Зрадограям краще не читати
Mar. 29th, 2026 03:08 pmПост про логіку системного знищення російської економіки силами оборони. та незворотність процесу.
Те, що ми спостерігали в Ленінградській області з випалюванням Усть-Луги, Приморська та знищенням установок первинної переробки Кірішського НПЗ - це не просто мінус термінали та бочки з паливом. Це створення ефекту «закоркованої пляшки» для всієї експортної логістики на Балтиці.
Але це був лише перший підготовчий етап.
Далі логіка українських ударів перейшла на абсолютно інший рівень макроекономічної ефективності, де кожна ракета та БпЛА запускає незворотні каскадні реакції інфраструктурного розпаду недоімперії.
Наступний крок - множення на нуль всієї переробки через створення нездоланної мазутної пастки. 28 березня - тотальне знищення Ярославського НПЗ, п'ятого за обсягами переробки в РФ, доводить, що вибивання підприємств є продуманою стратегією зупинки всієї європейської частини російської нафтянки.
Фізика процесу: від 18 до 35 відсотків об'єму сирої нафти після перегонки неминуче стає мазутом. Росія його практично не споживає, історично весь цей обсяг, а це 19 мільйонів тонн на рік, викачували на експорт саме через згорілу Усть-Лугу. Портів немає, мазут тупо нікуди зливати.
Російські НПЗ вже зараз задихаються у власних відходах і змушені знижувати виробництво бензину та дизеля до мінімуму. Зупинка заводів автоматично тягне за собою зупинку видобутку.
Нафтовикам доведеться ставити заглушки на свердловини в Сибіру, а в російських технологічних реаліях заглушена свердловина - це мертва свердловина, яку неможливо відновити. Росія не просто втрачає експортні потужності, вона своїми ж руками вбиває сам процес нафтовидобутку.
Паралельно розгортається блискуча за своєю ефективністю операція з хімічного удушення російського військово-промислового комплексу. Удар українськими крилатими ракетами FP-5 «Фламінго» по виробничій зоні заводу «Промсинтез» у Чапаєвську Самарської області 27 березня - це пряме влучання в серце синтезу вибухових речовин.
Російська доктрина примітивного завалювання фронту чавуном, усі ці багатотонні ФАБи та КАБи, вимагають колосальних обсягів тротилу, гексогену та динаміту. Основа цієї вибухівки - нітрати.
Півтора десятка цілеспрямованих ударів по хімічних гігантах на кшталт «Метафракс Кемікалс», «Дорогобуж», «Уралхім», «Акрон», «Куйбишевазот» та «Невинномиський азот» створили абсолютний дефіцит базової сировини.
Росіянам фізично нізчого лити вибухівку для своїх авіабомб. Їхня концепція масової війни розбилася об знищення азотної промисловості, тоді як ЗСУ продовжують використовувати максимально економні FPV-дрони, яким для гарантованого знищення техніки вистачає сотень грамів вибухової речовини.
Цей хімічний параліч вже запустив ефект доміно у внутрішній економіці. Усі доступні залишки нітратів Кремль жорстко пилососить на потреби фронту, залишаючи власне сільське господарство з порожніми руками. Колективна істерика російських агрохолдингів у відкритому листі до міністра сільського господарства (25 березня) - це документальна фіксація майбутнього голоду.
Аміачної селітри для посівної кампанії просто немає. Відсутність добрив гарантує катастрофічний обвал урожайності, що неминуче спровокує космічний стрибок цін на продовольство. Імпортувати добрива вони не можуть через санкції та заблоковану Ормузьку протоку, яка відрізала головних світових постачальників - Іран та Катар. В результаті пересічний росіянин буде буквально оплачувати з власної кишені дефіцит вибухівки через галопуючу інфляцію на базову їжу.
Іранська блокада Ормузької протоки, яка стримує п'яту частину світової нафти, спровокувала спекулятивний ріст цін, але для РФ це марна ілюзія - продавати все одно ніяк, інфраструктура розбита. Зате для США та особисто Дональда Трампа напередодні виборів дорога нафта та інфляція - це політичний суїцид.
Трамп висунув Ірану прямий ультиматум до 6 квітня з погрозою фізичного знищення їхньої енергетики. Оскільки Тегеран вимагає стовідсоткового контролю над протокою і фантастичних компенсацій, дипломатія тут безсила. Пентагон уже розгортає амфібійні групи з USS Boxer та USS Tripoli. Силова наземна операція неминуча і, за біржовою логікою, розпочнеться у вихідні дні, щоб ринки встигли проковтнути шок до відкриття торгів у понеділок.
Як тільки американська військова машина зачистить регіон і гарантує безперебійне судноплавство, спекулятивна націнка на нафту випарується миттєво. Котирування полетять у прірва. Для Росії це означає фінансову смерть.
Вони залишаться з випаленими портами, розбомбленими НПЗ, назавжди заглушеними нафтовими свердловинами, порожніми полями без добрив та зупиненими заводами з виробництва вибухівки. Уся їхня військова машина тримається виключно на грошах, якими Кремль купує гарматне м'ясо. Обвал цін на нафту остаточно переріже цю фінансову артерію.
Російська недоімперія гарантовано здохне не від від системного, холодного логістичного удушення від українських ударів, яке вже працює як годинник.
