![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanIgor Baryshev
16 год
Чим далі, тим більше співпадінь трампа та януковича. Зрозуміло, що відпочатку янукович був маріонеткою путіна, і виконував те, про що "домовлявся" з ним путін. Тут важливо розуміти, що слово у лапках у попередньому реченні - евфемізм, який використовував путін на заміну прямих "наказував", "інструктував", "ставив завдання", "відпрацьовував лінію поведінки". Зрештою, маріонетка янукович був виведений з операції та евакуйований з України як такий, що відпрацював та втратив можливості щодо його подальшого використання. Єдиний прокол - медалька "за звільнення Криму" від 20.02.2014, коли янукович ще був тут та домовлявся з тодішньою "оппою". Хоча, може й не прокол, а натяк: "ми вас усіх вертимо відомо на чому, і по-іншому не буде". А може й ні, та це дійсно прокол, хтозна?
Янукович був керованою фігурою, і ним керували ті, хто на це вчилися, йшли кар'єрними сходами, напрацьовуючи досвід використання певних форм і методів своєї роботи. Виробляючи певний почерк - індивідуальний та корпоративний.
Зрозуміло, що все це робиться не задля професійного задоволення, а з метою досягнення цілком конкретних результатів, і спосіб їх досягнення обраний саме такий, а не якийсь інший. Чому? Можливо, тому що він виявився найбільш прийнятним - і щодо досягнення цілей, і щодо можливостей "заробити" для усіх причетних та "кому положено".
Пізніше широкого розповсюдження набув термін "гібридна війна", що позначав саме ту концепцію, у яку повністю укладався кейс януковича, і усі події до 24 лютого 2022 року, а за багатьма оцінками - й досьогодні. Основою цієї концепції є підрив країни (групи країн) - жертви зсередини, шляхом провокування внутрішніх конфліктів, протистоянь, аж до збройних, при цьому, зовсім необов'язково щоб перемогу здобувала якась із сторін внутрішнього конфлікту - перемога є метою зовсім іншої сторони, яка зайде на територію тоді, коли всі учасники внутрішнього конфлікту доведуть ситуацію до певного стану, коли можна заходити й забирати усе. Саме таку війну веде цілком конкретне коло осіб на чолі з путіним, і згаданий вище почерк - саме їхній.
Але досить про відпрацьованого януковича, він вже давно не актуальний, на відміну від іншого персонажа набагато більшого масштабу. Але ж тут навіть не про нього, а про почерк. Якщо уважно спостерігати за тим, що й як робить трамп з точки зору "целєполаганія" тієї шобли, чий почерк, то риси того почерку доволі чітко проступають. І не важливо, чи усвідомлює той трамп, що він робить саме те, чого від нього хоче умовний таваріщмайор, бо отримує від нього напряму вказівки... ой, пардон, вони ж "домовляються"), чи до нього хтось із оточення доводить певні "побажання" того ж таки умовного таваріщмайора. Головне ж не інструмент і не спосіб, а результат, проміжний на якийсь момент, чи остаточний.
Звісно, тут я пишу лише особисті враження й ніяким чином не претендую на істину навіть не в останній, а взагалі у будь-якій інстанції.
Помиляюсь? Ну, вибачте)
Правий? Ну, і добре. Хоча по суті доброго у всьому цьому лайні - зовсім, на жаль, нічого.
=====
Алі Татар-заде
єдиний спосіб вгомонити старого - це внушити йому що він ніхто, поки сам не зняв фільм в голівуді.
Зазвичай після того жертва зникає роки на три, хоча їй кажуть що весь процес займає всього півроку
16 год
Чим далі, тим більше співпадінь трампа та януковича. Зрозуміло, що відпочатку янукович був маріонеткою путіна, і виконував те, про що "домовлявся" з ним путін. Тут важливо розуміти, що слово у лапках у попередньому реченні - евфемізм, який використовував путін на заміну прямих "наказував", "інструктував", "ставив завдання", "відпрацьовував лінію поведінки". Зрештою, маріонетка янукович був виведений з операції та евакуйований з України як такий, що відпрацював та втратив можливості щодо його подальшого використання. Єдиний прокол - медалька "за звільнення Криму" від 20.02.2014, коли янукович ще був тут та домовлявся з тодішньою "оппою". Хоча, може й не прокол, а натяк: "ми вас усіх вертимо відомо на чому, і по-іншому не буде". А може й ні, та це дійсно прокол, хтозна?
Янукович був керованою фігурою, і ним керували ті, хто на це вчилися, йшли кар'єрними сходами, напрацьовуючи досвід використання певних форм і методів своєї роботи. Виробляючи певний почерк - індивідуальний та корпоративний.
Зрозуміло, що все це робиться не задля професійного задоволення, а з метою досягнення цілком конкретних результатів, і спосіб їх досягнення обраний саме такий, а не якийсь інший. Чому? Можливо, тому що він виявився найбільш прийнятним - і щодо досягнення цілей, і щодо можливостей "заробити" для усіх причетних та "кому положено".
Пізніше широкого розповсюдження набув термін "гібридна війна", що позначав саме ту концепцію, у яку повністю укладався кейс януковича, і усі події до 24 лютого 2022 року, а за багатьма оцінками - й досьогодні. Основою цієї концепції є підрив країни (групи країн) - жертви зсередини, шляхом провокування внутрішніх конфліктів, протистоянь, аж до збройних, при цьому, зовсім необов'язково щоб перемогу здобувала якась із сторін внутрішнього конфлікту - перемога є метою зовсім іншої сторони, яка зайде на територію тоді, коли всі учасники внутрішнього конфлікту доведуть ситуацію до певного стану, коли можна заходити й забирати усе. Саме таку війну веде цілком конкретне коло осіб на чолі з путіним, і згаданий вище почерк - саме їхній.
Але досить про відпрацьованого януковича, він вже давно не актуальний, на відміну від іншого персонажа набагато більшого масштабу. Але ж тут навіть не про нього, а про почерк. Якщо уважно спостерігати за тим, що й як робить трамп з точки зору "целєполаганія" тієї шобли, чий почерк, то риси того почерку доволі чітко проступають. І не важливо, чи усвідомлює той трамп, що він робить саме те, чого від нього хоче умовний таваріщмайор, бо отримує від нього напряму вказівки... ой, пардон, вони ж "домовляються"), чи до нього хтось із оточення доводить певні "побажання" того ж таки умовного таваріщмайора. Головне ж не інструмент і не спосіб, а результат, проміжний на якийсь момент, чи остаточний.
Звісно, тут я пишу лише особисті враження й ніяким чином не претендую на істину навіть не в останній, а взагалі у будь-якій інстанції.
Помиляюсь? Ну, вибачте)
Правий? Ну, і добре. Хоча по суті доброго у всьому цьому лайні - зовсім, на жаль, нічого.
=====
Алі Татар-заде
єдиний спосіб вгомонити старого - це внушити йому що він ніхто, поки сам не зняв фільм в голівуді.
Зазвичай після того жертва зникає роки на три, хоча їй кажуть що весь процес займає всього півроку