![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanInna Kurochkina
Генеральний секретар Антибільшовицького Блоку Народів Князь Ніко Накашидзе писав у 1960 році:
“З того часу, як A.B.N. було засновано, проти нього вели запеклу боротьбу представники московського уряду в західних країнах, їхні замасковані центри, компартія та російські емігрантські організації. A.B.N. підтримує принцип, згідно з яким Радянський Союз є російською тоталітарною колоніальною імперією, яка повинна розпастися, і що іноземні країни, завойовані та керовані цією імперією, мають бути звільнені, а незалежні суверенні держави цих народів мають бути відновлені; і з цією метою A.B.N. вимагає, щоб з російським імперіалізмом йшла безжальна і нещадна боротьба. Бо не може бути миру у світі, поки не буде знищено цю російську імперію, яка своєю величезною військовою силою намагається завоювати весь світ, підкорити його і нав’язати йому свій комуністичний режим диктатури. Давно встановлено, що всі росіяни, як вдома, так і за кордоном, одностайно погоджуються з тим, що цю в’язницю народів — російську імперію — необхідно зберегти. Звідси так багато злагоди та згоди між радянськими комуністами-росіянами вдома та націоналістичними й псевдодемократичними російськими емігрантами в боротьбі проти A.B.N. На Заході росіян підтримують місцеві комуністи, наймити Москви, коекзистенціалісти та русофільські кола всіх політичних кольорів, а також усі політичні нігілісти. Спільними зусиллями вони намагаються паралізувати діяльність А.Б.Н. і знищити цю організацію. Вони вдаються до всіх засобів, щоб очорнити A.B.N. і ставити перешкоди на його шляху. Щоб знищити свого опонента, нині прийнято таврувати його «фашистом», «нацистом» чи «антисемітом».
Ці слова князя Ніко Накашидзе начебто з сьогодення.
Тому що російська імперія нікуди не відступила.
21 грудня, коли диктор першого каналу оголосив, що країни СРСР більше не існує, вже оголосив про те, що 11 республік підписали Союз Незалежних Держав з Росією. Вже було оголошено, що Росія це правонаступник СРСР, і член Радбезу ООН. І вже Єльцин оголосив про єдину кнопку над усією ядерною зброєю - у Москві.
Глядач запитає – як 11? А де Грузія?
"Де Грузія в грудні 1991" - це і є предмет пропаганди, яка сьогодні звучить навіть на українських каналах, її вимовляють "хорошие русские", яких досі більшість українців сприймає як союзників.
Навіть ті українці, які регулярно приїжджають до Мюнхена покладати квіти на могилу Степана Бандери.
Кілометри дисертацій з того часу були написані вченими у всіх країнах про "Перестройку" та демократичну Росію Єльцина, участь у грандіозній брехні, що Росія була демократією, поки не прийшов Путін і не напав на Україну.
І цей наратив став матеріалом для спекуляцій тисяч шахраїв-політологів із усіх країн світу, які фактично працюють на Росію та на продовження існування цієї пекельної імперії. Хоча лідери АБН так чітко викладали суть проблеми, велася неймовірна робота, і вражає, що ця робота – і ідеологічна, і військовий опір – була на плечах українців.
Проти яких розгорнулася небувала боротьба всієї сили каральної системи з найпотужнішим ресурсом - на Заході.
Ресурс чекістської імперії на заході був настільки потужним, що вдалося позбавити життя практично всіх лідерів АБН, Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії.
Коли імперія прийняла рішення перегрупуватися, була проведена операція КДБ "Перестройка", а потім ті ж російські спецслужби привели до влади Єльцина.
Розпад СРСР де юре не став розпадом де факто.
Усі 12 республік, крім трьох країн Балтії, залишилися в єдиній кровоносній системі Російської імперії.
Спроба Грузії піти по-справжньому і відновити реальну незалежність, на чому наполягав Звіад Гамсахурдіа, закінчилася, як і попереджав князь Накашидзе, кривавою м'ясорубкою в грудні 1991 року, зміною дисидента Гамсахурдіа на чекіста і комуніста Шеварднадзе, негайною окупацією Абхазією та насильницьким поверненням Грузії в лоно Росії.
Ми вдячні українцям, які рятували 1993 року грузинів від геноциду в Абхазii, вивозили їх Чорним морем в Україну. Садистична практика над жителями Тбілісі – так звана денацифікація, помста за те, що обрали Звіада.
Досі про це не кажуть.
Хоча кожен тбілісець, який пройшов через знущання головорізів Мхедріоні, яких постачав зброєю Єльцин, фізично не може згадувати, через що ми пройшли.
