політика США щодо України
May. 1st, 2026 03:01 pmПетро Олещук
Давайте відверто. Усі роки незалежності політика США щодо України передбачала не лише безумовний безядерний статус для нашої держави, але і статус "безракетний". Штати витратили купу зусиль і ресурсів, аби примусити Україну порізати ракети, стратегічні бомбардувальники та будь-яку іншу серйозну зброю, якою можна було б атакувати рашку. При цьому, Україні було закрито шлях до НАТО. Тобто, політика США була такою, що Україна залишалася беззахисною, смачною та доступною приманкою для рашки, яка мала розпалювати імперські апетити будь-якого тамтешнього уряду.
Відповідно, Україну можна була тримати у покорі, лякаючи перспективою рашистського вторгнення, а рашку можна було мотивувати, обіцяючи шматки України. І періодтично ці шматки віддаючи (див. Обама та Крим).
Згідно до американскької стратегії ніяких серйозних ракет чи аналогічних засобів ураження в Україні не повинно було бути. У разі нападу рашки, остатння повинна була мати опцію розстрілювати Україну як у тирі, аби потім американці могли б "укласти компроміс". Звісно, коштом України.
Зрозуміло, що для американців будь-яка ракетна програма України була неприйнятною. Але що ми бачимо зараз?
Буквально цієї ночі ️СБУ знову відпрацювала по обʼєктах у Пермі: уразила інфраструктуру одного з найбільших НПЗ рф — «Лукойл-Пермнафтооргсинтез».
Знову Перм, знову черговий "вулкан" з палаючої нафти. Знову понад 1500 кілометрів від кордону. Знову безпорадність роійських "будівничих імперії". І це поки що лише дрони.
Поки не запрацювала на повну потугу українська ракетна програма. І це, схоже, головний страх не лише бункреного диктатора з рашки, але і одного політика з Вашингтону. Політика, який уже домовився з російським дикатором про "біг бьютіфул діл", про велику та красиву гору російських грошей, ріки російської нафти в обмін на Україну. У якої "не було карт". Але, схоже, карти з'явилися, і відкидати це все більш і більш безглуздо.
А якщо українські ракети долетять до Москви і щось там вразять, вимоги української капітуляції взагалі втратять будь-який сенс. Тому немає нічого дивного, що союз старих друзів з Москви та Вашингтону зараз кидають усі дипломатичні, політичні та інші ресурси, піднімають усю агентуру, аби заблокувати українську ракетну програму. Успішне функціонування української ракетної програми - крах політики не лише росіян, але і американців.
====И еще про Fire Point
Tamerlan Vahabov
Напишу один раз про ракету "Фламинго", про компанию Fire Point, а также про заявления их подпевал. В дискуссии вступать не буду потому что это специфическая тема и многие "комментаторы" не знают о ней ровным светом ничего. Это адресовано, в том числе, и проплаченным блогерам и журналистам. Я же пишу, как оборонный управленец с 25-ти летним опытом, как бывший госслужащий и действующий производитель, получивший образование в США, включавшее в себя и "ракетно - ядерное сдерживание", а также "противоракетную и противовоздушную оборону".
Капитализация Fire Point составляет $2,5 млрд, но это чистая оценка "на бумаге" под несостоявшуюся сделку с EDGE Group (30 % за $760 млн). Нет верифицированных отсылок на независимую оценку компании. Реальная выручка (4,3 млрд грн за 2024 + 2,6 млрд грн за I кв. 2025 года ) дает мультипликатор в 4–6 раз только при самых оптимистичных прогнозах . Но в том-то и дело, что сама компания жалуется на отсутствие оборотных средств, так что при таком состоянии невозможно ее оценить в 2,5 млрд уе. Это классический pre-money хайп для выхода основателей, а не рыночная стоимость.
Кроме того, двигатели "Фламинго" -это восстановленные АИ-25ТЛ 1970-х годов от списанных Л-39 (остаточный ресурс ~10 часов). Они не предназначены для полета на малых высотах плюс огромный перерасход топлива. Сам Штилерман признал проблему и заявил, что компания "спешно завершает" доведение до ума своего нового двигателя. То есть весь текущий парк ракет летает на временной свалочной затычке, а заявленные 3000 км дальнобойности - это чистая теория.
