![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanШон Таунсенд
Ходять чутки, що те, що закон про кіберсили не ухвалили в грудні, як планували, пов’язано не з розбіжностями у поглядах, а з особистим конфліктом між депутатами. Ті ж добрі люди переказали заперечення однієї поважної пані з парламенту. Тож вірити в непатріотичне зведення рахунків я поки що відмовляюся.
Нібито може виникнути дублювання повноважень кіберсил і суб’єктів кібербезпеки. Аргумент сильний. Якщо не зважати на те, що кіберсили не займаються кібербезпекою - для цього є інший рід військ. ЗСУ проводить військові операції, у яких є кіберскладова.
Як у СБС спочатку з’явилися дрони й люди, які ними керують, так і кіберсили вже діють, і залишається лише офіційно описати вже існуючу реальність. Не потрібно фантазувати про те, як воно мало бути. Потрібно просто перестати заважати ЗСУ робити свою роботу.
Тож звертаюся до депутата: повільно поклади свою ШІшку, якою ти пишеш правки, і штовхни її до мене ногою. Бо це зрада, Mariana, і саботаж. Не роби цього.
=====
Kostiantyn Korsun
У США користувачі масово видаляють з телефонів ChatGPT: минулого тижня ця тенденція сягнула майже 300% у порівнянні з попередніми періодами.
І це було результатом гучного публічного скандалу.
Жила-була собі компанія Anthropic, яка працювала у модній нині індустрії Великих Мовних Моделей (яку часто називають “штучним інтелектом”). І розробила ця компанія власну модель, і назвала її Claude.
Цією моделлю якийсь час покористувалися американські військові. І так вона їм сподобалася, що Пентагон уклав був з Anthropic контракт на 200 млн. доларів влітку 2025.
Але у тому контракті були пункти про можливості масового слідкування за громадянами США і про можливість розробки автономної зброї. Ці пункти категорично не влаштовували компанію-розробника. Пентагон так само категорично відмовився ті пункти прибирати. Дійшло до того що Anthropic погрожував особисто міністр війни Хеґсет - назвав її “загрозою ланцюга поставок національної безпеки”. Та навіть сам президент Трамп публічно назвав Anthropic (компанію з капіталізацією 380 мільярдів доларів) - “лівими радикалами”.
Але погрози Трампа спричинили зворотній ефект, і одного дня після оприлюднення цього всього, кількість завантажень Claude миттєво зросло на 37 %. А наступного дня – на 51%.
А замість Anthropic Пентагон миттєво уклав контракт з Open AI, розробником ChatGPT.
І вищезгадані токсичні пункти - не стали перешкодою для Open AI.
Ну тобто вони таким чином показали, що цілком готові передавати дані користувачів уряду. І їм плювати, що сучасні LLM поки що занадто недостатньо надійні для використання в автономній зброї.
Скандал миттєво поширився у медіа і спричинив масове видалення ChatGPT і ще більш масове встановлення Claude.
Наразі Claude знаходиться на 1 місці по скачуванням у AppStore. На початок березня 2026 нараховується близько 300 мільйонів користувачів Claude. У ChatGPT поки що 800 мільйонів. Але цифри стрімко наближаються одні до одних, причому з обох боків.
Просто прикольна бізнес-історія, скажете? Ну як подивитися.
У чому полягає сухий залишок цього скандалу: по суті, одна компанія відмовилася передавати уряду персональні дані користувачів, а інша – радо погодилася. Щонайменше йшлося про геолокацію та історію браузерів юзерів.
У вільній країні, де вільні люди серйозно ставляться до захисту своїх персданих - це призвело до серйозних втрат з одного боку, і до стрибка популярності з іншого.
Що відбувається у нас?
Поки у США захейтили компанію, яка лише планувала (!) передавати дані уряду, в Україні уряд, який зберігає дані громадян - сам (сам, Карл) розробив додаток і сам же примусом заганяє в нього мільйони громадян (не надаючи певні державні електронні послуги ніяким іншим способом). І ніяк не звітує про використання даних. Більше того – чинить максимум перепон для прозорості цих процесів.
І для більшості українців це норм, нічого такого. Ну подумаєш, “уряд і так про мене все знає”, “я проста людина, мені нема чого приховувати”.
Це якби сусіда оштрафували за те, що він крикнув на дружину – а тим часом у сусідній хаті чоловік щодня б’є жінку, всі це знають, але навіть самій жертві все норм. Хоча сама ж бачить і знає, що у сусідів все інакше. І все одно - їй норм.
Можна зрозуміти чому в Україні встановлюються військові та напів-військові додатки під час воєнного стану, у цьому є певна логіка. Не завжди коректна і часто криво реалізована, але б вона хоча б теоретично є.
А от чому українці вже 6 років живуть у “таких зручних” електронних кайданках Дії-Мрії і навіть не в курсі що це їм якось шкодить – оце я ніяк не можу зрозуміти.
Очевидний же прямий конфлікт інтересів: держава з одного боку зберігає та начебто “захищає” дані громадян, але з іншого боку - сама ж їх бере, абсолютно безконтрольно поширює, розголошує та зловживає ними. І тривожить це лише кількох фахівців - усім іншим “якось пох”. “Простий нарід” пхає у свій смартфон шо попало, а потім дивується “а звідки вони все про мене знають?!”
Якесь трохи примітивно-печерне мислення, ні? Коли жертва обожнює та виправдовує свого ката – це називається “Стокгольмський синдром”.
А нахіба люди з таким мисленням тому ж Європейському Союзу?
