Костянтин Машовець · Огляд 2025-05-19
May. 19th, 2025 01:12 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanСьогодні ми розглянемо Сумський напрямок, так як під час попереднього стріму на YouTube 5 каналу з'ясувалося, що багатьом моїм читачам цікавий саме цей напрямок. Схема буде звичною - склад сил і засобів противника, що діють на даному напрямку, поточна ситуація і перспективи подальшого розвитку обстановки.
1. Група військ "Курск", зі складу угруповання військ (УВ) "Північ" (також відоме "у миру", як – «ленинградский военный округ» / ЛенВО), що діє на Сумському напрямку, тобто на території Сумської області України, а також Курської та частково Бєлгородської областей російської федерації, мабуть, після так званого "завершального етапу Судженської наступальної операції" зазнало певних змін.
На початок квітня до її складу входили такі формування:
Повітряно-десантні війська
- 76-та десантно-штурмова дивізія (дшд), діяла у складі 3-х десантно-штурмових полків (дшп) - 237-й, 234-й та 104-й дшп
- 106-та повітряно-десантна дивізія (пдд) відповідно діяла у складі своїх 3-х полків — 51-го, 119-го та 137-го парашутних десантних полків (пдп)
- 7-а дшд була "представлена" в цьому угрупованні одним своїм полком, а саме - 56-м дшп
- 11-та окрема десантно-штурмова бригада (одшбр)
- 83-тя одшбр
Морська піхота
- 155-та окрема бригада морської піхоти (обр МП)
- 810-та обр МП
- 61-ша обр МП була «представлена» одним зі своїх «імених» батальйонів – «Арктика».
- 177-й окремий полк морської піхоти (оп МП), судячи з усього, діяв не в повному складі, а 1-2-а своїми батальйонами
Мотострілецькі частини і з'єднання були представлені наступним "набором" сил і засобів:
- 72-га мотострілецька дивізія (мсд) зі складу 44-го армійського корпусу (АК) діяла у складі своїх 2-х мотострілецьких полків — 22-го та 30-го мотострілецьких полків (мсп)
- 34-та окрема мотострілецька бригада (омсбр), що діяла у складі двох мотострілецьких батальйонів (мсб)
- до 4-х "бригад" зі складу ЗС КНДР (за нашою класифікацією, відповідає загальній чисельності - до 2-х наших «звичних» мотострілецьких бригад).
Однак, судячи з усього, протягом квітня - початку травня російське командування провело значне перегрупування сил і засобів у складі своєї групи військ "Курск".
Ймовірно, до другого ешелону були виведені частини та підрозділи зі складу армії КНДР. Також відбулася ротація, власне, російських військ – вибули на інший напрямок низка частин та підрозділів зі складу пдв та морської піхоти, а замість них до складу Курської групи військ були введені частини та підрозділи 18-ї мотострілецької дивізії (мсд), які раніше діяли на Вовчанському напрямку. Власне, саме вони зараз пробують наступати у прикордонній зоні на території Сумської області України.
Найчастіше у зв'язку зі згаданим перегрупуванням згадують 155-ту обр МП, яка направила низку своїх підрозділів до Бєлгородської області РФ, а також 76-ту дшд, яка нібито направила "частину своїх сил" на Запорізький напрямок, у смугу 58-ї загальновійськової армії (ЗВА) – ця інформація ще потребує уточнення.
Так само, ймовірно, обидва батальйони 34-ї омсбр (зі складу УВ "Днепр", а саме 49-ї ЗВА) були повернуті російським командуванням у Південну операційну зону (або до УВ "Днепр", що більш імовірно, або до УВ "Восток").
Частини і підрозділи зі складу пдв і морської піхоти, що залишилися в складі Курської групи військ, ймовірно, діють за підтримки окремих танкових підрозділів зі складу мотострілецьких з'єднань (до 4-5-и танкових рот, за іншими оцінками - до 7-8-и), а також посилені артилерією зі складу 44-го, 11-го і 14-го армійських корпусів, також у цьому зв’язку згадується ряд артилерійських підрозділів зі складу 6-ї загальновійськової армії (ЗВА).
