![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanEдуард Pубін
Усю програму прийому путіна в Пекіні потрібно розглядати виключно крізь призму китайських традицій.
Та сама програма концерту, якою нині, захлинаючись від захвату, так вихваляються z-блогери (мовляв, дивіться, як нашого ж поважають!), — це, насправді, АБСОЛЮТНИЙ ШЕДЕВР китайської дипломатії.
Дипломатії, яка сягає корінням у конфуціанську концепцію "Лі-Юе" (Ритуал і Музика).
У Стародавньому Китаї чудово розуміли: правильна музика гармонізує державу, а вибір репертуару для прийому іноземних послів або, скажімо прямо, васалів у рамках триб'ютної системи — чітко вказував на їхнє МІСЦЕ В ХАРЧОВОМУ ЛАНЦЮЗІ та справжнє ставлення до них Імператора.
Пекін і сьогодні блискуче продовжує ці імперські традиції. Програма, виконана військовим оркестром НВАК для путіна, — це вам не просто приємний культурний фон під качку по-пекінськи.
Це найтонший, знущальний і абсолютно БЕЗЖАЛЬНИЙ ДИПЛОМАТИЧНИЙ ШИФР. Давайте просто пройдемося плейлистом, який товариш Сі дбайливо склав для свого дорогого гостя:
🎭 "Половецькі танці" (з опери "Князь Ігор").
Сюжет, якщо хто забув, гранично символічний. російський князь зазнає нищівної поразки, потрапляє в полон до східного володаря — хана Кончака. І той, з панського плеча демонструючи свою абсолютну могутність і поблажливість, влаштовує для бранця розкішні танці. Китайський лідер буквально малює мізансцену: ти — ЗАЛЕЖНИЙ ГІСТЬ на Сході, а я — хан, який вирішує твою долю і поки що готовий тебе трошки розважити.
🎭 "Розповідь царевича Календера" (із сюїти "Шехерезада").
Календери на Сході — це, на хвилиночку, мандрівні ДЕРВІШІ-ЖЕБРАКИ, які живуть милостинею. У казці принц втрачає своє багатство, владу і змушений поневірятися світом із простягнутою рукою. Більш точного, уїдливого і ПРИНИЗЛИВОГО ОПИСУ правителя росії, який приїхав до Пекіна випрошувати економічні крихти і технології, придумати просто фізично неможливо.
🎭 "Танець маленьких лебедів".
Ну це, панове, вже АБСОЛЮТНИЙ ШЕДЕВР політичного тролінгу, браво! На всьому нашому нещасному пострадянському просторі балет "Лебедине озеро" — це залізобетонний маркер державного перевороту, смерті вождя і краху системи. Виконання цього фрагмента головною військовою машиною Китаю перед правителем рф — це не просто ноти. Це ЧОРНА МІТКА і найпрозоріший натяк на граничну крихкість його влади, що засиділася.
🎭 "На мосту Лугоу".
Найважливіший історичний маркер для Китаю — відсилання до інциденту на мосту Марко Поло 1937 року, з якого почалася повномасштабна війна опору японському вторгненню. Цим номером Пекін ЕЛЕГАНТНО Б'Є ПО РУКАХ: у нас, мовляв, своя велика історія боротьби за виживання, ми зосереджені на власних національних інтересах і вже точно не збираємося жертвувати ними заради ваших параноїдальних авантюр.
🎭 "Незабутній вечір".
І, нарешті, фінал. Це традиційна китайська пісня, якою в КНР десятиліттями закривають головний новорічний гала-концерт на центральному телебаченні. У контексті державного візиту її сенс перекладається мовою дипломатії до образливого просто: "ШОУ ЗАКІНЧЕНО, аудієнція завершена, вам час на вихід".
Уся ця музична скринька створює композицію підкресленої, дзвінкої китайської ПЕРЕВАГИ.
У культурі Піднебесної пряме приниження гостя неприпустиме — потрібно "зберігати обличчя". Але традиція дозволяє висловити КРИЖАНЕ ПРЕЗИРСТВО через витончений символізм.
путін і його челядь, радісно киваючи в такт, швидше за все, почули лише знайомі з дитинства мелодії. Зате китайські партійні еліти прочитали цей кришталево ясний меседж: ПІВНІЧНИЙ СУСІД СЛАБКИЙ, порожній, остаточно позбувся колишнього гонору і тепер цілком і повністю теліпається в нашій орбіті.
Невігластво, помножене на манію величі, — страшна штука.
ГОЛИЙ КОРОЛЬ сидів у Пекіні, слухав музику про своє політичне банкрутство і, ймовірно, вважав себе володарем півсвіту. Яка все-таки вражаюча, КЛІНІЧНА ГЛУХОТА.
