принцеса Тамбова
Feb. 2nd, 2026 10:08 amНиколай Травкин · ПРОСТИ НАС, МАРИЯ
Невероятному презрению со стороны россиян была подвергнута Федеральный комиссар движения «Наши» Мария Дрокова, которая на Селигере поцеловала Владимира Путина и уехала жить в Америку. Так и говорили: "Сука, патриотизм на доллары променяла!"...
Зря, оказывается, презирали. Оказывается, на задание патриотическое Мария заслана была в Америку. Оказывается, проект под названием «Джеффри Эпштейн» это "медовая ловушка", устроенная нашей ФСБ. И Марии там была отведена особая роль. А как иначе, если единственная, которая Путина целовала. И Мария не подвела! Спрос был огромный. Никто не уходил от Марии разочарованным и не поделившись секретами американскими. Билл Гейтс ваще в отпаде был, какими только словами не вспоминал, как только не благодарил Джеффри...
И, вот, пришла пора, рассекретили. Но ты, Маша, не расстраивайся. Не ты первая, не ты последняя. Родина ждёт. Всё у тебя будет пучком. И депутатство, и Звезда на груди, и программа на ТВ, и пионерские отряды девочек твоего имени... И прости нас, Маша, за недомыслие.
-----
Olexandr Burlaka
Тут у "файлах Епштейена" спливно прізвище Марії Дрокової, яка йому допомагала із піаром. І у нас так це подають, ніби Маша - малолітня вокзальна повія, яку ФСБ прислало Епштейну у ящику з апельсинами.
На превеликий жаль, це зовсім не так.
Марія Дрокова народилася у 1989 році в сім`ї одного з найбагатших людей міста Тамбов, який брав участь в усіх фінансових схемах, що відбувалися у місті в 90-ті. Наслільки він "середнього класу"можна судити по тому, що він міг забезпечити свою неповнолітню доньку квартирою у Москві.
Маша могла б залишитися провінційною принцесою, ганяти на подарованій тачці по рідній багнюці, але у 2005 році її, 15-річну школярку влаштували у пропутінський рух "Наші". Там у неї виявили гарно підвішений язик і непогані організаторські здібності.
За два роки (у неповні 18) Дрокова стала головою московської організації "Наших" і всеросійським спікером цієї організації. А ще за рік, тобто ще до того, як їй виповнилося 19 — федеральним комісаром "нашистів" . Продюсує пропутінський сайт, за що отримує медаль "За заслугі пєрєд отєчєством", а потім - поцілунок особисто від В.ВПутіна.
А потім вона різко охолола до "наших" і виїхала з Росії. При цьому ця подія підозріло збігається у неї із часом закінчення МГУ за спеціальністю "державне управління" та початком роботи у компанії Runa Capital Сергія Білоусова.
Білоусов заслуговує на окреме пояснення. Формально він фізик з Леннінграда. Ще у 1993 році він переїхав до Сингапура, а у 2001 став його громадянином, відмовившись від російського паспорту.
Понад 300 наукових статей, Н-індекс 48, справжній вчений. Паралельно - господар кількох компаній, що займаються інформаційними технологіями і при цьому зареєстровані у США, хоча значна частина персоналу довгий час перебувала в росії.
І все б було нічого, якби у 2022 році не спливло, що ось цей ось респектабельний комп'ютерний мільйонер міг передавати секретні американські технології Росії, громадянином якої він офіційно вже понад 20 років не є.
А серед його компаній є така собі Acronis, що спеціалізується на технологіях безпеки зберігання інформації. Можна тільки здогадуватися, в якій кількості різноманітних баз даних так чи інакше використовує їхні розробки можна тільки здогадуватися.
І ось саме у цій Acronis Маша Дрокіна і працювала кілька років віце-президентом з піару. Ну а що, путінська молодіжка, американська IT-компаня, яка різниця? І саме як видатний фахівець з піару у галузі високих технологій вона отримала грін-карту.
