Igor Baryshev · Вигідно - невигідно

[don_katalan]

Україна воює за власне існування, росія - за власну експансію. Якщо Україна витримає цей натиск до моменту коли у москви закінчаться ресурси для подальшої війни, кремль ввімкне режим "голуба миру" та почне волати "нєтвайнє", "мизамір" та подібне, бо йому треба буде відновитися для продовження війни за власну експансію. І Захід - і США, і Європа, тоді робитиме все, аби "нєтвайнє" та "мизамір" реалізувалися в якійсь угоді аби припинити воєнні дії та зафіксувати становище, сподіваючись отримати тривалий період без війни та, бажано, без протистояння.
У підсумку, підраховуючи втрати та здобутки сторін, отримаємо:
- Україна зі зруйнованою інфраструктурою, втраченими територіями та значними втратами населення як через безпосередньо війну, так і через неповернення значної кількості людей, які виїхали "від війни" до Європи та Америки.
Здобутки? Переважно моральні. Допомога, яку отримаємо аби частково компенсувати втрачене - не здобуток. Решта - або у вигляді інвестицій з купою умов, застережень та гарантій, або ж самі - з усім набором застарілих корупційних болячок, бо ж куди подінеться те, що глибоченько сидить майже у кожному з нас? Євросоюз? Орбан, попри весь негатив цього персонажа, буквально вчора сказав одну дуже важливу річ: прийняття України до ЄС до прийняття наступного бюджету Євросоюзу у 2027 році означатиме те, що вона отримає гроші, які могли б отримати країни Центральної Європи. Добавлю: які вже є повноправними членами ЄС. Слова завжди можуть бути дуже красиві, але ж гроші - річ, яка змушує знаходити усілякі такі аргументи, про які можна згадати раптово: "ой, ми тут забули ще одну важливу проблему..." І так далі. Колись на горизонті був комунізм: "от каждого по способностям, каждому - по потрєбностям"; зараз інше світле майбутнє - Україна в ЄС. На тому самому горизонті - лінії, до якої скільки не йти, а відстань лишатиметься тою самою. Буквально вчора Мерц підтвердив це нагадуванням про копенгагенські критерії, приведення до яких будь-якої країни може тривати вічно;
- росія - з певними, доволі серйозними втратами, але нє впєрвой, а якщо буде зовсім сутужно - будуть нові "ніжки Буша". Те, що під'їзди та ліфти російських будинків чекають на свого нового Обаму - теж нікуди не подінеться, як і рубльовки на центральному та місцевому рівнях, та старі й нові дугіни з жиріками. А еканамічєскіє трудності - ето врємєнно і тучноє врємя єщьо наступіт. А там і нова "двіжуха", куди ж без неї;
- Захід поніс і ще понесе певні витрати, пов'язані з виявленням у ході російсько-української війни нових способів ведення бойових дій та недоліків у системах озброєнь, а також з необхідністю протидії активізації ворожої активності у зоні відповідальності НАТО та нейтралізації пов'язаних з цим загроз. Усі розмови про допомогу у відновленні - річ дуже приємна для слуху, але впевненість зазвичай зростає з реальним рухом коштів.
Звісно, існує, як модно казати в експертному середовищі, поліваріантність подальшого розвитку ситуації, та сценарій з прильотом до ворога якогось "чорного лебедя" з наслідками у вигляді припинення існування цього всесвітнього джерела гидоти й капостей виключати не варто, але є ще й питання з мого заголовку: чи вигідно це тому, хто має реальну можливість припинення того існування?
Наразі - невигідно. У майбутньому, виходячи з того, що можна підрахувати наразі - теж. А якщо так, то й розраховувати саме на цей варіант навряд чи варто, бо ж невигідно, а пам'ять про бізнес ез южиал все живе в головах навіть тих, хто вивели свої бізнеси з росії після лютого 22-го року. І це серйозно захмарює нам небо.
А роса на сонці гарантовано зникає тоді, коли хмарність відсутня.