=====в переводе на язык оккупанта
Китайский юмор: утонченный, жестокий, интеллектуально совершенный, беспощадный
Eдуард Рубин
Всю программу приема путина в Пекине следует рассматривать исключительно сквозь призму китайских традиций.
Та же программа концерта, которой ныне, взахлеб от восторга, так хвастаются z-блоггеры (мол, смотрите, как нашего уважают!) — это, на самом деле, АБСОЛЮТНЫЙ ШЕДЕВР китайской дипломатии.
Дипломатии, уходящей корнями в конфуцианскую концепцию "Ли-Юэ" (Ритуал и Музыка).
В Древнем Китае прекрасно понимали: правильная музыка гармонизирует государство, а выбор репертуара для приема иностранных послов или, скажем прямо, вассалов в рамках трибютной системы — четко указывал на их МЕСТО В ПИЩЕВОЙ ЦЕПОЧКЕ и подлинное отношение к ним Императора.
Пекин и сейчас блестяще продолжает эти имперские традиции. Программа, выполненная военным оркестром НОАК для путина, — это вам не просто приятный культурный фон под утку по-пекински.
Это самый тонкий, издевательский и абсолютно безжалостный ДИПЛОМАТИЧЕСКИЙ ШИФР. Давайте просто пройдемся плейлистом, который товарищ Си бережно сочинил для своего дорогого гостя:
🎭 "Половецкие танцы" (из оперы "Князь Игорь").
Сюжет, если кто-нибудь забыл, предельно символичен. русский князь терпит сокрушительное поражение, попадает в плен к восточному властителю — хану Кончаку. И тот, с панского плеча демонстрируя свое абсолютное могущество и снисходительность, устраивает для пленника роскошные танцы. Китайский лидер буквально рисует мизансцену: ты — ЗАВИСИМЫЙ ГОСТЬ На Востоке, а я — хан, который решает твою судьбу и пока готов тебя немного развлечь.
🎭 "Рассказ царевича Календера" (из сюиты "Шехерезада").
Календеры на Востоке — это, на минуточку, странствующие ДЕРВИШИ-НИЩЕНКИ, которые живут подаянием. В сказке принц теряет свое богатство, власть и вынужден скитаться по миру с протянутой рукой. Более точного, язвительного и унизительного ОПИСАНИЯ правителя россии, приехавшего в Пекин выпрашивать экономические крошки и технологии, придумать просто физически невозможно.
🎭 "Танец маленьких лебедей".
Ну это, господа, уже АБСОЛЮТНЫЙ ШЕДЕВР политического троллинга, браво! На всем нашем несчастном постсоветском пространстве балет "Лебединое озеро" – это железобетонный маркер государственного переворота, смерти вождя и краха системы. Выполнение этого фрагмента главной военной машиной Китая перед правителем России – это не просто ноты. Это ЧЕРНАЯ МЕТКА и самый прозрачный намек на предельную хрупкость засидевшейся его власти.
🎭 "На мосту Лугоу".
Важнейший исторический маркер для Китая – отсылка к инциденту на мосту Марко Поло в 1937 году, с которого началась полномасштабная война сопротивления японскому вторжению. Этим номером Пекин ЭЛЕГАНТНО БЬЕТ ПО РУКАМ: у нас, мол, своя великая история борьбы за выживание, мы сосредоточены на собственных национальных интересах и точно не собираемся жертвовать ими ради ваших параноидальных авантюр.
🎭 "Незабываемый вечер".
И, наконец, финал. Это традиционная китайская песня, которой в КНР десятилетиями закрывают главный новогодний гала-концерт по центральному телевидению. В контексте государственного визита ее смысл переводится на язык дипломатии к оскорбительному просто: "ШОУ ОКОНЧЕНО, аудиенция завершена, вам время на выход".
Весь этот музыкальный ящик создает композицию подчеркнутого, звонкого китайского ПРЕИМУЩЕСТВА.
В культуре Поднебесной прямое унижение гостя недопустимо – нужно "хранить лицо". Но традиция позволяет выразить ЛЕДЯНОЕ ПРЕЗРЕНИЕ ЧЕРЕЗ утонченнІЙ символизм.
путин и его челядь, радостно кивая в такт, скорее всего, услышали только знакомые с детства мелодии. Зато китайские партийные элиты прочитали этот кристально ясный месседж: СЕВЕРНЫЙ СОСЕД СЛАБЫЙ, пустой, окончательно лишился прежнего гонора и теперь целиком и полностью болтается в нашей орбите.
Невежество, помноженное на манию величия, – страшная штука.
Голый король сидел в Пекине, слушал музыку о своем банкротстве и, вероятно, считал себя обладателем полумира. Какая все-таки впечатляющая, КЛИНИЧЕСКАЯ ГЛУХОТА.
