Трамп як спадкоємець Ніксона
Jan. 21st, 2026 12:31 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanViktor Taran
Нещодавно Інститут Гувера оприлюднив виступ Ніла Фергюсона одного з найвідоміших британських істориків сучасності.
Академічну історію він давно перетворив на інструмент публічної політичної дискусії. Саме тому його погляд на США, Китай і війну вартий уваги.
Коротко ключові тези.
Трамп як спадкоємець Ніксона.
Фергюсон пропонує читати феномен Дональд Трамп через постать Річард Ніксон. У них спільний список ворогів: «глибинна держава», New York Times, Гарвард, Мін’юст. Трамп, за Фергюсоном, намагається довести до кінця те, що Ніксон не встиг або не зміг.
«Ніксон навпаки» не працює.
У 1970-х Ніксон розсварив СРСР і Китай. Сьогодні у Вашингтоні мріють «відірвати» Росію від Китаю. Але зараз Пекін — старший партнер, Москва — молодший. Союз Сі Цзіньпін – Володимир Путін значно стійкіший, ніж дехто хоче вірити.
Кінець читання і доба ChatGPT.
Навіть у топових університетах студенти дедалі менше читають книжки й дедалі більше делегують мислення АІ. Без історичної глибини люди не відрізняють реальні загрози від інформаційного шуму.
Закон Фергюсона.
Імперія починає занепадати, коли витрати на обслуговування боргу перевищують витрати на армію. США вже перетнули цю межу. До 2040-х виплати за боргами можуть удвічі перевищити оборонний бюджет. Для будь-якої великої держави це поганий сигнал.
Китай сильніший за СРСР у пік Холодної війни.
СРСР ніколи не перевищував 44% ВВП США. Китай уже давно більший за США за паритетом купівельної спроможності і сягає близько 70% у номінальних доларах. Це інший масштаб виклику.
Деіндустріалізація США.
Двадцять років тому Америка виробляла вдвічі більше, ніж Китай. Сьогодні вже навпаки. У великій війні вирішують не презентації, а заводи, верфі й серійне виробництво.
Нова вісь CRINKS.
Китай, Росія, Іран і Північна Корея разом мають військовий потенціал, більший за «вісь» 1939 року. І це пряма небезпека людству.
Кумир Трампа це Мак-Кінлі.
Для Трампа взірцем є Вільям Мак-Кінлі. Екс- президент тарифів, протекціонізму й експансії. Звідси риторика про Гренландію та Канаду.
Тарифи це грубий інструмент.
Протекціонізм не вбив ринки миттєво, але рівень захисту США вже як у 1933–34 роках. Інфляційний заряд у цій моделі закладений структурно через борг і тарифи.
Вашингтон без єдиного плану.
Зовнішня політика США це результат боротьби між «яструбами», «пріоритетчиками Китаю» і ізоляціоністами. Стратегії як такої немає.
Європа як геополітичний карлик.
80 років безпека Європи трималася на США. Вимога Трампа витрачати 5% ВВП на оборону лише оголила цю залежність.
Німеччина нині ключовий вузол.
Або ФРН відновлює економіку й переозброюється або Європу чекає політичний дрейф у бік радикалів.
Росія квазі імперія на китайському утриманні.
Демографія й економіка не дозволяють відновити імперію. Війна проти України це стратегічний тупик, що тримається лише на підтримці Пекіна.
Долар не має заміни.
Юань не стане глобальним без свободи руху капіталу. Крипто радше підсилює долар через стейблкоїни, ніж руйнує його.
Головний ризик це Тайвань і мікрочипи.
Криза навколо TSMC означає зупинку світової економіки. Це ключова «нерухомість» планети.
Америка не готова до великої війни.
За військовими симуляціями, високоточних ракет США вистачить лише на тиждень інтенсивних бойових дій проти Китаю. І це при тому, що суспільна підтримка жорсткого сценарію висока.
І наостанок про тверезість.
Американці менше п’ють. Для Європи це погано: навіть алкоголь більше не є важелем торгового тиску. Як іронізує Фергюсон, найнебезпечніші нації тверезі.
Цей виступ додає трошки реальності. Саме тому його варто читати без ілюзій.
Нещодавно Інститут Гувера оприлюднив виступ Ніла Фергюсона одного з найвідоміших британських істориків сучасності.
Академічну історію він давно перетворив на інструмент публічної політичної дискусії. Саме тому його погляд на США, Китай і війну вартий уваги.
