ЯК КОЗАКИ НА НОВИЙ РІК РІЧКИ ДІЛИЛИ

[don_katalan]

Алі Татар-заде
ну, це явно кочовницький звичай.
але коли кажу що козаки кочовики мені кажуть, ні, то ваші половці, татари, ногаї кочовики, а вони - осідлі!
наводять в приклад зимівники та весняно-літні поселення )) хоча це взагалі калька з тюркських кишлак та авул.
Звідки ж це непорозуміння?
Людина в якомусь сенсі це лінгвістичний бот. Якщо в його словнику не відрізнені поняття чи змішані кілька в одному слові, вона буде не тільки плутати ті поняття, але і наділяти їх конотаціями
В даному випадку типовий носій плутає такі явища як
- сезонне кочовництво (напівосідлість) - описане вище явище,
- масову міграцію на величезні відстані (типу походу Чінгізхана на Русь)
- збирально-мисливське кочовництво (для самих архаїчних племен)
- землеробське переселення (наприклад як давні германці і ті ж слов'яни: вимучили поле, вирубали ліс - пішли далі)
- сучасне урбаністичне кочовництво (цигани, скоморохи, гастролери)
все це зветься "кочовиками" і конотується з чим попало, тому можна образитися що тебе обізвали кочівник: я маю домівку! це ти приблуда.
давньогрецьке номад - це перший тип кочовництва.
-----


ЯК КОЗАКИ НА НОВИЙ РІК РІЧКИ ДІЛИЛИ
Напередодні Нового року козаки сходились до Запорізької Січі. Ті, хто жили у зимівниках поблизу річок, рибалили чи полювали на довколишніх територіях, вставали дуже рано та починали одягатись. Це був важливий день у році, то одягались пишно, по-святковому. Умившись та прибравшись, козаки спішили до церкви на Утреню.
Коли скінчилась Хвала Божа, козаки розходились з церкви по курінях, щоб пообідати. Тут вони молились “перед образами”, поздоровляли один одного з святом, потім здіймали з себе на часок коштовну верхню одіж і садовились за стіл, званий сирним, лишаючи курінному отаманові місце в куті під образами.
А з вулиці вже доносились звуки литаврів. То скликали козаків на раду.
Треба було розділити майно на наступний рік, який курінь за що відповідатиме.
Так ділилася вся земля Запорожців від устя ріки Самари до верхів’я ріки Конки, і від частини Дніпра, де пороги, до устя Буга.
— Панове молодці! У нас тепер Новий Рік; треба нам по старому нашому звичаю зробити між товаришами поділ річок, озер, полювання і риболовлі.
— Та треба, треба! Будемо ділити, як від давен-давна…
Не менш важливою справою було обрання у день Нового року козацької старшини. Гуртом вирішували, залишати старого головуючого, чи обирати нового. На таких новорічних радах призначали також суддів, осавулів та писарів.
Отаким було у козаків свято Нового року. День вибору нового майбутнього.

*Яворницький Д. Як святкували запорожці Новий рік