Загалом, пазл складається

[don_katalan]

Петро Олещук
Нещодавно у "Politco" вийшла цікава публікація, про те, що у адміністрації Трампа досі носяться з ідею "перезавантаження відносин" з рашкою, і Україна розглядається як інструмент та плата за це "перезавантаження". З точки зору американскьих стратегів, якщо вони "переорієнтують" рашку з Китаю на себе, це буде потужним аргументом у переговорах з Пекіном.
Загалом, пазл складається. Скидається на те, що за допомогою усіх своїх останніх дій Дональд Фредович просто "збирав карти" перед майбутньою грою з Сі.
Після того як переговори минулої осені з Китаєм у американців завершилися нічим, перед новим раундом, який планувався на весну цього року, Трамп вирішив зібрати усі можливі карти. Першою з них стала Венесуела, і неочікувано-легкий успіх у цьому явно надихнув Трампа на те, щоб розвивати успіх. Другою картою мав стати Іран, тртьою - Куба, ну а четвертою - перезавантаження відносин з рашкою. Все це у комплексі мало створити великі енергетичні ризики для Китаю. Ну а після цього мала бути "велика прекрасна угода" з Китаєм. Але схоже, що після відносно успішнього "Венесуельского кейсу", далі все пішло явно не за планом.
У майбутньому ми дізнаємось, хто як і чому переконав Трампа вступити у цю війну. По факту, бенефеціарами нової війни проти Ірану є лише два світових політика. Чинний прем'єр Ізраїлю і російський бункерний диктатор. Мотиви, звісно, у них різні. Нетаньяху прагматично збирає усі можливі ресурси для найбільш потужного удару по найбільшій екзистенційній загрозі для його держави, ну і паралельно посилює власні політичні позиції. Путін же просто одержує додаткові гроші від зростання цін на нафту, ну і тримає в голові майбутні політичні вигоди від статусу "посередника" між Іраном і США.
До речі, саме з рашкою та Ізраїлем переговірником був відомий друг Трампа Віткофф. Чи є це випадковістю? Хто знає. Але скидається на те, що Трампу просто пообіцяли "велику та швидку" перемогу, яка мала настати після ліквідації деяких аятол. У реальності ж Трамп одержав лише війну, кінця якій не видно, катастрофічне для нього зростання цін на нафту, яке, якщо воно збережеться, знищить політичні перспективи американських республіканців.
Коротше кажучи, скидається на те, що Трампа просто "розвели", користуючись ейфорією, у яку він впав після захоплення Мадуро. Тепер Трамп кричить про "перемогу", одночасно влаштовуючи істерики союзникам по НАТО, які чомусь не поспішають йому допомагати у новій війні. Ті самі союзники, які понад рік слухали, наскільки вони "не потрібні США".
Можна припустити, що на фоні цього у Трампа вирішили "пришвидшити" перезавантаження відносин з рашкою. Почали зняття санкцій, на тлі безперервного потоку обвинувачень України, Зеленського і європейських союзників України у всіх бідах США.
Але і тут у Трампа виникла одна проблема. Розпочинаючи війну проти Ірану, вони виявилися абсолютно не готовими до викликів, які були з нею пов'язані. Про ці виклики знали всі, окрім адміністрації Трампа. Можливо, це якось пов'язано з любов'ю самого Трампа празначати людей за критерієм лояльності, а не професіоналізму. Але факт лишається фактом. Для Трампа стало великим сюрпризом, що Іран, за допомогою дешевих дронів, може дуже негативно впливати на союзників США у регіоні та самі американські бази.
І цим одразу скористалася Україна. Вакуум безпеки, яку відчули усі монархії Перської затоки з боку США, Україна запропонувала заіститити власними технічними розробками. І, що характрено, Україну почули. Зараз співпраця у цій галузі просувається з космічною швидкістю. І видно, що Трампу це дуже не подобається.
Скільки він уже наговорив, намагаючись знецінити роль України. І дрони їм не потрібні, і нічого від України не потрібно, і "Зеленський має підписати угоду" і т.д.
Але часи трохи змінилися. І пояснити союзникам США, чому треба "здавати" Україну рашці заради примарних фантазій "перезавантажити" з нею стосунки проти Китаю, буде майже неможливо. Власне, навіть Ізраїль тут уже теж обережно зондує грунт на предмет військово-технічної співпраці з Україною.
І Україна це розуміє, тому український президент, виступаючи у "праймі" на CNN, пропонує допомогу США. Ту саму, від якої публічно відмовляється Трамп. Навіщо? А все дуже просто. Якщо Трамп відмовляється, то він буде винуватий у жертвах американців від іранських дронів. Не дуже добра позиція перед виборами у Конгрес.
За цим з інтересом спостерігає Китай, який, схоже, і є одни з джерел регуялрних "витоків" інформації, що рашка підтрмує Іран, лікує аятол, надає розвіддані тамтешньому режиму. Так Китай технічно використовує американську суспільну думку проти ідеї "перезавантаження відносин з рашкою" проти самого Китаю.
Не знаю, що далі буде робити Трамп. У нього варіанти один "кращий" за інший. Чи оголосити перемогу? Але чи зупинить це обстріли з боку Ірану, а, отже, і зростання цін на нафту? Навряд. Продовжувати війну? І заходити у вибори зі "смертельними" цінами?
Звісно, він, мабуть, сподіається "додавити" Україну, і домовитися з рашкою, але зараз у нього самого тут не найкращі карти. До речі, у України теж з'явилися додаткові карти. Минулого тижня дрони від "Альфи" СБУ буквально винесли порт Новоросійська. Не лише з деякими кораблями, але і з певними нафтовими терміналами. Так що певний вплив на нафтові ціни є і в України. Це разом з контролем "Дружби". Зрозуміло, що американці просто будуть намагатися "продаити" відмову від ударів по російській нафтовій інфрастуктурі з боку України, і цей тиск буде треба витримати. Але все одно все уже не виглядає так просто для Трампа та його "перезавантажень".