А всі так звані демократичні медіа в усьому світі назвали ці тортури перемогою демократів – чекіста Шеварднадзе та “вора в законе” Джаби Іоселіані над нацистом Гамсахурдіа. І досі цей жахливий злочин Росії та її колаборантів у Грузії не засуджено. Навпаки, віддають честь агенту Шеварднадзе - Мерабу Мамардашвілі, який розповсюджував сфабриковані цитати Звіада. У той час як у Гулазі гнили справжні дисиденти, комуніст Мамардашвілі вважався дисидентом (так само як, наприклад, дисидентка Маша Слонім, онука сталінського ката наркома Іноземних справ СРСР Литвинова, який 1933 року заявив у США що немає жодного Голодомору в країні).
Такі “дисиденти” пройшли процедуру легендування, були спрямовані КДБ на захід та були прийняті на західні “голоси”, на яких тривала робота м'якої сили, про що говорили Ніко Накашидзе, Степан Бандера та Ярослав Стецько.
18 лютого 1992 року у Грозному відбулася ключова подія. Джохар Дудаев та Звіад Гамсахурдіа зібрали прес-конференцію, на якій оголошували, що Росія Єльцина здійснила військове вторгнення до Грузії.
Зупиніть Росію. Росія Е та сама імперія.
Тоді, 1992 року, тільки АБН, Організація Українських Націоналістів, пані Ярослава Стецько, пані Марія Базелюк та iнши заявили про державний переворот проти законної демократичної влади Грузії, про террор. АБН опублікував лист Звіада Гамсахурдіа.
А з офіційних державних структур лише президент незалежної Ічкерії Джохар Дудаєв офіційно заявив протест і фізично врятував Звіада Гамсахурдіа від смерті.
Але імперія не зупинилася, Єльцин розв'язав повномасштабну війну проти незалежної Чеченської Республіки Ічкерія.
І тоді українці поїхали до Чечні протистояти Росії. Честь та слава героям.
Чи є речі, про які не попереджали лідери АБН? Ні, все вже було, нічого нового. Навіть якщо ми торкнемося сьогоднішньої історії в ПАРЄ з майданчиком для “демократичних сил Росії” та “корінних народів”, ми побачимо, що все те саме вже було в 1951 році, коли Керенський, цей борець з більшовизмом, намагався на Заході проштовхувати каламут, як сьогодні Ходорковський. У зв'язку з діями “Союзу Визволення Народів Росії” АБН опублікувало протест у 1951 році:
"На просторі Совєтського Союзу не існує жодних «народів Росії». Там існує лише один російський народ в границях його етнографічної території і неросійські народи: естонці, литовці лотиші, українці, білорусини, туркестанці, козаки, ідель-уральці, грузини, вірмени, азербайджанці, кавказці, сибіряки і інші народи. Ці народи живуть не на російській території, лише кожний у своїх етнографічних границях. Ці не-руські народи поневолені силою російського імперіялізму. Вони по сьогодні боряться за свою свободу і державну незалежність проти московського імперіялізму в його сьогоднішній формі большевизму.
Спроба російських емігрантів виступати від імені цих народів є зловживанням правами неросійських народів, які мають свої власні визвольні організації, уповноважені для їхнього заступства.
Усі в «Совєті Освобожденія Народов Россії» включені російські емігрантські організації не можуть стати заступництвом неросійських народів навіть тоді, коли в ньому матимуть заблуджених або куплених осіб. Лише учасники національно-визвольних організацій мають дійсне право виступати від імені своїх Батьківщин. Важним є не визволення неіснуючих «народів Росії», але визволення народів від їхнього поневолювача, від Росії, і безоглядне поборювання всяких спроб зберегання російської тюрми народів у кожній формі.
Об’єднані в АБН Росією поневолені народи боряться за розвал російської тюрми народів кожного роду і форми — тоталітарної і демократичної, республіканської і царської — за незалежні демократичні національні держави в етнографічних кордонах кожного народу і рішучо відкидають всяку співпрацю з російськими імперіялістами різних гатунків. Свою боротьбу вони провадитимуть дальше без уваги на становище західніх кіл до їх ідеалів.
24. серпня 1951. Центральний Комітет Антибольшевицького Бльоку Народів"
Сьогодні ми розуміємо цей зв'язок.
М'яка сила Кремля, про яку попереджав АБН, досягла того, що на пострадянському просторі перемогли сили, що суперечать ідеї незалежності.
Це стало величезною помилкою, що призвела до катастрофи. Сьогодні, після чотирьох років повномасштабної війни, і українське, і грузинське суспільство зобов'язане позбавитися агентів Кремля, які виступають під маскою російських демократів.