Далі вона створила у Каліфорнії власну венчурну компанію Day One Ventures (на гроші все того ж Білоусова) і вийшла заміж. Тож тепер вона не Маша Дрокіна, принцеса Тамбова, а Masha Bucher, інвестиційний янгол для маленьких компаній.
Для тих, хто не знає, чим займаються венчурні капіталісти. Вони шукають молоді команди, які мають плани, як заробити мільярди, але не мають стартового капіталу. І ось венчурні капіталісти їм ці гроші дають.
Так от, Маша Дрокіна вона ж Бухер відома у цьому середовищі тим, що робить відносно невеликі інвестиції до 5 млн баксів, але особисто допомагає новачкам із піаром, а не просто виписує чеки, як роблять інші.
Тому справа не в тому, що вона для Епштейна підшукувала журналістів, які напишуть про нього правильну статтю, спікерів, які публічно його підтримують та слала йому свої голі фото. А в тому, що вона те саме (ну, можливо крім фото) робила для для десятків американських компаній. Сама вона заявляє, що сумарна кількість компаній, яким вона допомогла зараз перевищує 250 млрд доларів.
Дрокіна давно вже не дівчинка, їй 36 років, 15 з яких вона будує кар'єру в американському IT-бізнесі. Цілком пристойно дає інтерв'ю аглійською. Та й керівництво Day One Ventures - далеко не похмурі слов'янські чоловіки у костюмах, що погано на них сидять. Якби не знав точно, ні за що не повірив би, що воно усе із Росією пов'язано.
Це я все до чого. Глибина інфільтрації "вихідців з росії" в американський бізнес - до корінної породи. Коли ми говоримо про просування певних наративів, то часто не беремо до уваги, що часто на рівні "я особисто говорив із ним, він нормальний" чимало росіян виглядають більш своїми для, скажімо так, нерядових американців, ніж велика частка наших "євроатлантистів".
Ось що дійсно мене непокоїть.
Невероятному презрению со стороны россиян была подвергнута Федеральный комиссар движения «Наши» Мария Дрокова, которая на Селигере поцеловала Владимира Путина и уехала жить в Америку. Так и говорили: "Сука, патриотизм на доллары променяла!"...
Зря, оказывается, презирали. Оказывается, на задание патриотическое Мария заслана была в Америку. Оказывается, проект под названием «Джеффри Эпштейн» это "медовая ловушка", устроенная нашей ФСБ. И Марии там была отведена особая роль. А как иначе, если единственная, которая Путина целовала. И Мария не подвела! Спрос был огромный. Никто не уходил от Марии разочарованным и не поделившись секретами американскими. Билл Гейтс ваще в отпаде был, какими только словами не вспоминал, как только не благодарил Джеффри...
И, вот, пришла пора, рассекретили. Но ты, Маша, не расстраивайся. Не ты первая, не ты последняя. Родина ждёт. Всё у тебя будет пучком. И депутатство, и Звезда на груди, и программа на ТВ, и пионерские отряды девочек твоего имени... И прости нас, Маша, за недомыслие.
-----
Olexandr Burlaka
Тут у "файлах Епштейена" спливно прізвище Марії Дрокової, яка йому допомагала із піаром. І у нас так це подають, ніби Маша - малолітня вокзальна повія, яку ФСБ прислало Епштейну у ящику з апельсинами.
На превеликий жаль, це зовсім не так.
Марія Дрокова народилася у 1989 році в сім`ї одного з найбагатших людей міста Тамбов, який брав участь в усіх фінансових схемах, що відбувалися у місті в 90-ті. Наслільки він "середнього класу"можна судити по тому, що він міг забезпечити свою неповнолітню доньку квартирою у Москві.
Маша могла б залишитися провінційною принцесою, ганяти на подарованій тачці по рідній багнюці, але у 2005 році її, 15-річну школярку влаштували у пропутінський рух "Наші". Там у неї виявили гарно підвішений язик і непогані організаторські здібності.
