Serhiy Dibrov · ПРО ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ
Jun. 2nd, 2026 09:13 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanПісля подій у Старобільську можна спостерігати певні дискусії. Їх учасники міряють, яка сторона цієї війни, російська чи українська, вразили більше чи менше "нелегітимних цілей".
Я кілька разів казав і буду казати далі: жодних легітимних цілей для росії в Україні немає.
Росія здійснила і продовжує здійснювати проти України акт агресії. Римський статут вважає агресію одним з найбільших злочинів. Також розв'язування агресивної війни є злочином за законодавством і України, і росії.
А з цього витікає, що, на відміну від України, жодних "легітимних цілей" для росії в Україні не існує.
Росія не має права вбивати громадян України — незалежно від віку, роду занять, наявності або відсутності якогось статусу і навіть наявності або відсутності у них зброї.
Тому загиблі українські військові на передовій чи в тилу — це такі ж самі жертви російської агресії, як і українські діти, що були вбиті російською ракетою у власній домівці.
З іншого боку, Україна реалізує своє право на самооборону, визначене статтею 51 Статуту ООН.
Україна має право застосовувати силу для самооборони, але при цьому зобов'язана дотримуватися міжнародних конвенцій, правил та звичаїв ведення війни, принципів міжнародного гуманітарного права.
Ось лише тут, і лише для України, з'являється розподіл цілей на легітимні та нелегітимні. Для росії такого розподілу не існує.
Мені кажуть, мовляв, я не правий: Трибунал в Нюрнберзі не визнав Вермахт злочинною організацією.
Проте таке рішення аж ніяк не є визнанням законності вторгнення німецької армії до інших країн. Це виключно питання розподілу відповідальності.
За рішенням Трибуналу німецькі військовослужбовці, які власноруч бомбили міста, стріляли з гармат і запускали Фау-2, не несуть саме за це відповідальності і не можуть притягатися до суду за факт належності до німецької армії. Проте головнокомандувач Вермахту фельдмаршал Кейтель і начальник штабу Йодль були за все це визнані винними та страчені.
Я кілька разів казав і буду казати далі: жодних легітимних цілей для росії в Україні немає.
Росія здійснила і продовжує здійснювати проти України акт агресії. Римський статут вважає агресію одним з найбільших злочинів. Також розв'язування агресивної війни є злочином за законодавством і України, і росії.
А з цього витікає, що, на відміну від України, жодних "легітимних цілей" для росії в Україні не існує.
Росія не має права вбивати громадян України — незалежно від віку, роду занять, наявності або відсутності якогось статусу і навіть наявності або відсутності у них зброї.
Тому загиблі українські військові на передовій чи в тилу — це такі ж самі жертви російської агресії, як і українські діти, що були вбиті російською ракетою у власній домівці.
З іншого боку, Україна реалізує своє право на самооборону, визначене статтею 51 Статуту ООН.
Україна має право застосовувати силу для самооборони, але при цьому зобов'язана дотримуватися міжнародних конвенцій, правил та звичаїв ведення війни, принципів міжнародного гуманітарного права.
Ось лише тут, і лише для України, з'являється розподіл цілей на легітимні та нелегітимні. Для росії такого розподілу не існує.
Мені кажуть, мовляв, я не правий: Трибунал в Нюрнберзі не визнав Вермахт злочинною організацією.
Проте таке рішення аж ніяк не є визнанням законності вторгнення німецької армії до інших країн. Це виключно питання розподілу відповідальності.
За рішенням Трибуналу німецькі військовослужбовці, які власноруч бомбили міста, стріляли з гармат і запускали Фау-2, не несуть саме за це відповідальності і не можуть притягатися до суду за факт належності до німецької армії. Проте головнокомандувач Вермахту фельдмаршал Кейтель і начальник штабу Йодль були за все це визнані винними та страчені.
no subject
Date: 2026-06-02 08:47 am (UTC)