Генеральний секретар Антибільшовицького Блоку Народів Князь Ніко Накашидзе писав у 1960 році:
“З того часу, як A.B.N. було засновано, проти нього вели запеклу боротьбу представники московського уряду в західних країнах, їхні замасковані центри, компартія та російські емігрантські організації. A.B.N. підтримує принцип, згідно з яким Радянський Союз є російською тоталітарною колоніальною імперією, яка повинна розпастися, і що іноземні країни, завойовані та керовані цією імперією, мають бути звільнені, а незалежні суверенні держави цих народів мають бути відновлені; і з цією метою A.B.N. вимагає, щоб з російським імперіалізмом йшла безжальна і нещадна боротьба. Бо не може бути миру у світі, поки не буде знищено цю російську імперію, яка своєю величезною військовою силою намагається завоювати весь світ, підкорити його і нав’язати йому свій комуністичний режим диктатури. Давно встановлено, що всі росіяни, як вдома, так і за кордоном, одностайно погоджуються з тим, що цю в’язницю народів — російську імперію — необхідно зберегти. Звідси так багато злагоди та згоди між радянськими комуністами-росіянами вдома та націоналістичними й псевдодемократичними російськими емігрантами в боротьбі проти A.B.N. На Заході росіян підтримують місцеві комуністи, наймити Москви, коекзистенціалісти та русофільські кола всіх політичних кольорів, а також усі політичні нігілісти. Спільними зусиллями вони намагаються паралізувати діяльність А.Б.Н. і знищити цю організацію. Вони вдаються до всіх засобів, щоб очорнити A.B.N. і ставити перешкоди на його шляху. Щоб знищити свого опонента, нині прийнято таврувати його «фашистом», «нацистом» чи «антисемітом».
Ці слова князя Ніко Накашидзе начебто з сьогодення.
Тому що російська імперія нікуди не відступила.
21 грудня, коли диктор першого каналу оголосив, що країни СРСР більше не існує, вже оголосив про те, що 11 республік підписали Союз Незалежних Держав з Росією. Вже було оголошено, що Росія це правонаступник СРСР, і член Радбезу ООН. І вже Єльцин оголосив про єдину кнопку над усією ядерною зброєю - у Москві.
Глядач запитає – як 11? А де Грузія?
"Де Грузія в грудні 1991" - це і є предмет пропаганди, яка сьогодні звучить навіть на українських каналах, її вимовляють "хорошие русские", яких досі більшість українців сприймає як союзників.
Навіть ті українці, які регулярно приїжджають до Мюнхена покладати квіти на могилу Степана Бандери.
Кілометри дисертацій з того часу були написані вченими у всіх країнах про "Перестройку" та демократичну Росію Єльцина, участь у грандіозній брехні, що Росія була демократією, поки не прийшов Путін і не напав на Україну.
І цей наратив став матеріалом для спекуляцій тисяч шахраїв-політологів із усіх країн світу, які фактично працюють на Росію та на продовження існування цієї пекельної імперії. Хоча лідери АБН так чітко викладали суть проблеми, велася неймовірна робота, і вражає, що ця робота – і ідеологічна, і військовий опір – була на плечах українців.
Проти яких розгорнулася небувала боротьба всієї сили каральної системи з найпотужнішим ресурсом - на Заході.
Ресурс чекістської імперії на заході був настільки потужним, що вдалося позбавити життя практично всіх лідерів АБН, Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії.
Коли імперія прийняла рішення перегрупуватися, була проведена операція КДБ "Перестройка", а потім ті ж російські спецслужби привели до влади Єльцина.
Розпад СРСР де юре не став розпадом де факто.
Усі 12 республік, крім трьох країн Балтії, залишилися в єдиній кровоносній системі Російської імперії.
Спроба Грузії піти по-справжньому і відновити реальну незалежність, на чому наполягав Звіад Гамсахурдіа, закінчилася, як і попереджав князь Накашидзе, кривавою м'ясорубкою в грудні 1991 року, зміною дисидента Гамсахурдіа на чекіста і комуніста Шеварднадзе, негайною окупацією Абхазією та насильницьким поверненням Грузії в лоно Росії.
Ми вдячні українцям, які рятували 1993 року грузинів від геноциду в Абхазii, вивозили їх Чорним морем в Україну. Садистична практика над жителями Тбілісі – так звана денацифікація, помста за те, що обрали Звіада.
Досі про це не кажуть.
Хоча кожен тбілісець, який пройшов через знущання головорізів Мхедріоні, яких постачав зброєю Єльцин, фізично не може згадувати, через що ми пройшли.