Также важно отметить, что аргумент, согласно которому "Фламинго" дешевле в 3-3 раза, чем Tomahawk / Patriot, звучит как всегда хайпово, но это сравнение одноразовой ракеты на старом моторе с серийным продуктом 40-летней отработки. Tomahawk имеет ресурс двигателя в сотни часов, TERCOM + DSMAC и реальную дальность. Patriot это давно проверенная система. Fire Point по сути продает нам в медиа "дешевизну" за счет качества, надежности и отсутствия независимых тестов.
Реальная дальность полета "Фламинго" заявлена в 3000 км, но в реальных боевых пусках подтверждено максимум 1300–1800 км . Столь огромная разница между заявлениями и реальностью имеет место не потому, что "враги врут", как говорят доморощенные "эксперты по вызову". Это - физика: низкая эффективность АИ-25ТЛ на уровне моря + отсутствие следования рельефу. Так что, сравнивать "Фламинго" с Tomahawk по дальности и надежности - это откровенное лукавство.
Проект ПВО, позиционируемый как "альтернатива Patriot" от компании с нулевым опытом в радиолокации, ЗУР и противобаллистической обороне обещает «game changer» с перехватом баллистики дешевле $1 млн уже к концу 2027 года. Ключевые компоненты (радар, ГСН) будут европейскими. Так что, перед нами вовсе не уникальная разработка, а намерение купить готовые блоки и собрать "под украинским флагом". При этом, сроки реализации даже этого плана называют фантастические даже для стран с 50-летним опытом в данной сфере.
Добавлю и отсутствие независимой верификации, отсутствие публичного отчета МОУ, западных партнеров по реальному кругу вероятного отклонения, проценту успешных пусков, надежности на дистанциях свыше 1000 км и проценту перехватов. Все держится на словах Штилермана и внутренних отчетах компании. Это не оборонный продукт, а маркетинговая история.
Мы видим слишком быстрый и рискованный скачок за 3,5 года от дронов на китайских моторах до крылатых ракет и сразу к стратегическому ПВО. Без промежуточных, подтвержденных результатов от государства или НАТО. При этом АМКУ блокирует иностранные инвестиции, а компания Fire Point продолжает раздавать обещания, которые могут сорвать реальные госконтракты и репутацию всего украинского ОПК.
Давайте відверто. Усі роки незалежності політика США щодо України передбачала не лише безумовний безядерний статус для нашої держави, але і статус "безракетний". Штати витратили купу зусиль і ресурсів, аби примусити Україну порізати ракети, стратегічні бомбардувальники та будь-яку іншу серйозну зброю, якою можна було б атакувати рашку. При цьому, Україні було закрито шлях до НАТО. Тобто, політика США була такою, що Україна залишалася беззахисною, смачною та доступною приманкою для рашки, яка мала розпалювати імперські апетити будь-якого тамтешнього уряду.
Відповідно, Україну можна була тримати у покорі, лякаючи перспективою рашистського вторгнення, а рашку можна було мотивувати, обіцяючи шматки України. І періодтично ці шматки віддаючи (див. Обама та Крим).
Згідно до американскької стратегії ніяких серйозних ракет чи аналогічних засобів ураження в Україні не повинно було бути. У разі нападу рашки, остатння повинна була мати опцію розстрілювати Україну як у тирі, аби потім американці могли б "укласти компроміс". Звісно, коштом України.
Зрозуміло, що для американців будь-яка ракетна програма України була неприйнятною. Але що ми бачимо зараз?
Буквально цієї ночі ️СБУ знову відпрацювала по обʼєктах у Пермі: уразила інфраструктуру одного з найбільших НПЗ рф — «Лукойл-Пермнафтооргсинтез».
Знову Перм, знову черговий "вулкан" з палаючої нафти. Знову понад 1500 кілометрів від кордону. Знову безпорадність роійських "будівничих імперії". І це поки що лише дрони.
Поки не запрацювала на повну потугу українська ракетна програма. І це, схоже, головний страх не лише бункреного диктатора з рашки, але і одного політика з Вашингтону. Політика, який уже домовився з російським дикатором про "біг бьютіфул діл", про велику та красиву гору російських грошей, ріки російської нафти в обмін на Україну. У якої "не було карт". Але, схоже, карти з'явилися, і відкидати це все більш і більш безглуздо.