Разом з тим, очевидно, що «головною ударною» силою військ противника на Сумському напрямку стали тепер мотострілецькі з'єднання УВ «Север», а саме дві мотострілецькі дивізії (18-та та 72-а мсд). Крім того, слід зазначити, що на цьому ж напрямку знаходиться ряд (до 4-5-и) так званих "мотострілецьких" і стрілецьких полків мобілізаційного резерву, або приданих частинам і з'єднанням зі складу Курської групи військ, або безпосередньо підпорядкованих її командуванню.
У всіх частинах і підрозділах (батальйонного рівня) зі складу цього угруповання військ сформовані зведені штурмові роти (взводи), силами яких в основному ведуться атакуючі/штурмові дії. Північнокорейські підрозділи, схоже, вже не застосовуються, або використовуються епізодично і лише на території РФ.
Сумарна чисельність Курської групи військ противника оцінюється по-різному і коливається в межах таких показників:
- До 62-65 тисяч (з урахуванням «військ прикриття державного кордону») або до 50-55 тисяч, без них. Є також цифри, близько 30-35 тисяч, але на мій погляд, вони явно малоймовірні. Більш достовірними у цьому сенсі є показник - 75 тисяч. Фактично на Сумському напрямку за чисельністю та "штатом" діє така собі «зведена» загальновійськова армія противника, посилена тактичними групами пдв та морської піхоти.
- Танки – не більше 160 одиниць, можливо до 200 одиниць
- Бойові броньовані машини (ББМ) - понад 480 одиниць (є показник - до 620-625 одиниць)
- Ствольна артилерія (в тому числі 120-мм міномети) - близько 660, однак, є оцінка й в 750-760 «стволів».
- Реактивна артилерія (реактивні системи залпового вогню – РСЗВ) – до 160-180 одиниць.
2. Поточна ситуація
Станом на вчорашній ранок передові підрозділи противника зі складу його 18-ї мсд були введені у бій по напрямках Веселівка – Водолаги, а також Журавка – Біловоди, ймовірно, з метою просування у південному напрямку та виходу на рубіж Новомиколаївка – Яблунівка.
Діючи за підтримки підрозділів зі складу 106-ї пдд (ймовірно), передові підрозділи противника, зі складу його 18-ї мсд, зуміли просунутися між селами Водолаги та Біловоди (на глибину, орієнтовно 0,8 – 1 км), перерізавши дорогу між ними. Крім того, судячи з усього, противнику вдалося зайняти частину села Біловоди та вийти на околиці села Водолаги.
Також противник (ймовірно, підрозділи 83-ї одшбр) активізувався (провів низку атакуючих/штурмових дій) у напрямку Басівка – Локня, намагаючись прорватися у загальному напрямку на Юнаківку. Йому вдалося дійти до околиць села Локня й розпочати за нього бої.
Таким чином, загальна глибина вклинення військ противника у прикордонну смугу в північно-східній частині Сумської області, якої йому вдалося досягти протягом квітня-травня поточного року, на напрямках Новенке – Локня, склала до 9,2 км, а в напрямку Журавка – Біловоди – до 6,7 км.
Крім того, противник утримує певні райони місцевості в українській прикордонній смузі Сумської області на північ від села Володимирівка (глибина до 1,2 км) та в районі Олександрійського гідрологічного заказника (глибина до 1,7 км).
У свою чергу, передові підрозділи Збройних Сил України продовжують оборонятися по рубежах на території Курської області РФ, вздовж річки Сейм, в районі населеного пункту Тьоткіно (глибина підконтрольної території становить до 1,8 км, при цьому противник продовжує утримувати центральну та північно-східну частини населеного пункту), в районі від прикордонного переходу Суджа до річки Псьол, глибина "плацдарму" становить орієнтовно до 1,2 км (між селами Олешня та Горналь, При цьому обидва села зайняті противником).
Ймовірно, саме в смузі 18-ї мсд, на даний момент, противник зосереджує основні свої зусилля на Сумському напрямку. Склад сил і засобів цього мотострілецького з'єднання, яким воно оперує на Сумському напрямку, ще потребує уточнення, але в цілому до складу дивізії "штатно" входять 3 мотострілецькі полки - 79-й, 275-й і 280-й мсп, танковий полк - 11-й тп, самохідний артилерійський полк (сап), а також дивізійний комплект підрозділів бойового та тилового забезпечення. Найімовірніше, дивізії придано до 1-2-х полків мобілізаційного резерву
Цілком можливо, дивізія наступає лише 2-а своїми мотострілецькими полками (79-й і 280-й мсп) і частиною сил свого 11-го тп, адже була інформація, що 275-й мсп, фіксувався тиждень тому у Бєлгородській області в районі сіл Поповка та Давидівка.
