Украинцы лишили зрения незваного гостя
Apr. 28th, 2026 08:56 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanА между тем в Туапсе снова прилетели животворительные обломки )))
=====
Кирилл Данильченко
Поки російський уряд відчайдушно намагається втримати ціни на заправках «ручним керуванням», реальність наносить удари прямо по інфраструктурі. Заборона на експорт палива (Постанова №78), яка мала стати рятівним кругом і «залити» РФ дешевим дизелем, виявилася безпорадною перед стратегічними бомбардуваннями.
Тільки за один тиждень вилетів ключовий для Москви Ярославський НПЗ та південний хаб у Туапсе (мінус 60% резервуарного парку). І головна проблема Кремля зараз не в тому, що згоріли тисячі тонн палива. Проблема в тому, що згоріли вузли обв'язки, естакади та імпортні насоси.
Експортний кран перекрито. Самарські та Саратовські заводи не мають куди зливати продукт, їхні власні резервуари швидко забиваються, переробка зупиняється. Аграрії на Півдні у розпал посівної стикаються не просто з високими цінами, а з тим, що паливо фізично застрягло в системі.
На 27 квітня 2026 року ціна літнього дизеля на СПбМТСБ коливається в районі 60,5–62 тис. руб./тонну. Це ріст на ~13-15% відносно лютневих мінімумів.
Втрата 85 тис. тонн у Туапсе — це ~4-5% від потреби весняної посівної в масштабах всієї РФ.
Але для Південного федерального округу (Ростов, Кубань) — це критичний удар. Наприклад, вся Ростовська область на посівну потребує ~80к тонн. Тобто один удар по Туапсе «спалив» місячну норму цілого аграрного регіону.
Росія отримала ідеальний шторм: добровільно відмовилась від валютної виручки, щоб врятувати внутрішній ринок, але через кілька вдалих ударів дронами (з сумарною інвестицією в $5 млн) отримала збитків на півмільярда і локальний паливний голод прямо в полях.
===
Alexey Manannikov · Украинцы лишили зрения незваного гостя.
Это не беда - зато им теперь гордится весь Дзержинский (в Новосибирске есть ещё Калининский, Кировский и Ленинский - обширный мартиролог совецких палачей) район.
А тут ещё ослепшего "героя" наградили местной медалькой имени Покрышкина - ни копейки к пенсии инвалида первой группы эта награда не добавляет, но какой почет - постоять рядом с жизнерадостным мэром.
=====
Кирилл Данильченко
Поки російський уряд відчайдушно намагається втримати ціни на заправках «ручним керуванням», реальність наносить удари прямо по інфраструктурі. Заборона на експорт палива (Постанова №78), яка мала стати рятівним кругом і «залити» РФ дешевим дизелем, виявилася безпорадною перед стратегічними бомбардуваннями.
Тільки за один тиждень вилетів ключовий для Москви Ярославський НПЗ та південний хаб у Туапсе (мінус 60% резервуарного парку). І головна проблема Кремля зараз не в тому, що згоріли тисячі тонн палива. Проблема в тому, що згоріли вузли обв'язки, естакади та імпортні насоси.
Експортний кран перекрито. Самарські та Саратовські заводи не мають куди зливати продукт, їхні власні резервуари швидко забиваються, переробка зупиняється. Аграрії на Півдні у розпал посівної стикаються не просто з високими цінами, а з тим, що паливо фізично застрягло в системі.
На 27 квітня 2026 року ціна літнього дизеля на СПбМТСБ коливається в районі 60,5–62 тис. руб./тонну. Це ріст на ~13-15% відносно лютневих мінімумів.
Втрата 85 тис. тонн у Туапсе — це ~4-5% від потреби весняної посівної в масштабах всієї РФ.
Але для Південного федерального округу (Ростов, Кубань) — це критичний удар. Наприклад, вся Ростовська область на посівну потребує ~80к тонн. Тобто один удар по Туапсе «спалив» місячну норму цілого аграрного регіону.
Росія отримала ідеальний шторм: добровільно відмовилась від валютної виручки, щоб врятувати внутрішній ринок, але через кілька вдалих ударів дронами (з сумарною інвестицією в $5 млн) отримала збитків на півмільярда і локальний паливний голод прямо в полях.
===
Alexey Manannikov · Украинцы лишили зрения незваного гостя.
Это не беда - зато им теперь гордится весь Дзержинский (в Новосибирске есть ещё Калининский, Кировский и Ленинский - обширный мартиролог совецких палачей) район.
А тут ещё ослепшего "героя" наградили местной медалькой имени Покрышкина - ни копейки к пенсии инвалида первой группы эта награда не добавляет, но какой почет - постоять рядом с жизнерадостным мэром.