![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanVolodymyr Yermolenko
(Ця хвороба глибинна, має внутрішні коріння, і її лікування триватиме дуже довго, ми лише на початку шляху, і не факт, що шлях буде на 100% успішним.
І ще: ця хвороба проєктується не лише на Росію, вона може вести до інших форм жадання величі - наприклад, у MAGA. Чи в захопленні маоізмом у 1950-х роках. Чи в захопленні Китаєм сьогодні ).
Тому що захід побудований на ідеї середнього класу, а середній клас часто деградує в посередній клас.
А посередній клас продукує дрібні думки, дрібні інтриги, дрібні почуття. Все те, що в європейській літературі висміюється як «міщанство» і т. д.
І от ті, кого «посередній клас» втомлює, шукає «величі». І знаходить цю «велич» в імперіях і тираніях. Не розуміючи, що це велич ката, а не велич героя.
Герой (у початковому давньогрецькому значенні цього слова) - той, хто кидає виклик сильнішому, ніж він сам
Кат - той, хто знущається зі слабшого, ніж він сам.
Пошук величі, але нездатність розрізнення між величчю героя і ката, веде «західного інтелектуала» (чи просто громадянина) до захоплення «великою Росією».
І в цьому захопленні він (чи вона) насправді несвідомо визнають свою власну слабкість і «дрібність». Підтверджують її. Підтверджують нездатність знайти іскру величі, якої вони прагнуть, у самих собі.
(дисклеймер: я особисто не вважаю «дрібність» чимось поганим, якшо це усвідомлена любов до малого, якщо це онтологія малого, любов до деталей, мікроскопії нашого буття).
Тобто вони ще більше поглиблюють хворобу, яку хочуть вилікувати.
Як з цим нашим західним друзям боротися? Тільки через подолання внутрішньої зневіри. Через глибинний внутрішній самоаналіз. Через складне розуміння того, що «захоплення великим» є хворобливою проекцією власної невпевненості в собі.
Чи можуть українці в цьому самоаналізі допомогти? Мені здається, так.
(Ця хвороба глибинна, має внутрішні коріння, і її лікування триватиме дуже довго, ми лише на початку шляху, і не факт, що шлях буде на 100% успішним.
І ще: ця хвороба проєктується не лише на Росію, вона може вести до інших форм жадання величі - наприклад, у MAGA. Чи в захопленні маоізмом у 1950-х роках. Чи в захопленні Китаєм сьогодні ).
Тому що захід побудований на ідеї середнього класу, а середній клас часто деградує в посередній клас.
А посередній клас продукує дрібні думки, дрібні інтриги, дрібні почуття. Все те, що в європейській літературі висміюється як «міщанство» і т. д.
І от ті, кого «посередній клас» втомлює, шукає «величі». І знаходить цю «велич» в імперіях і тираніях. Не розуміючи, що це велич ката, а не велич героя.
Герой (у початковому давньогрецькому значенні цього слова) - той, хто кидає виклик сильнішому, ніж він сам
Кат - той, хто знущається зі слабшого, ніж він сам.
Пошук величі, але нездатність розрізнення між величчю героя і ката, веде «західного інтелектуала» (чи просто громадянина) до захоплення «великою Росією».
І в цьому захопленні він (чи вона) насправді несвідомо визнають свою власну слабкість і «дрібність». Підтверджують її. Підтверджують нездатність знайти іскру величі, якої вони прагнуть, у самих собі.
(дисклеймер: я особисто не вважаю «дрібність» чимось поганим, якшо це усвідомлена любов до малого, якщо це онтологія малого, любов до деталей, мікроскопії нашого буття).
Тобто вони ще більше поглиблюють хворобу, яку хочуть вилікувати.
Як з цим нашим західним друзям боротися? Тільки через подолання внутрішньої зневіри. Через глибинний внутрішній самоаналіз. Через складне розуміння того, що «захоплення великим» є хворобливою проекцією власної невпевненості в собі.
Чи можуть українці в цьому самоаналізі допомогти? Мені здається, так.
no subject
Date: 2026-02-17 04:43 pm (UTC)Ні не можуть, бо хворі...