© Ігор Савчук, 2026
Те, що ми спостерігали в Ленінградській області з випалюванням Усть-Луги, Приморська та знищенням установок первинної переробки Кірішського НПЗ - це не просто мінус термінали та бочки з паливом. Це створення ефекту «закоркованої пляшки» для всієї експортної логістики на Балтиці.
Але це був лише перший підготовчий етап.
Далі логіка українських ударів перейшла на абсолютно інший рівень макроекономічної ефективності, де кожна ракета та БпЛА запускає незворотні каскадні реакції інфраструктурного розпаду недоімперії.
Наступний крок - множення на нуль всієї переробки через створення нездоланної мазутної пастки. 28 березня - тотальне знищення Ярославського НПЗ, п'ятого за обсягами переробки в РФ, доводить, що вибивання підприємств є продуманою стратегією зупинки всієї європейської частини російської нафтянки.
Фізика процесу: від 18 до 35 відсотків об'єму сирої нафти після перегонки неминуче стає мазутом. Росія його практично не споживає, історично весь цей обсяг, а це 19 мільйонів тонн на рік, викачували на експорт саме через згорілу Усть-Лугу. Портів немає, мазут тупо нікуди зливати.
Російські НПЗ вже зараз задихаються у власних відходах і змушені знижувати виробництво бензину та дизеля до мінімуму. Зупинка заводів автоматично тягне за собою зупинку видобутку.
Нафтовикам доведеться ставити заглушки на свердловини в Сибіру, а в російських технологічних реаліях заглушена свердловина - це мертва свердловина, яку неможливо відновити. Росія не просто втрачає експортні потужності, вона своїми ж руками вбиває сам процес нафтовидобутку.
Паралельно розгортається блискуча за своєю ефективністю операція з хімічного удушення російського військово-промислового комплексу. Удар українськими крилатими ракетами FP-5 «Фламінго» по виробничій зоні заводу «Промсинтез» у Чапаєвську Самарської області 27 березня - це пряме влучання в серце синтезу вибухових речовин.
Російська доктрина примітивного завалювання фронту чавуном, усі ці багатотонні ФАБи та КАБи, вимагають колосальних обсягів тротилу, гексогену та динаміту. Основа цієї вибухівки - нітрати.
Півтора десятка цілеспрямованих ударів по хімічних гігантах на кшталт «Метафракс Кемікалс», «Дорогобуж», «Уралхім», «Акрон», «Куйбишевазот» та «Невинномиський азот» створили абсолютний дефіцит базової сировини.
Росіянам фізично нізчого лити вибухівку для своїх авіабомб. Їхня концепція масової війни розбилася об знищення азотної промисловості, тоді як ЗСУ продовжують використовувати максимально економні FPV-дрони, яким для гарантованого знищення техніки вистачає сотень грамів вибухової речовини.
Цей хімічний параліч вже запустив ефект доміно у внутрішній економіці. Усі доступні залишки нітратів Кремль жорстко пилососить на потреби фронту, залишаючи власне сільське господарство з порожніми руками. Колективна істерика російських агрохолдингів у відкритому листі до міністра сільського господарства (25 березня) - це документальна фіксація майбутнього голоду.
Аміачної селітри для посівної кампанії просто немає. Відсутність добрив гарантує катастрофічний обвал урожайності, що неминуче спровокує космічний стрибок цін на продовольство. Імпортувати добрива вони не можуть через санкції та заблоковану Ормузьку протоку, яка відрізала головних світових постачальників - Іран та Катар. В результаті пересічний росіянин буде буквально оплачувати з власної кишені дефіцит вибухівки через галопуючу інфляцію на базову їжу.
Іранська блокада Ормузької протоки, яка стримує п'яту частину світової нафти, спровокувала спекулятивний ріст цін, але для РФ це марна ілюзія - продавати все одно ніяк, інфраструктура розбита. Зате для США та особисто Дональда Трампа напередодні виборів дорога нафта та інфляція - це політичний суїцид.
Трамп висунув Ірану прямий ультиматум до 6 квітня з погрозою фізичного знищення їхньої енергетики. Оскільки Тегеран вимагає стовідсоткового контролю над протокою і фантастичних компенсацій, дипломатія тут безсила. Пентагон уже розгортає амфібійні групи з USS Boxer та USS Tripoli. Силова наземна операція неминуча і, за біржовою логікою, розпочнеться у вихідні дні, щоб ринки встигли проковтнути шок до відкриття торгів у понеділок.
Як тільки американська військова машина зачистить регіон і гарантує безперебійне судноплавство, спекулятивна націнка на нафту випарується миттєво. Котирування полетять у прірва. Для Росії це означає фінансову смерть.
Вони залишаться з випаленими портами, розбомбленими НПЗ, назавжди заглушеними нафтовими свердловинами, порожніми полями без добрив та зупиненими заводами з виробництва вибухівки. Уся їхня військова машина тримається виключно на грошах, якими Кремль купує гарматне м'ясо. Обвал цін на нафту остаточно переріже цю фінансову артерію.
Російська недоімперія гарантовано здохне не від від системного, холодного логістичного удушення від українських ударів, яке вже працює як годинник.
© Ігор Савчук, 2026