Усю програму прийому путіна в Пекіні потрібно розглядати виключно крізь призму китайських традицій.
Та сама програма концерту, якою нині, захлинаючись від захвату, так вихваляються z-блогери (мовляв, дивіться, як нашого ж поважають!), — це, насправді, АБСОЛЮТНИЙ ШЕДЕВР китайської дипломатії.
Дипломатії, яка сягає корінням у конфуціанську концепцію "Лі-Юе" (Ритуал і Музика).
У Стародавньому Китаї чудово розуміли: правильна музика гармонізує державу, а вибір репертуару для прийому іноземних послів або, скажімо прямо, васалів у рамках триб'ютної системи — чітко вказував на їхнє МІСЦЕ В ХАРЧОВОМУ ЛАНЦЮЗІ та справжнє ставлення до них Імператора.
Пекін і сьогодні блискуче продовжує ці імперські традиції. Програма, виконана військовим оркестром НВАК для путіна, — це вам не просто приємний культурний фон під качку по-пекінськи.
Це найтонший, знущальний і абсолютно БЕЗЖАЛЬНИЙ ДИПЛОМАТИЧНИЙ ШИФР. Давайте просто пройдемося плейлистом, який товариш Сі дбайливо склав для свого дорогого гостя:
🎭 "Половецькі танці" (з опери "Князь Ігор").
Сюжет, якщо хто забув, гранично символічний. російський князь зазнає нищівної поразки, потрапляє в полон до східного володаря — хана Кончака. І той, з панського плеча демонструючи свою абсолютну могутність і поблажливість, влаштовує для бранця розкішні танці. Китайський лідер буквально малює мізансцену: ти — ЗАЛЕЖНИЙ ГІСТЬ на Сході, а я — хан, який вирішує твою долю і поки що готовий тебе трошки розважити.
🎭 "Розповідь царевича Календера" (із сюїти "Шехерезада").
Календери на Сході — це, на хвилиночку, мандрівні ДЕРВІШІ-ЖЕБРАКИ, які живуть милостинею. У казці принц втрачає своє багатство, владу і змушений поневірятися світом із простягнутою рукою. Більш точного, уїдливого і ПРИНИЗЛИВОГО ОПИСУ правителя росії, який приїхав до Пекіна випрошувати економічні крихти і технології, придумати просто фізично неможливо.
🎭 "Танець маленьких лебедів".
Ну це, панове, вже АБСОЛЮТНИЙ ШЕДЕВР політичного тролінгу, браво! На всьому нашому нещасному пострадянському просторі балет "Лебедине озеро" — це залізобетонний маркер державного перевороту, смерті вождя і краху системи. Виконання цього фрагмента головною військовою машиною Китаю перед правителем рф — це не просто ноти. Це ЧОРНА МІТКА і найпрозоріший натяк на граничну крихкість його влади, що засиділася.
🎭 "На мосту Лугоу".
Найважливіший історичний маркер для Китаю — відсилання до інциденту на мосту Марко Поло 1937 року, з якого почалася повномасштабна війна опору японському вторгненню. Цим номером Пекін ЕЛЕГАНТНО Б'Є ПО РУКАХ: у нас, мовляв, своя велика історія боротьби за виживання, ми зосереджені на власних національних інтересах і вже точно не збираємося жертвувати ними заради ваших параноїдальних авантюр.
🎭 "Незабутній вечір".
І, нарешті, фінал. Це традиційна китайська пісня, якою в КНР десятиліттями закривають головний новорічний гала-концерт на центральному телебаченні. У контексті державного візиту її сенс перекладається мовою дипломатії до образливого просто: "ШОУ ЗАКІНЧЕНО, аудієнція завершена, вам час на вихід".
Уся ця музична скринька створює композицію підкресленої, дзвінкої китайської ПЕРЕВАГИ.
У культурі Піднебесної пряме приниження гостя неприпустиме — потрібно "зберігати обличчя". Але традиція дозволяє висловити КРИЖАНЕ ПРЕЗИРСТВО через витончений символізм.
путін і його челядь, радісно киваючи в такт, швидше за все, почули лише знайомі з дитинства мелодії. Зате китайські партійні еліти прочитали цей кришталево ясний меседж: ПІВНІЧНИЙ СУСІД СЛАБКИЙ, порожній, остаточно позбувся колишнього гонору і тепер цілком і повністю теліпається в нашій орбіті.
Невігластво, помножене на манію величі, — страшна штука.
ГОЛИЙ КОРОЛЬ сидів у Пекіні, слухав музику про своє політичне банкрутство і, ймовірно, вважав себе володарем півсвіту. Яка все-таки вражаюча, КЛІНІЧНА ГЛУХОТА.