Найімовірніше, на відтинку від Тьоткіно до Басівки розгорнуті та діють основні сили – 18-ї мсд, 106-ї пдд, а також можливо і 56-й десантно-штурмовий полк 7-ї дшд, і як мінімум частина сил 83-ї одшбр.
3. Перспективи розвитку ситуації
Як на мене, на даному етапі командування Курського угруповання військ противника вирішує найближче завдання, яке полягає в просуванні його передових підрозділів до дороги Юнаківка-Суджа. Поки що передові штурмові групи противника знаходяться за 1,5 км від неї, в районі села Локня.
Кілька їхніх попередніх спроб прорватися на дорогу поки що не увінчалися успіхом. Однак противник, в цьому питанні, проявляє цілком завидну завзятість і наполегливість.
Й все ж-таки, я думаю, що "кінцевою" метою наступу є не сама дорога, яку ворог вже контролює у вогневому відношенні, а висоти в районі села Юнаківка, захоплення яких явно сприятиме йому в подальшому розширенні його тактичного вклинення в нашій прикордонній смузі, як на схід від Юнаківки, так і на північ і північний захід від неї (насамперед, по обох берегах річки Снагость).
Тому, найімовірніше, найближчим часом слід очікувати достатньо інтенсивних атакуючих/штурмових дій з боку передових підрозділів противника, як у напрямку Юнаківки, так й по обох берегах річки Снагость у загальні дирекції з півночі на південь.
"В ідеалі", звичайно, командування противника "бажало би", щоб його передові підрозділи ОДНОЧАСНО вийшли на рубіж Олексіївка-Яблунівка та у район Юнаківки. У цьому контексті цілком можливий "допоміжний удар" у напрямку Троїцьке - Володимирівка (очевидно, силами повітряно-десантних підрозділів). Так би мовити, щоб «прискорити процес».
Разом з тим, на даний момент я не бачу особливих підстав стверджувати, що «безпосередні тактичні бажання» російського командування на Сумському напрямку близькі до реалізації. Ворог, якщо я не помиляюся, активізувався на вищезазначених напрямках вже як 4-у добу, але зумів просунутися лише на 1,2 км...
Тим більше, що про це поки що не свідчать, ані глибина, ані розмах (ширина ділянки, де атакує противник – 3,5-4 км), ані темпи просування (кілька сотень метрів на добу).
Тепер щодо "загрози Сумам".
На даний момент особливих прагнень оперативного масштабу та характеру у діях російських військ на території українського прикордонного району в Сумській області, пов'язаних з бажанням саме «взяти Суми», поки, якось не спостерігається
Більш того, з об'єктивної точки зору, для того, щоб хоча б СПРОБУВАТИ це зробити, командуванню противника необхідно виконати два «попередніх» завдання, а саме:
- Захопити та УТРИМАТИ зручні (у сенсі, необхідні) райони та рубежі для оперативного розгортання угрупування (угрупувань), які б відповідали за своїм складом та розмірам оперативній "масштабності" завдання, щодо "захоплення Сум".
- І найголовніше, знайти для нього ДОДАТКОВІ сили і засоби. Бо у своєму нинішньому складі угруповання військ противника "Курск" підходить виключно для "буферизації" нашого прикордоння, й не більше того.
Цілком визнаю, що російське командування може мати якісь оперативні наміри (плани) щодо "прориву на Суми". Однак, погодьтеся, що між «хотіти» і «мати можливість» все ж таки існує певна дистанція.
У нинішніх умовах війни "довішати" до й так не самого значного угруповання військ (нехай і з парою приданих мобілізаційних полків) лише одну додаткову мотострілецьку дивізію зовсім не означає - "завтра ми візьмемо Суми".
Щоб було ще зрозуміліше, пропоную порівняти цей факт з наступними показники.
2,5 загальновійськових армій противника вже понад півроку «беруть» Покровськ, ще 2 – поки не можуть «дозахопити» Торецьк у будь-який спосіб, так само, 2 армії (у тому числі одна дійсно «унікальна», яка не має аналогів у решті армій світу, а саме – танкова) у співставні терміни «беруть Куп'янськ» й т.д.
