Валерій Пекар · Весь світ засуджує поведінку жертви.

[don_katalan]

Бо вона кричить, галасує, смикається, пручається, кусає нападника, намагається вихопити в нього ніж, немелодійно кличе на допомогу. Створює багато галасу, привертає до себе увагу. Так не можна. У добрих людей аж круасан із рота випадає, чорна ікра в горло не лізе й просекко в бокалах небезпечно колихається. Жертва має поводитися відповідно до правил, бути чемною й скромною, не забувати правила поведінки в пристойному товаристві. Більше того, через спротив жертви бійка триває аж надто довго, відволікаючи серйозних людей від серйозних справ. Тим більше що за чорну ікру для всього клубу нападник давно заплатив, це дає йому імідж джентльмена. А крики жертви, далекі від літературних стандартів і, повторюся, надто немелодійні, заглушають музику нашого джаз-бенду, що награє нашу улюблену пісеньку "Все добре, прекрасна маркізо, не дивіться вгору".
===
Maksym Kostetskyi
Так, і жертвам співчувають дуже обмежений період часу, потім пишуть статті, чому жертвам не вдалося. Тому давно пора переходити до субʼєктних проактивних дій: тільки таких поважають, і тільки такі мають шанси перемогти.
===
Nina Datsenko-Salo
Жертва, яка була попередньо обеззброєна всі ми знаємо ким.
===
Alex Kostyuk
У світі політики світ воліє засуджувати жертву, а не агресора, бо цей світ відчуває, що це безпечніше для нього на якійсь час відтермінувати зустріч з агресором. Відтермінувати і з агресором домовитися. Це коротка історія геополітики з часів після завершення Холодної війни. Історія продовжується, так чому тут дивуватися?
---
Станіслав Шершевський
Alex Kostyuk з часів сходу з дерев.
мавпи скрізь поважали силу.
---
Alex Kostyuk
Станіслав Шершевський звісно, що геополітика - то є явище, яке ближче до теорії Дарвіна, ніж до Божого промислу. Тому і дивуватися не потрібно. Вічний подив є проявом дизорієнтації у просторі та часі і наслідки його ми спостерігаємо зараз.
---
Станіслав Шершевський
Alex Kostyuk но ми (людство) ж таки повільно, но рузмнієшемо?
от коли суспільна Система до влади буде допускати Розумних, а не хитросраких, тоді, диви, прийде епоха Розуму...
===
Alex Ruban
Американський архетип доволі цікавий. Є певні фільми які несуть соціальні програмуючи наративи.
То роль жертви в Америці неприваблива, якщо жертва не бере до рук зброю і не мститься. Саме так нас сприймають в США більшість американців - жертва, яка дає відсіч лютому злодію. В очах американського глядача це виглядає як сцена з фільму, де головний герой кидає жетон на стіл корумпованому шерифу і йде робити те, що вважає за потрібне.
І від цієї ролі ми не можемо відступати. Ніколи.
Тому я вважаю вчинок на Олімпіаді афігенним проявом. Не можна його змарнувати в скигленні і скаргах на несправедливість буття.
Він шикарний взірець відсутності меншовартості, провінційного усвідомлення свого місця, на яке йому вкажуть.
Позиція нашого олімпійця після дискваліфікації дуже крута - він не жалівся, не шкодував і не прохав: він вийшов з високо піднятою головою і хлопнув дверми з вигуком «I’ll be back».
---
Валерій Пекар
Alex Ruban саме тому такий високий рівень підтримки України серед американських громадян. На жаль, це не переходить у політичні рішення через захоплення республіканської партії Трампом, слабкість та неспроможність демократів, а головне -- домінування у політиці внутрішнього порядку денного (що зрозуміло).