Лавра… Своїх слів нема, процитую Andriy Kokotuha:

[don_katalan]

Після сьогоднішньої ночі згадав розмову з колегою Мирославом Дочинцем два роки тому. Тема ось яка. Чернігів під час Другої світової війни стерли до землі. Моя бабуся Таня працювала бухгалтером у ніжинському міськкомі і їздила до Чернігова здавати звіти. Казала: все в центральній частині міста було в землянках. І центр потім відбудовували полонені німці. Хто був у Чернігові, той бачив ці готичні архітектурні вправи, включно з вокзалом. Таких в Україні, здається, два: в Чернівцях і Чернігові. Але. Бабуся казала, і весь час я в це вірив: Чернігів стерли німці. Мирослав мене послухав і запитав саркастично: "А ти в цьому точно впевнений?" І я задумався вперше за багато років. Бо Харків - стояв за німців. Одеса - теж, але там керували румуни, союзники німців. Львів майже вистояв, якщо не брати Пасаж Міколяша. Та ладно, рідний Ніжин за німців не зазнав суттєвих руйнацій. Отже, древній Чернігів стерла червона армія. Як Київ. Як Житомир. Як Тернопіль. Як Проскурів. Як багато інших міст, містечок, сіл. Русские нищать усе, а потім кажуть - це не ми, це так було. Або - це не ми, це німці. Їм вірять, і це найгірше. Отже, Росія свідомо нищила, нищить і буде нищити все, що бачить. Як на це відповісти, я не знаю. Тобто, знаю. Але мені закинуть знелюднення.
=====
Igor Shayevich
Если не вдаваться в более сложные вопросы, то мне было бы интересно посмотреть, что станут делать поляки на следующий день после того, как отберут этот орден.
На самом деле Навроцкий уже сейчас всех поляков крупно подставил.
Потому что срачи приходят и уходят и этого никак не избежать.
А состоявшиеся события остаются навсегда. Как неприятный осадок.
На самом деле( украинцев это тоже касается) - любые страны и народы могут не любить чужих деятелей и героев.
Это общая практика, которая будет существовать всегда.
И Израиль, и Польша, и кстати - Украина, имеют полное право писать друг другу от имени МИДа или тем более общественных организаций какие-то цыдули.
Ну пошумели день два. Ну в фейсбуках особо ранимые товарищи словили хайп.
А потом все забылось.
До следующего раза.
А вот благодаря Навроцкому можно остаться мудаками, которые во время войны вручили орден, а потом психанули и забрали его взад.
А это забыть будет очень сложно. И всегда можно будет в нужный момент из рукава вытягивать.
И давать этой колодой по носу.
Политикам нельзя жить сегодняшним днем. Будет еще и завтра, и послезавтра. И после войны.
И очень многим полякам, вступающим в деловые, научные, творческие, личные отношения с украинцами придется говорить - ну это ж не мы, а курчий бык, Навроцкий.
Войдет в историю.
===
Петро Олещук
Як справедливо писали, у Мусоліні так і не забрали. Очевидно, він полякам ближчий
===
Олександр Фордзюн
·
Петро Олещук
По типу є відмазка: поляки не знають, як забирати орден у померлого фaшиcта.
---
Лариса Вакульницька
Олександр Фордзюн не знають як забрати такий же орден у живого Шрьодера.
---
Олександр Фордзюн
Лариса Вакульницька
Та хто ж у нього відбере, він же в газпромі сидить.!