=====в переводе на язык оккупанта
Китайский юмор: утонченный, жестокий, интеллектуально совершенный, беспощадный
Eдуард Рубин
Всю программу приема путина в Пекине следует рассматривать исключительно сквозь призму китайских традиций.
Та же программа концерта, которой ныне, взахлеб от восторга, так хвастаются z-блоггеры (мол, смотрите, как нашего уважают!) — это, на самом деле, АБСОЛЮТНЫЙ ШЕДЕВР китайской дипломатии.
Дипломатии, уходящей корнями в конфуцианскую концепцию "Ли-Юэ" (Ритуал и Музыка).
В Древнем Китае прекрасно понимали: правильная музыка гармонизирует государство, а выбор репертуара для приема иностранных послов или, скажем прямо, вассалов в рамках трибютной системы — четко указывал на их МЕСТО В ПИЩЕВОЙ ЦЕПОЧКЕ и подлинное отношение к ним Императора.
Пекин и сейчас блестяще продолжает эти имперские традиции. Программа, выполненная военным оркестром НОАК для путина, — это вам не просто приятный культурный фон под утку по-пекински.
Это самый тонкий, издевательский и абсолютно безжалостный ДИПЛОМАТИЧЕСКИЙ ШИФР. Давайте просто пройдемся плейлистом, который товарищ Си бережно сочинил для своего дорогого гостя:
🎭 "Половецкие танцы" (из оперы "Князь Игорь").
Сюжет, если кто-нибудь забыл, предельно символичен. русский князь терпит сокрушительное поражение, попадает в плен к восточному властителю — хану Кончаку. И тот, с панского плеча демонстрируя свое абсолютное могущество и снисходительность, устраивает для пленника роскошные танцы. Китайский лидер буквально рисует мизансцену: ты — ЗАВИСИМЫЙ ГОСТЬ На Востоке, а я — хан, который решает твою судьбу и пока готов тебя немного развлечь.
🎭 "Рассказ царевича Календера" (из сюиты "Шехерезада").
Календеры на Востоке — это, на минуточку, странствующие ДЕРВИШИ-НИЩЕНКИ, которые живут подаянием. В сказке принц теряет свое богатство, власть и вынужден скитаться по миру с протянутой рукой. Более точного, язвительного и унизительного ОПИСАНИЯ правителя россии, приехавшего в Пекин выпрашивать экономические крошки и технологии, придумать просто физически невозможно.
🎭 "Танец маленьких лебедей".
Ну это, господа, уже АБСОЛЮТНЫЙ ШЕДЕВР политического троллинга, браво! На всем нашем несчастном постсоветском пространстве балет "Лебединое озеро" – это железобетонный маркер государственного переворота, смерти вождя и краха системы. Выполнение этого фрагмента главной военной машиной Китая перед правителем России – это не просто ноты. Это ЧЕРНАЯ МЕТКА и самый прозрачный намек на предельную хрупкость засидевшейся его власти.
🎭 "На мосту Лугоу".
Важнейший исторический маркер для Китая – отсылка к инциденту на мосту Марко Поло в 1937 году, с которого началась полномасштабная война сопротивления японскому вторжению. Этим номером Пекин ЭЛЕГАНТНО БЬЕТ ПО РУКАМ: у нас, мол, своя великая история борьбы за выживание, мы сосредоточены на собственных национальных интересах и точно не собираемся жертвовать ими ради ваших параноидальных авантюр.
🎭 "Незабываемый вечер".
И, наконец, финал. Это традиционная китайская песня, которой в КНР десятилетиями закрывают главный новогодний гала-концерт по центральному телевидению. В контексте государственного визита ее смысл переводится на язык дипломатии к оскорбительному просто: "ШОУ ОКОНЧЕНО, аудиенция завершена, вам время на выход".
Весь этот музыкальный ящик создает композицию подчеркнутого, звонкого китайского ПРЕИМУЩЕСТВА.
В культуре Поднебесной прямое унижение гостя недопустимо – нужно "хранить лицо". Но традиция позволяет выразить ЛЕДЯНОЕ ПРЕЗРЕНИЕ ЧЕРЕЗ утонченнІЙ символизм.
путин и его челядь, радостно кивая в такт, скорее всего, услышали только знакомые с детства мелодии. Зато китайские партийные элиты прочитали этот кристально ясный месседж: СЕВЕРНЫЙ СОСЕД СЛАБЫЙ, пустой, окончательно лишился прежнего гонора и теперь целиком и полностью болтается в нашей орбите.
Невежество, помноженное на манию величия, – страшная штука.
Голый король сидел в Пекине, слушал музыку о своем банкротстве и, вероятно, считал себя обладателем полумира. Какая все-таки впечатляющая, КЛИНИЧЕСКАЯ ГЛУХОТА.