Тому, що стосується "перспективи взяття Сум", то атаки 1 (ОДНІЄЇ) навіть ДОДАТКОВОЇ мотострілецької дивізії противника в прикордонній смузі Сумської області, вибачте, але не вражають. Не кажучи вже про те, що Суми – це все-таки не Покровськ і не Торецьк.
1. Група військ "Курск", зі складу угруповання військ (УВ) "Північ" (також відоме "у миру", як – «ленинградский военный округ» / ЛенВО), що діє на Сумському напрямку, тобто на території Сумської області України, а також Курської та частково Бєлгородської областей російської федерації, мабуть, після так званого "завершального етапу Судженської наступальної операції" зазнало певних змін.
На початок квітня до її складу входили такі формування:
Повітряно-десантні війська
- 76-та десантно-штурмова дивізія (дшд), діяла у складі 3-х десантно-штурмових полків (дшп) - 237-й, 234-й та 104-й дшп
- 106-та повітряно-десантна дивізія (пдд) відповідно діяла у складі своїх 3-х полків — 51-го, 119-го та 137-го парашутних десантних полків (пдп)
- 7-а дшд була "представлена" в цьому угрупованні одним своїм полком, а саме - 56-м дшп
- 11-та окрема десантно-штурмова бригада (одшбр)
- 83-тя одшбр
Морська піхота
- 155-та окрема бригада морської піхоти (обр МП)
- 810-та обр МП
- 61-ша обр МП була «представлена» одним зі своїх «імених» батальйонів – «Арктика».
- 177-й окремий полк морської піхоти (оп МП), судячи з усього, діяв не в повному складі, а 1-2-а своїми батальйонами
Мотострілецькі частини і з'єднання були представлені наступним "набором" сил і засобів:
- 72-га мотострілецька дивізія (мсд) зі складу 44-го армійського корпусу (АК) діяла у складі своїх 2-х мотострілецьких полків — 22-го та 30-го мотострілецьких полків (мсп)
- 34-та окрема мотострілецька бригада (омсбр), що діяла у складі двох мотострілецьких батальйонів (мсб)
- до 4-х "бригад" зі складу ЗС КНДР (за нашою класифікацією, відповідає загальній чисельності - до 2-х наших «звичних» мотострілецьких бригад).
Однак, судячи з усього, протягом квітня - початку травня російське командування провело значне перегрупування сил і засобів у складі своєї групи військ "Курск".
Ймовірно, до другого ешелону були виведені частини та підрозділи зі складу армії КНДР. Також відбулася ротація, власне, російських військ – вибули на інший напрямок низка частин та підрозділів зі складу пдв та морської піхоти, а замість них до складу Курської групи військ були введені частини та підрозділи 18-ї мотострілецької дивізії (мсд), які раніше діяли на Вовчанському напрямку. Власне, саме вони зараз пробують наступати у прикордонній зоні на території Сумської області України.
Найчастіше у зв'язку зі згаданим перегрупуванням згадують 155-ту обр МП, яка направила низку своїх підрозділів до Бєлгородської області РФ, а також 76-ту дшд, яка нібито направила "частину своїх сил" на Запорізький напрямок, у смугу 58-ї загальновійськової армії (ЗВА) – ця інформація ще потребує уточнення.
Так само, ймовірно, обидва батальйони 34-ї омсбр (зі складу УВ "Днепр", а саме 49-ї ЗВА) були повернуті російським командуванням у Південну операційну зону (або до УВ "Днепр", що більш імовірно, або до УВ "Восток").
Частини і підрозділи зі складу пдв і морської піхоти, що залишилися в складі Курської групи військ, ймовірно, діють за підтримки окремих танкових підрозділів зі складу мотострілецьких з'єднань (до 4-5-и танкових рот, за іншими оцінками - до 7-8-и), а також посилені артилерією зі складу 44-го, 11-го і 14-го армійських корпусів, також у цьому зв’язку згадується ряд артилерійських підрозділів зі складу 6-ї загальновійськової армії (ЗВА).