А всі так звані демократичні медіа в усьому світі назвали ці тортури перемогою демократів – чекіста Шеварднадзе та “вора в законе” Джаби Іоселіані над нацистом Гамсахурдіа. І досі цей жахливий злочин Росії та її колаборантів у Грузії не засуджено. Навпаки, віддають честь агенту Шеварднадзе - Мерабу Мамардашвілі, який розповсюджував сфабриковані цитати Звіада. У той час як у Гулазі гнили справжні дисиденти, комуніст Мамардашвілі вважався дисидентом (так само як, наприклад, дисидентка Маша Слонім, онука сталінського ката наркома Іноземних справ СРСР Литвинова, який 1933 року заявив у США що немає жодного Голодомору в країні).
Такі “дисиденти” пройшли процедуру легендування, були спрямовані КДБ на захід та були прийняті на західні “голоси”, на яких тривала робота м'якої сили, про що говорили Ніко Накашидзе, Степан Бандера та Ярослав Стецько.
18 лютого 1992 року у Грозному відбулася ключова подія. Джохар Дудаев та Звіад Гамсахурдіа зібрали прес-конференцію, на якій оголошували, що Росія Єльцина здійснила військове вторгнення до Грузії.
Зупиніть Росію. Росія Е та сама імперія.
Тоді, 1992 року, тільки АБН, Організація Українських Націоналістів, пані Ярослава Стецько, пані Марія Базелюк та iнши заявили про державний переворот проти законної демократичної влади Грузії, про террор. АБН опублікував лист Звіада Гамсахурдіа.
А з офіційних державних структур лише президент незалежної Ічкерії Джохар Дудаєв офіційно заявив протест і фізично врятував Звіада Гамсахурдіа від смерті.
Але імперія не зупинилася, Єльцин розв'язав повномасштабну війну проти незалежної Чеченської Республіки Ічкерія.
І тоді українці поїхали до Чечні протистояти Росії. Честь та слава героям.
Чи є речі, про які не попереджали лідери АБН? Ні, все вже було, нічого нового. Навіть якщо ми торкнемося сьогоднішньої історії в ПАРЄ з майданчиком для “демократичних сил Росії” та “корінних народів”, ми побачимо, що все те саме вже було в 1951 році, коли Керенський, цей борець з більшовизмом, намагався на Заході проштовхувати каламут, як сьогодні Ходорковський. У зв'язку з діями “Союзу Визволення Народів Росії” АБН опублікувало протест у 1951 році:
"На просторі Совєтського Союзу не існує жодних «народів Росії». Там існує лише один російський народ в границях його етнографічної території і неросійські народи: естонці, литовці лотиші, українці, білорусини, туркестанці, козаки, ідель-уральці, грузини, вірмени, азербайджанці, кавказці, сибіряки і інші народи. Ці народи живуть не на російській території, лише кожний у своїх етнографічних границях. Ці не-руські народи поневолені силою російського імперіялізму. Вони по сьогодні боряться за свою свободу і державну незалежність проти московського імперіялізму в його сьогоднішній формі большевизму.
Спроба російських емігрантів виступати від імені цих народів є зловживанням правами неросійських народів, які мають свої власні визвольні організації, уповноважені для їхнього заступства.
Усі в «Совєті Освобожденія Народов Россії» включені російські емігрантські організації не можуть стати заступництвом неросійських народів навіть тоді, коли в ньому матимуть заблуджених або куплених осіб. Лише учасники національно-визвольних організацій мають дійсне право виступати від імені своїх Батьківщин. Важним є не визволення неіснуючих «народів Росії», але визволення народів від їхнього поневолювача, від Росії, і безоглядне поборювання всяких спроб зберегання російської тюрми народів у кожній формі.
Об’єднані в АБН Росією поневолені народи боряться за розвал російської тюрми народів кожного роду і форми — тоталітарної і демократичної, республіканської і царської — за незалежні демократичні національні держави в етнографічних кордонах кожного народу і рішучо відкидають всяку співпрацю з російськими імперіялістами різних гатунків. Свою боротьбу вони провадитимуть дальше без уваги на становище західніх кіл до їх ідеалів.
24. серпня 1951. Центральний Комітет Антибольшевицького Бльоку Народів"
Сьогодні ми розуміємо цей зв'язок.
М'яка сила Кремля, про яку попереджав АБН, досягла того, що на пострадянському просторі перемогли сили, що суперечать ідеї незалежності.
Це стало величезною помилкою, що призвела до катастрофи. Сьогодні, після чотирьох років повномасштабної війни, і українське, і грузинське суспільство зобов'язане позбавитися агентів Кремля, які виступають під маскою російських демократів.