Петро Олещук · Щодо «міжнародного права»
Jan. 13th, 2026 11:27 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanХтось може пояснити, чому затримання диктатора у власній резиденції - це «остаточна руйнація», а відмова від затримання іншого диктатора, щодо якого є ордер міжнародного суду за підозрою у воєнних злочинах, з боку держави, яка ратифікувала «Римський статут», не є такою «руйнацією»?
Чому викрадення одного диктатора - це «руйнаці міжнародного права», а викрадення тисяч дітей з метою зміни національної ідентичності та «перевиховання» - ні.
Чому обстріли ракетами Каракаса один раз - це «руйнація міжнародного права», а обстріли Києва 4 роки - ні.
Головна проблема «міжнародного права» - вибірковість. А вибірковість передбачає відсутність будь-якого права.
Не можна «вбити» те, чого ніколи не існувало.
«Міжнародне право» - це фікція, яка десятиліттями використовувалася «великими державами» для обгрунтування порушення суверенітету «малих держав». Поки перелік останніх обмежувався «якимись Українами», всіх все влаштовувало.
Чому викрадення одного диктатора - це «руйнаці міжнародного права», а викрадення тисяч дітей з метою зміни національної ідентичності та «перевиховання» - ні.
Чому обстріли ракетами Каракаса один раз - це «руйнація міжнародного права», а обстріли Києва 4 роки - ні.
Головна проблема «міжнародного права» - вибірковість. А вибірковість передбачає відсутність будь-якого права.
Не можна «вбити» те, чого ніколи не існувало.
«Міжнародне право» - це фікція, яка десятиліттями використовувалася «великими державами» для обгрунтування порушення суверенітету «малих держав». Поки перелік останніх обмежувався «якимись Українами», всіх все влаштовувало.