Разом з тим, очевидно, що «головною ударною» силою військ противника на Сумському напрямку стали тепер мотострілецькі з'єднання УВ «Север», а саме дві мотострілецькі дивізії (18-та та 72-а мсд). Крім того, слід зазначити, що на цьому ж напрямку знаходиться ряд (до 4-5-и) так званих "мотострілецьких" і стрілецьких полків мобілізаційного резерву, або приданих частинам і з'єднанням зі складу Курської групи військ, або безпосередньо підпорядкованих її командуванню.
У всіх частинах і підрозділах (батальйонного рівня) зі складу цього угруповання військ сформовані зведені штурмові роти (взводи), силами яких в основному ведуться атакуючі/штурмові дії. Північнокорейські підрозділи, схоже, вже не застосовуються, або використовуються епізодично і лише на території РФ.
Сумарна чисельність Курської групи військ противника оцінюється по-різному і коливається в межах таких показників:
- До 62-65 тисяч (з урахуванням «військ прикриття державного кордону») або до 50-55 тисяч, без них. Є також цифри, близько 30-35 тисяч, але на мій погляд, вони явно малоймовірні. Більш достовірними у цьому сенсі є показник - 75 тисяч. Фактично на Сумському напрямку за чисельністю та "штатом" діє така собі «зведена» загальновійськова армія противника, посилена тактичними групами пдв та морської піхоти.
- Танки – не більше 160 одиниць, можливо до 200 одиниць
- Бойові броньовані машини (ББМ) - понад 480 одиниць (є показник - до 620-625 одиниць)
- Ствольна артилерія (в тому числі 120-мм міномети) - близько 660, однак, є оцінка й в 750-760 «стволів».
- Реактивна артилерія (реактивні системи залпового вогню – РСЗВ) – до 160-180 одиниць.
2. Поточна ситуація
Станом на вчорашній ранок передові підрозділи противника зі складу його 18-ї мсд були введені у бій по напрямках Веселівка – Водолаги, а також Журавка – Біловоди, ймовірно, з метою просування у південному напрямку та виходу на рубіж Новомиколаївка – Яблунівка.
Діючи за підтримки підрозділів зі складу 106-ї пдд (ймовірно), передові підрозділи противника, зі складу його 18-ї мсд, зуміли просунутися між селами Водолаги та Біловоди (на глибину, орієнтовно 0,8 – 1 км), перерізавши дорогу між ними. Крім того, судячи з усього, противнику вдалося зайняти частину села Біловоди та вийти на околиці села Водолаги.
Також противник (ймовірно, підрозділи 83-ї одшбр) активізувався (провів низку атакуючих/штурмових дій) у напрямку Басівка – Локня, намагаючись прорватися у загальному напрямку на Юнаківку. Йому вдалося дійти до околиць села Локня й розпочати за нього бої.
Таким чином, загальна глибина вклинення військ противника у прикордонну смугу в північно-східній частині Сумської області, якої йому вдалося досягти протягом квітня-травня поточного року, на напрямках Новенке – Локня, склала до 9,2 км, а в напрямку Журавка – Біловоди – до 6,7 км.
Крім того, противник утримує певні райони місцевості в українській прикордонній смузі Сумської області на північ від села Володимирівка (глибина до 1,2 км) та в районі Олександрійського гідрологічного заказника (глибина до 1,7 км).
У свою чергу, передові підрозділи Збройних Сил України продовжують оборонятися по рубежах на території Курської області РФ, вздовж річки Сейм, в районі населеного пункту Тьоткіно (глибина підконтрольної території становить до 1,8 км, при цьому противник продовжує утримувати центральну та північно-східну частини населеного пункту), в районі від прикордонного переходу Суджа до річки Псьол, глибина "плацдарму" становить орієнтовно до 1,2 км (між селами Олешня та Горналь, При цьому обидва села зайняті противником).
Ймовірно, саме в смузі 18-ї мсд, на даний момент, противник зосереджує основні свої зусилля на Сумському напрямку. Склад сил і засобів цього мотострілецького з'єднання, яким воно оперує на Сумському напрямку, ще потребує уточнення, але в цілому до складу дивізії "штатно" входять 3 мотострілецькі полки - 79-й, 275-й і 280-й мсп, танковий полк - 11-й тп, самохідний артилерійський полк (сап), а також дивізійний комплект підрозділів бойового та тилового забезпечення. Найімовірніше, дивізії придано до 1-2-х полків мобілізаційного резерву
Цілком можливо, дивізія наступає лише 2-а своїми мотострілецькими полками (79-й і 280-й мсп) і частиною сил свого 11-го тп, адже була інформація, що 275-й мсп, фіксувався тиждень тому у Бєлгородській області в районі сіл Поповка та Давидівка.
