стати білоруські підприємства, продукція яких використовується російською та білоруською оборонною промисловістю.
"Наприклад, завод "Пеленг", виробник оптико-електронних систем, тепловізійні приціли, різні системи наведення, космічну оптику і так далі. Після 2022 року вони практично працюють на Росії. "Інтеграл" – це провідний білоруський такий виробник мікроелектроніки, мікросхеми різні, подвійне призначення, але використовується продукція в ракетах, безпілотниках. І якраз з минулого року він надзвичайно розширив виробництво по російським замовленням. Відомий виробник оптики, різної оптики, починаючи від побутового призначення, але особливо військового, прицільні системи – це "БілОМО, білоруське оптико-механічне об'єднання. "Агат" — розробка автоматизованих систем управління військами, зв'язку та РЕБ", — перераховує Гончар.
За його словами, навіть формально цивільні підприємства можуть мати критичне значення для ВПК. Наприклад — МАЗ чи Мінський завод колісних тягачів – МЗКТ. Окрім своєї цивільної продукції, МЗКТ виробляє важкі колісні шасі для російських ракетних комплексів ("Іскандерів", "Тополь-М") тощо, а МАЗ — військові вантажівки, тягачі, шасі для "Градів". Окремо експерт назвав підприємства, пов’язані з ремонтом авіації, виробництвом РЕБ та ракетних систем.
З точки зору ремонту, модернізації авіаційної ракетної техніки — є 558-й авіаремонтний завод. Він там ремонтує традиційно Су-25, Су-27, МіГ-29. Є дослідно-конструкторське ТСП, комплекс РСЗВ "Полонез" вони роблять. Завод точної електромеханіки №2566 — ремонт радіоелектронного обладнання, КБ "Радар" — білоруський центр розробки РЕБів, радарів.
Серед потенційних цілей експерт також згадав об'єкти нафтохімічної та хімічної промисловості.
"Це не тільки відомі Мозирський і Полицький нафтопереробні заводи, і, відповідно, інфраструктура постачання сирої нафти по системі, там, "Гомель-Транснефть-Дружба", і "Полоцьк-Транснефть-Дружба". Туди ж входить і "Гродно-Азот", який начебто цивільний комбінат, але практично виробляє компоненти вибухових речовин", — пояснює експерт.
Сюди ж можна віднести і виробництва калійних добрив, які приносять валютний прибуток Білорусі, важка промисловість, зокрема Білоруський металургійний завод, виробництва мінеральних добрив. Є також заводи, що виробляють хімічне волокно, наприклад «Могильовхімволокно», «Світлогорськхімволокно», «БелШина», яка виробляє шини для військових, спецхімія чи композитні матеріали. Серед можливих цілей також — основні логістичні центри, які обслуговують зовнішню торгівлю».