Коротко ключові тези.
Трамп як спадкоємець Ніксона.
Фергюсон пропонує читати феномен Дональд Трамп через постать Річард Ніксон. У них спільний список ворогів: «глибинна держава», New York Times, Гарвард, Мін’юст. Трамп, за Фергюсоном, намагається довести до кінця те, що Ніксон не встиг або не зміг.
«Ніксон навпаки» не працює.
У 1970-х Ніксон розсварив СРСР і Китай. Сьогодні у Вашингтоні мріють «відірвати» Росію від Китаю. Але зараз Пекін — старший партнер, Москва — молодший. Союз Сі Цзіньпін – Володимир Путін значно стійкіший, ніж дехто хоче вірити.
Кінець читання і доба ChatGPT.
Навіть у топових університетах студенти дедалі менше читають книжки й дедалі більше делегують мислення АІ. Без історичної глибини люди не відрізняють реальні загрози від інформаційного шуму.
Закон Фергюсона.
Імперія починає занепадати, коли витрати на обслуговування боргу перевищують витрати на армію. США вже перетнули цю межу. До 2040-х виплати за боргами можуть удвічі перевищити оборонний бюджет. Для будь-якої великої держави це поганий сигнал.
Китай сильніший за СРСР у пік Холодної війни.
СРСР ніколи не перевищував 44% ВВП США. Китай уже давно більший за США за паритетом купівельної спроможності і сягає близько 70% у номінальних доларах. Це інший масштаб виклику.
Деіндустріалізація США.
Двадцять років тому Америка виробляла вдвічі більше, ніж Китай. Сьогодні вже навпаки. У великій війні вирішують не презентації, а заводи, верфі й серійне виробництво.
Нова вісь CRINKS.
Китай, Росія, Іран і Північна Корея разом мають військовий потенціал, більший за «вісь» 1939 року. І це пряма небезпека людству.
Кумир Трампа це Мак-Кінлі.
Для Трампа взірцем є Вільям Мак-Кінлі. Екс- президент тарифів, протекціонізму й експансії. Звідси риторика про Гренландію та Канаду.
Тарифи це грубий інструмент.
Протекціонізм не вбив ринки миттєво, але рівень захисту США вже як у 1933–34 роках. Інфляційний заряд у цій моделі закладений структурно через борг і тарифи.
Вашингтон без єдиного плану.
Зовнішня політика США це результат боротьби між «яструбами», «пріоритетчиками Китаю» і ізоляціоністами. Стратегії як такої немає.
Європа як геополітичний карлик.
80 років безпека Європи трималася на США. Вимога Трампа витрачати 5% ВВП на оборону лише оголила цю залежність.
Німеччина нині ключовий вузол.
Або ФРН відновлює економіку й переозброюється або Європу чекає політичний дрейф у бік радикалів.
Росія квазі імперія на китайському утриманні.
Демографія й економіка не дозволяють відновити імперію. Війна проти України це стратегічний тупик, що тримається лише на підтримці Пекіна.
Долар не має заміни.
Юань не стане глобальним без свободи руху капіталу. Крипто радше підсилює долар через стейблкоїни, ніж руйнує його.
Головний ризик це Тайвань і мікрочипи.
Криза навколо TSMC означає зупинку світової економіки. Це ключова «нерухомість» планети.
Америка не готова до великої війни.
За військовими симуляціями, високоточних ракет США вистачить лише на тиждень інтенсивних бойових дій проти Китаю. І це при тому, що суспільна підтримка жорсткого сценарію висока.
І наостанок про тверезість.
Американці менше п’ють. Для Європи це погано: навіть алкоголь більше не є важелем торгового тиску. Як іронізує Фергюсон, найнебезпечніші нації тверезі.
Цей виступ додає трошки реальності. Саме тому його варто читати без ілюзій.
no subject
Date: 2026-01-21 11:20 am (UTC)Китайці як той осел бігли за нанометрами на CPU, але тепер головна цінність RAM.
І Китай не може нічого зробити без пам'яті, все зупиниться, вже почало зупинятися.
Ніяка LLM не буде працюваты як треба. А воно зараз якраз потрібне для обробки фото з неба.
Тренувати моделі для автоматичного пересування дронів(чи китайських авто) тепер неможливо.
Вони думали що зберуть усю інформацію з 360 камер, закинуть через супутниковий тирнет. А тепер датацентри як тисячники без скоту.
no subject
Date: 2026-01-21 11:51 am (UTC)