Так само беззаперечно було й те, що генія вбила радянська влада. Беззаперечним виглядало також твердження, що генію було складно, його переслідували, щось йому забороняли, перекривали шлях геніальних пісень, та вони все ж проривались. І це теж беззаперечно і абсолютно природньо для радянської влади - забороняти, не пущати, перекривати.
Але от що мені незрозуміло.
Насправді геній був дуже відомим. І не лише в Україні. Пісні його гриміли по всьому радянському союзу. І саме він спричинив бум загальної закоханості в українську естраду тих часів.
Цей бум усіляко підтримувався радянською владою. Бо влада час від часу інспірувала моду на музику народів. Я пам'ятаю бум білоруської пісні. Грузинської. Казахської й естонської. Та навіть якутської - о, Кола Бельди, ще один геній! Ну, це хто пам'ятає...
Тобто, треба було з усіх сил підтримувати імідж країни п'ятнадцяти республік, п'ятнадцяти сестер. Типу - ми ж не нав'язуємо вам російське, та Боже збав, дивіться, які в нас преференції народам!
Так от про Володимира Івасюка. Я пам'ятаю ці часи.
Він був обласканим. Знімались фільми й кліпи (правда, тоді ніхто не знав, що це називається кліпом), його навіть випускали за кордон, а це неабияка довіра від радянської влади. Ну, це хто пам'ятає.
Конкурси, зльоти, випуск пластинок. Все це сприймалось органічно. Виступи на телебаченні, а це вам вже не абищо. Тобто, Мінкульт подавав країні чистого як сльоза українського самородка.
І раптом знаходять тіло.
І понесло народом звістку, що його вбили. І саме радянська влада. Все це говорилось, до речі, відкрито. Не в медіа, звичайно, куди там про таке віщати в медіа. Але в народі. Але без озирання через плече, чи не слухає хто. Ні, що ви, говорилось спокійно й впевнено, навіть вголос, а не пошепки.
А вже потім почали розповідати, що пісню забороняли, що заважали творити. Що, власне, його смерть і стала крапкою в процесі заборони його пісні.
Та, блін. Стусу заважали. Степану Хмарі заважали.
Та нащо мені далеко було ходити - мій татко, журналіст обласного масштабу всього-навсього, але за протести проти свавілля радянської влади отримував перекривання кисню в журналістиці. Наказом по області - не друкувати! Звільняти з роботи.
А Івасюка порівняно з дисидентами брежневських часів просто на руках носили. То чому й звідки легенда, що йому заважали творити? Що вбило його саме КДБ?
Прим.
Я не вивчала шлях Володимира Івасюка, життєвий й творчий.
Я просто слухаю його пісні. А як їх не слухати...
Але цікавить - звідки пішли дані про вбивство саме владою.
І цікавить - звідки пішла легенда, що його пісню забороняли?
===
Iryna Korotych
Від творців "Кузьма був головний патріот і совість нації".
---
Diana Makarova
Iryna Korotych Кузьма був продажною особою, вмів приспати совість. Івасюк все ж інша історія. Він давав чисту пісню. Господи, просто пісню. Прекрасну й потужну.
Я намагаюсь зрозуміти, звідки взялось, що він був борцем, та аж таким, що його стало простіше для влади вбити.
Але от що мені незрозуміло.
Насправді геній був дуже відомим. І не лише в Україні. Пісні його гриміли по всьому радянському союзу. І саме він спричинив бум загальної закоханості в українську естраду тих часів.
Цей бум усіляко підтримувався радянською владою. Бо влада час від часу інспірувала моду на музику народів. Я пам'ятаю бум білоруської пісні. Грузинської. Казахської й естонської. Та навіть якутської - о, Кола Бельди, ще один геній! Ну, це хто пам'ятає...
Тобто, треба було з усіх сил підтримувати імідж країни п'ятнадцяти республік, п'ятнадцяти сестер. Типу - ми ж не нав'язуємо вам російське, та Боже збав, дивіться, які в нас преференції народам!
Так от про Володимира Івасюка. Я пам'ятаю ці часи.
Він був обласканим. Знімались фільми й кліпи (правда, тоді ніхто не знав, що це називається кліпом), його навіть випускали за кордон, а це неабияка довіра від радянської влади. Ну, це хто пам'ятає.
Конкурси, зльоти, випуск пластинок. Все це сприймалось органічно. Виступи на телебаченні, а це вам вже не абищо. Тобто, Мінкульт подавав країні чистого як сльоза українського самородка.
І раптом знаходять тіло.
І понесло народом звістку, що його вбили. І саме радянська влада. Все це говорилось, до речі, відкрито. Не в медіа, звичайно, куди там про таке віщати в медіа. Але в народі. Але без озирання через плече, чи не слухає хто. Ні, що ви, говорилось спокійно й впевнено, навіть вголос, а не пошепки.
А вже потім почали розповідати, що пісню забороняли, що заважали творити. Що, власне, його смерть і стала крапкою в процесі заборони його пісні.
Та, блін. Стусу заважали. Степану Хмарі заважали.
Та нащо мені далеко було ходити - мій татко, журналіст обласного масштабу всього-навсього, але за протести проти свавілля радянської влади отримував перекривання кисню в журналістиці. Наказом по області - не друкувати! Звільняти з роботи.
А Івасюка порівняно з дисидентами брежневських часів просто на руках носили. То чому й звідки легенда, що йому заважали творити? Що вбило його саме КДБ?
Прим.
Я не вивчала шлях Володимира Івасюка, життєвий й творчий.
Я просто слухаю його пісні. А як їх не слухати...
Але цікавить - звідки пішли дані про вбивство саме владою.
І цікавить - звідки пішла легенда, що його пісню забороняли?
===
Iryna Korotych
Від творців "Кузьма був головний патріот і совість нації".
---
Diana Makarova
Iryna Korotych Кузьма був продажною особою, вмів приспати совість. Івасюк все ж інша історія. Він давав чисту пісню. Господи, просто пісню. Прекрасну й потужну.
Я намагаюсь зрозуміти, звідки взялось, що він був борцем, та аж таким, що його стало простіше для влади вбити.