А якщо українські ракети долетять до Москви і щось там вразять, вимоги української капітуляції взагалі втратять будь-який сенс. Тому немає нічого дивного, що союз старих друзів з Москви та Вашингтону зараз кидають усі дипломатичні, політичні та інші ресурси, піднімають усю агентуру, аби заблокувати українську ракетну програму. Успішне функціонування української ракетної програми - крах політики не лише росіян, але і американців.
====И еще про Fire Point
Tamerlan Vahabov
Напишу один раз про ракету "Фламинго", про компанию Fire Point, а также про заявления их подпевал. В дискуссии вступать не буду потому что это специфическая тема и многие "комментаторы" не знают о ней ровным светом ничего. Это адресовано, в том числе, и проплаченным блогерам и журналистам. Я же пишу, как оборонный управленец с 25-ти летним опытом, как бывший госслужащий и действующий производитель, получивший образование в США, включавшее в себя и "ракетно - ядерное сдерживание", а также "противоракетную и противовоздушную оборону".
Капитализация Fire Point составляет $2,5 млрд, но это чистая оценка "на бумаге" под несостоявшуюся сделку с EDGE Group (30 % за $760 млн). Нет верифицированных отсылок на независимую оценку компании. Реальная выручка (4,3 млрд грн за 2024 + 2,6 млрд грн за I кв. 2025 года ) дает мультипликатор в 4–6 раз только при самых оптимистичных прогнозах . Но в том-то и дело, что сама компания жалуется на отсутствие оборотных средств, так что при таком состоянии невозможно ее оценить в 2,5 млрд уе. Это классический pre-money хайп для выхода основателей, а не рыночная стоимость.
Кроме того, двигатели "Фламинго" -это восстановленные АИ-25ТЛ 1970-х годов от списанных Л-39 (остаточный ресурс ~10 часов). Они не предназначены для полета на малых высотах плюс огромный перерасход топлива. Сам Штилерман признал проблему и заявил, что компания "спешно завершает" доведение до ума своего нового двигателя. То есть весь текущий парк ракет летает на временной свалочной затычке, а заявленные 3000 км дальнобойности - это чистая теория.
Также важно отметить, что аргумент, согласно которому "Фламинго" дешевле в 3-3 раза, чем Tomahawk / Patriot, звучит как всегда хайпово, но это сравнение одноразовой ракеты на старом моторе с серийным продуктом 40-летней отработки. Tomahawk имеет ресурс двигателя в сотни часов, TERCOM + DSMAC и реальную дальность. Patriot это давно проверенная система. Fire Point по сути продает нам в медиа "дешевизну" за счет качества, надежности и отсутствия независимых тестов.
Реальная дальность полета "Фламинго" заявлена в 3000 км, но в реальных боевых пусках подтверждено максимум 1300–1800 км . Столь огромная разница между заявлениями и реальностью имеет место не потому, что "враги врут", как говорят доморощенные "эксперты по вызову". Это - физика: низкая эффективность АИ-25ТЛ на уровне моря + отсутствие следования рельефу. Так что, сравнивать "Фламинго" с Tomahawk по дальности и надежности - это откровенное лукавство.
Проект ПВО, позиционируемый как "альтернатива Patriot" от компании с нулевым опытом в радиолокации, ЗУР и противобаллистической обороне обещает «game changer» с перехватом баллистики дешевле $1 млн уже к концу 2027 года. Ключевые компоненты (радар, ГСН) будут европейскими. Так что, перед нами вовсе не уникальная разработка, а намерение купить готовые блоки и собрать "под украинским флагом". При этом, сроки реализации даже этого плана называют фантастические даже для стран с 50-летним опытом в данной сфере.
Добавлю и отсутствие независимой верификации, отсутствие публичного отчета МОУ, западных партнеров по реальному кругу вероятного отклонения, проценту успешных пусков, надежности на дистанциях свыше 1000 км и проценту перехватов. Все держится на словах Штилермана и внутренних отчетах компании. Это не оборонный продукт, а маркетинговая история.
Мы видим слишком быстрый и рискованный скачок за 3,5 года от дронов на китайских моторах до крылатых ракет и сразу к стратегическому ПВО. Без промежуточных, подтвержденных результатов от государства или НАТО. При этом АМКУ блокирует иностранные инвестиции, а компания Fire Point продолжает раздавать обещания, которые могут сорвать реальные госконтракты и репутацию всего украинского ОПК.