в російську пропаганду можна повірити тільки якщо сам того хочеш

[don_katalan]

Алі Татар-заде
блін, а чого це я мовчу і не розповідаю, як воно в Севастополі, у богаспасаємому Криму.
а там майже щодня - тобто день через день - буває таке.
"а еще биваєт діво: морє вздуєтса бурліво..."
ні, щось на поезію потягнуло, краще прозою
Коротше от йде севастополець на останівку, раптом лунає тривога в повітрі.
транспорт моментально встає, де був. на зупіновку висипають всі: севастополець який спішить на роботу, чи з роботи, і на одного такого приходиться десять пенсіонерів, які катаються просто тому що бесплатно.
воділа посміхається і каже, що поки не буде відбоя, у нього інструкція нікуди не їхати. Далі вони розкладають нарди, курять цигарки, цікаво спілкуються, і так може пройти весь день, а куди їм поспішати.
Тим часом севастополець шукає бобмосховище. Йому всі показують, але ніколи ніхто туди не іде.
Він таки заходить і бачить що там живуть бомжі. А що, імєют право, це ж безкоштовно.
Він або героїчно долає пішки потрібну відстань (це буває дуже цікаво - бо Севастополь це штучне географічне поєднання кільканадцяти бухт, проливів, гір та ям, з лісами та пустирами поміж ними, сто километрів в обхват).
Або викликає таксі.
Таксі у Севастополі буває двох видів - ті що приймають закази але не приїдуть поки тривога не скінчиться, і ті що деруть великі гроші за ризик. З часом ті два типи поєднали - вони приймають заказ за великі гроші, але приєдуть тільки коли вже всьо, і плати по ризиковому тарифу.
Вот такі стражданія черезденно.
-----
для мене є різниця між совітською та російською пропагандою. я застав обидві на власній шкірі, хоча і з великим часовим проміжком.
совітська була така, що не мала альтернативи. от просто тупо фізично нема. людині доводилося вичитувати між рядочками, але хто таке робив? тільки ті, хто хотів. Треба сказати що досягли такі люди, переважно, небагато. Це потребувало надвеликого ресурсу - і часового і інтелектуального.
російська калькує в багатьох рисах совітську, але, вона навіть тепер не діє і ніколи не діяла в умовах монополії. це така хитра тварюка, чужой-два, скажете. вона не долдонить весь час одне, а одразу тридцять різних, щоби дурень вибрав собі те що більше підходе.
Але не це головна риса.
в російську пропаганду можна повірити тільки якщо сам того хочеш.
перевірити, спростувати, врешті просто не дивитися - можна запросто. от я наприклад, зовсім не дивлюся. і це не влече за собою викликань мене на ковдру, пропесочення в газеті, навіщання якихось прозелітів і приводів в комендатуру.
ті хто дивляться, тим подобається.
Тому потім коли вони скажуть, що в них не було де перевірити, вони бідні нещасні заклопотані - не вірте. брешуть.
мені дуже шкода, що я втратив цитату.
це був німець, не дуже відомий. але письменик.
я читав цітату спочатку російською, потім знайшов німецькою та підчас чергового переїзду з компа на комп таки загубив.
"Ми хочемо миру! - казав нам гітлер і ХИТРО ПІДМОРГУВАВ.
Ми ХИТРО ПІДМОРГУВАЛИ йому у відповідь і волали:
"Авжеж ми прагнемо миру!"
ми все чудово розуміли, але вважали себе хитрунами.
хто знайде автора і цитату (я наводжу по пам'яти) той молодець