За два роки (у неповні 18) Дрокова стала головою московської організації "Наших" і всеросійським спікером цієї організації. А ще за рік, тобто ще до того, як їй виповнилося 19 — федеральним комісаром "нашистів" . Продюсує пропутінський сайт, за що отримує медаль "За заслугі пєрєд отєчєством", а потім - поцілунок особисто від В.ВПутіна.
А потім вона різко охолола до "наших" і виїхала з Росії. При цьому ця подія підозріло збігається у неї із часом закінчення МГУ за спеціальністю "державне управління" та початком роботи у компанії Runa Capital Сергія Білоусова.
Білоусов заслуговує на окреме пояснення. Формально він фізик з Леннінграда. Ще у 1993 році він переїхав до Сингапура, а у 2001 став його громадянином, відмовившись від російського паспорту.
Понад 300 наукових статей, Н-індекс 48, справжній вчений. Паралельно - господар кількох компаній, що займаються інформаційними технологіями і при цьому зареєстровані у США, хоча значна частина персоналу довгий час перебувала в росії.
І все б було нічого, якби у 2022 році не спливло, що ось цей ось респектабельний комп'ютерний мільйонер міг передавати секретні американські технології Росії, громадянином якої він офіційно вже понад 20 років не є.
А серед його компаній є така собі Acronis, що спеціалізується на технологіях безпеки зберігання інформації. Можна тільки здогадуватися, в якій кількості різноманітних баз даних так чи інакше використовує їхні розробки можна тільки здогадуватися.
І ось саме у цій Acronis Маша Дрокіна і працювала кілька років віце-президентом з піару. Ну а що, путінська молодіжка, американська IT-компаня, яка різниця? І саме як видатний фахівець з піару у галузі високих технологій вона отримала грін-карту.
Далі вона створила у Каліфорнії власну венчурну компанію Day One Ventures (на гроші все того ж Білоусова) і вийшла заміж. Тож тепер вона не Маша Дрокіна, принцеса Тамбова, а Masha Bucher, інвестиційний янгол для маленьких компаній.
Для тих, хто не знає, чим займаються венчурні капіталісти. Вони шукають молоді команди, які мають плани, як заробити мільярди, але не мають стартового капіталу. І ось венчурні капіталісти їм ці гроші дають.
Так от, Маша Дрокіна вона ж Бухер відома у цьому середовищі тим, що робить відносно невеликі інвестиції до 5 млн баксів, але особисто допомагає новачкам із піаром, а не просто виписує чеки, як роблять інші.
Тому справа не в тому, що вона для Епштейна підшукувала журналістів, які напишуть про нього правильну статтю, спікерів, які публічно його підтримують та слала йому свої голі фото. А в тому, що вона те саме (ну, можливо крім фото) робила для для десятків американських компаній. Сама вона заявляє, що сумарна кількість компаній, яким вона допомогла зараз перевищує 250 млрд доларів.
Дрокіна давно вже не дівчинка, їй 36 років, 15 з яких вона будує кар'єру в американському IT-бізнесі. Цілком пристойно дає інтерв'ю аглійською. Та й керівництво Day One Ventures - далеко не похмурі слов'янські чоловіки у костюмах, що погано на них сидять. Якби не знав точно, ні за що не повірив би, що воно усе із Росією пов'язано.
Це я все до чого. Глибина інфільтрації "вихідців з росії" в американський бізнес - до корінної породи. Коли ми говоримо про просування певних наративів, то часто не беремо до уваги, що часто на рівні "я особисто говорив із ним, він нормальний" чимало росіян виглядають більш своїми для, скажімо так, нерядових американців, ніж велика частка наших "євроатлантистів".
Ось що дійсно мене непокоїть.
no subject
Date: 2026-02-02 09:01 am (UTC)