Ходять чутки, що те, що закон про кіберсили не ухвалили в грудні, як планували, пов’язано не з розбіжностями у поглядах, а з особистим конфліктом між депутатами. Ті ж добрі люди переказали заперечення однієї поважної пані з парламенту. Тож вірити в непатріотичне зведення рахунків я поки що відмовляюся.
Нібито може виникнути дублювання повноважень кіберсил і суб’єктів кібербезпеки. Аргумент сильний. Якщо не зважати на те, що кіберсили не займаються кібербезпекою - для цього є інший рід військ. ЗСУ проводить військові операції, у яких є кіберскладова.
Як у СБС спочатку з’явилися дрони й люди, які ними керують, так і кіберсили вже діють, і залишається лише офіційно описати вже існуючу реальність. Не потрібно фантазувати про те, як воно мало бути. Потрібно просто перестати заважати ЗСУ робити свою роботу.
Тож звертаюся до депутата: повільно поклади свою ШІшку, якою ти пишеш правки, і штовхни її до мене ногою. Бо це зрада, Mariana, і саботаж. Не роби цього.
=====
Kostiantyn Korsun
У США користувачі масово видаляють з телефонів ChatGPT: минулого тижня ця тенденція сягнула майже 300% у порівнянні з попередніми періодами.
І це було результатом гучного публічного скандалу.
Жила-була собі компанія Anthropic, яка працювала у модній нині індустрії Великих Мовних Моделей (яку часто називають “штучним інтелектом”). І розробила ця компанія власну модель, і назвала її Claude.
Цією моделлю якийсь час покористувалися американські військові. І так вона їм сподобалася, що Пентагон уклав був з Anthropic контракт на 200 млн. доларів влітку 2025.
Але у тому контракті були пункти про можливості масового слідкування за громадянами США і про можливість розробки автономної зброї. Ці пункти категорично не влаштовували компанію-розробника. Пентагон так само категорично відмовився ті пункти прибирати. Дійшло до того що Anthropic погрожував особисто міністр війни Хеґсет - назвав її “загрозою ланцюга поставок національної безпеки”. Та навіть сам президент Трамп публічно назвав Anthropic (компанію з капіталізацією 380 мільярдів доларів) - “лівими радикалами”.
Але погрози Трампа спричинили зворотній ефект, і одного дня після оприлюднення цього всього, кількість завантажень Claude миттєво зросло на 37 %. А наступного дня – на 51%.
А замість Anthropic Пентагон миттєво уклав контракт з Open AI, розробником ChatGPT.
І вищезгадані токсичні пункти - не стали перешкодою для Open AI.
Ну тобто вони таким чином показали, що цілком готові передавати дані користувачів уряду. І їм плювати, що сучасні LLM поки що занадто недостатньо надійні для використання в автономній зброї.
Скандал миттєво поширився у медіа і спричинив масове видалення ChatGPT і ще більш масове встановлення Claude.
Наразі Claude знаходиться на 1 місці по скачуванням у AppStore. На початок березня 2026 нараховується близько 300 мільйонів користувачів Claude. У ChatGPT поки що 800 мільйонів. Але цифри стрімко наближаються одні до одних, причому з обох боків.
Просто прикольна бізнес-історія, скажете? Ну як подивитися.
У чому полягає сухий залишок цього скандалу: по суті, одна компанія відмовилася передавати уряду персональні дані користувачів, а інша – радо погодилася. Щонайменше йшлося про геолокацію та історію браузерів юзерів.
У вільній країні, де вільні люди серйозно ставляться до захисту своїх персданих - це призвело до серйозних втрат з одного боку, і до стрибка популярності з іншого.
Що відбувається у нас?
Поки у США захейтили компанію, яка лише планувала (!) передавати дані уряду, в Україні уряд, який зберігає дані громадян - сам (сам, Карл) розробив додаток і сам же примусом заганяє в нього мільйони громадян (не надаючи певні державні електронні послуги ніяким іншим способом). І ніяк не звітує про використання даних. Більше того – чинить максимум перепон для прозорості цих процесів.
І для більшості українців це норм, нічого такого. Ну подумаєш, “уряд і так про мене все знає”, “я проста людина, мені нема чого приховувати”.
Це якби сусіда оштрафували за те, що він крикнув на дружину – а тим часом у сусідній хаті чоловік щодня б’є жінку, всі це знають, але навіть самій жертві все норм. Хоча сама ж бачить і знає, що у сусідів все інакше. І все одно - їй норм.
Можна зрозуміти чому в Україні встановлюються військові та напів-військові додатки під час воєнного стану, у цьому є певна логіка. Не завжди коректна і часто криво реалізована, але б вона хоча б теоретично є.
А от чому українці вже 6 років живуть у “таких зручних” електронних кайданках Дії-Мрії і навіть не в курсі що це їм якось шкодить – оце я ніяк не можу зрозуміти.
Очевидний же прямий конфлікт інтересів: держава з одного боку зберігає та начебто “захищає” дані громадян, але з іншого боку - сама ж їх бере, абсолютно безконтрольно поширює, розголошує та зловживає ними. І тривожить це лише кількох фахівців - усім іншим “якось пох”. “Простий нарід” пхає у свій смартфон шо попало, а потім дивується “а звідки вони все про мене знають?!”
Якесь трохи примітивно-печерне мислення, ні? Коли жертва обожнює та виправдовує свого ката – це називається “Стокгольмський синдром”.
А нахіба люди з таким мисленням тому ж Європейському Союзу?