Через мову

[don_katalan]

Oleksiy Nesterenko
Колись, ще під час раннього АТО, у мене трапився жорсткий фб-срач з одним з дуже розкручених військових блогерів. Ну дуже авторитетним. Через що?
Через мову. Він писав до мене підкреслено російською. Тоді я вперше вихопив на свою адресу термін "мовнюк". Сварка спалахнула через намір влади запровадити посаду мовного інспектора, бо боротися з російськими вивісками та рекламою, вперто висівшими по країні всупереч закону, було просто нікому.
Я відстоював позицію, що закон слід виконувати, і що вперто російськомовні в побуті українці навіть під час вторгнення росії схожі на білорусів, які вже не пригадають чим саме вони відрізняються від росіян.
До слова, я пам'ятаю шалені істерики з приводу блокування в Україні "одноглазніков" та "вконтактє": "ви што дєлаєтє, там вся моя жізнь!!!"
Той військовий намагавсь авторитетно ображати і буллити мене, писав навіть погрози в месенджер.
Зараз він спілкується виключно українською.
Зі мною так більше і не спілкується. Забанив мене.
Зараз черговий спалах хейту стосовно Портникова, який насмілився знову підняти питання захисту української мови, намагаючись пояснити важливість свідомого переходу на неї не лише в публічному, а й в домашньому просторі.
Я його репостнув у себе. І знову конфліктна ситуація в коментах. Ну про Портникова принагідно згадали, що він "фсбшна сука", мовнюк-провокатор, "бере у всіх гроші" і "вапщє он гей".
Звісно, всі прохання навести докази про те, що гей Портников ще й ото все решта, були просто проігноровані. Бо ну так же ж простіше.
Врешті решт мені особисто прилетіло звинувачення, буцімто я, як і Портников, доїбавсь до військових (всіх мабуть) через мову, бо буцімто для таких як я "фаріонщиків" головне це мова, а не те, що вони мене захищають.
Маю відзначити: те, що ці перли неслися на мою адресу українською цього разу, це величезний прогрес, між іншим.
Так от вам моя позиція. Військові, які боронять Україну, мають беззастережне право в бойових та побутових умовах спілкуватися тією мовою, якою їм комфортно та зручно.
Це не обговорюється.
Але разом з тим всі військові, які є моїми друзями, як і мої полеглі на війні однокласники, в тилу і в побуті остаточно перейшли на українську, і крапка. Бо для них це питання самоідентифікації, яка рано чи пізно достукається до кожного.
Так от. Сваріться зі мною. Лайтеся на Портникова. Лютуйте. Баньте мене. Робіть що хочете.
Але якщо ви справді ідентифікуєте себе як українець незалежно від етнічного походження, ви рано чи пізно зрозумієте важливість Української мови. І більше не захочете її від себе відпускати ні на мить.
П.С. А ще серед знайомих мені військових, які буквально на фронті, на нулі, є трампісти, упоротіші за найупоротіших американських МАГА-фанатиків. Вони вірять в Трампа як в мессію настільки віддано, що готові приймати буквально все, що б він не робив.
Хай як банально це не прозвучить, але українська Армія це зріз українського суспільства.
Час і середовище все виправляють. Головне - не намагатися у власне середовище тягнути старе барахло.
Та й навіть якщо втягнете, дуже швидко зрозумієте, наскільки воно абсурдне та непотрібне.