![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanПробили пандемійний мінімум 2020 року.
Лише за останні пів року рф "спалила" половину золота з ФНБ, з 280 до 140 тон.
На початок 2023 року в ФНБ було 554,9 тон золота,
на початок 2024 року - 359 тон.
=====
Алі Татар-заде · се цитата зі сталінської редакції історії
«В 13 веке в связи с монголо-татарским нашествием Крымский полуостров был оторван от русских земель. Последовавший за этим период татарско-турецкого хозяйничанья был черной порой в истории Крыма. Вторжение татар принесло Крыму огромный ущерб и надолго задержало его экономическое и культурное развитие. Свое экономическое благополучие крымское татарское ханство строило на грабежах, набегах и разорении южных окраин России, беспощадной эксплуатации невольников, захваченных в грабительских набегах на русские и украинские земли»
Якщо придивитися уважно, то це є "спільний знаменатель" для російської та української класичної історії в питанні Криму. Буквально поміняти в залежности від вивіски "юж.окраіни россии / українські землі".
Він також автоматично перенесений в ще більш давнє минуле - вакум джерел про половців, печенігів, хозар заповнено отакими кліше.
Взято ж воно прямо з "золотоординського іга", родової травми Московії.
Але на жаль живуче і тепер.
Я зсередини Криму бачу його десь через таку призму, як українці бачать польське "волинь, волинь, волинь".
Я бачу тут повну індульгенцію собі в незнанні Криму, неповазі до його минулого, незнанні нічого про Ханство і ранішній період (Улус) окрім "невольников и набегов", незнання жодного імені літератора, літературного твіру, музичного існтрументу, землеробства, архитектури, коротше всього що ми звемо культурою.
Лише за останні пів року рф "спалила" половину золота з ФНБ, з 280 до 140 тон.
На початок 2023 року в ФНБ було 554,9 тон золота,
на початок 2024 року - 359 тон.
=====
Алі Татар-заде · се цитата зі сталінської редакції історії
«В 13 веке в связи с монголо-татарским нашествием Крымский полуостров был оторван от русских земель. Последовавший за этим период татарско-турецкого хозяйничанья был черной порой в истории Крыма. Вторжение татар принесло Крыму огромный ущерб и надолго задержало его экономическое и культурное развитие. Свое экономическое благополучие крымское татарское ханство строило на грабежах, набегах и разорении южных окраин России, беспощадной эксплуатации невольников, захваченных в грабительских набегах на русские и украинские земли»
Якщо придивитися уважно, то це є "спільний знаменатель" для російської та української класичної історії в питанні Криму. Буквально поміняти в залежности від вивіски "юж.окраіни россии / українські землі".
Він також автоматично перенесений в ще більш давнє минуле - вакум джерел про половців, печенігів, хозар заповнено отакими кліше.
Взято ж воно прямо з "золотоординського іга", родової травми Московії.
Але на жаль живуче і тепер.
Я зсередини Криму бачу його десь через таку призму, як українці бачать польське "волинь, волинь, волинь".
Я бачу тут повну індульгенцію собі в незнанні Криму, неповазі до його минулого, незнанні нічого про Ханство і ранішній період (Улус) окрім "невольников и набегов", незнання жодного імені літератора, літературного твіру, музичного існтрументу, землеробства, архитектури, коротше всього що ми звемо культурою.