Найімовірніше, на відтинку від Тьоткіно до Басівки розгорнуті та діють основні сили – 18-ї мсд, 106-ї пдд, а також можливо і 56-й десантно-штурмовий полк 7-ї дшд, і як мінімум частина сил 83-ї одшбр.
3. Перспективи розвитку ситуації
Як на мене, на даному етапі командування Курського угруповання військ противника вирішує найближче завдання, яке полягає в просуванні його передових підрозділів до дороги Юнаківка-Суджа. Поки що передові штурмові групи противника знаходяться за 1,5 км від неї, в районі села Локня.
Кілька їхніх попередніх спроб прорватися на дорогу поки що не увінчалися успіхом. Однак противник, в цьому питанні, проявляє цілком завидну завзятість і наполегливість.
Й все ж-таки, я думаю, що "кінцевою" метою наступу є не сама дорога, яку ворог вже контролює у вогневому відношенні, а висоти в районі села Юнаківка, захоплення яких явно сприятиме йому в подальшому розширенні його тактичного вклинення в нашій прикордонній смузі, як на схід від Юнаківки, так і на північ і північний захід від неї (насамперед, по обох берегах річки Снагость).
Тому, найімовірніше, найближчим часом слід очікувати достатньо інтенсивних атакуючих/штурмових дій з боку передових підрозділів противника, як у напрямку Юнаківки, так й по обох берегах річки Снагость у загальні дирекції з півночі на південь.
"В ідеалі", звичайно, командування противника "бажало би", щоб його передові підрозділи ОДНОЧАСНО вийшли на рубіж Олексіївка-Яблунівка та у район Юнаківки. У цьому контексті цілком можливий "допоміжний удар" у напрямку Троїцьке - Володимирівка (очевидно, силами повітряно-десантних підрозділів). Так би мовити, щоб «прискорити процес».
Разом з тим, на даний момент я не бачу особливих підстав стверджувати, що «безпосередні тактичні бажання» російського командування на Сумському напрямку близькі до реалізації. Ворог, якщо я не помиляюся, активізувався на вищезазначених напрямках вже як 4-у добу, але зумів просунутися лише на 1,2 км...
Тим більше, що про це поки що не свідчать, ані глибина, ані розмах (ширина ділянки, де атакує противник – 3,5-4 км), ані темпи просування (кілька сотень метрів на добу).
Тепер щодо "загрози Сумам".
На даний момент особливих прагнень оперативного масштабу та характеру у діях російських військ на території українського прикордонного району в Сумській області, пов'язаних з бажанням саме «взяти Суми», поки, якось не спостерігається
Більш того, з об'єктивної точки зору, для того, щоб хоча б СПРОБУВАТИ це зробити, командуванню противника необхідно виконати два «попередніх» завдання, а саме:
- Захопити та УТРИМАТИ зручні (у сенсі, необхідні) райони та рубежі для оперативного розгортання угрупування (угрупувань), які б відповідали за своїм складом та розмірам оперативній "масштабності" завдання, щодо "захоплення Сум".
- І найголовніше, знайти для нього ДОДАТКОВІ сили і засоби. Бо у своєму нинішньому складі угруповання військ противника "Курск" підходить виключно для "буферизації" нашого прикордоння, й не більше того.
Цілком визнаю, що російське командування може мати якісь оперативні наміри (плани) щодо "прориву на Суми". Однак, погодьтеся, що між «хотіти» і «мати можливість» все ж таки існує певна дистанція.
У нинішніх умовах війни "довішати" до й так не самого значного угруповання військ (нехай і з парою приданих мобілізаційних полків) лише одну додаткову мотострілецьку дивізію зовсім не означає - "завтра ми візьмемо Суми".
Щоб було ще зрозуміліше, пропоную порівняти цей факт з наступними показники.
2,5 загальновійськових армій противника вже понад півроку «беруть» Покровськ, ще 2 – поки не можуть «дозахопити» Торецьк у будь-який спосіб, так само, 2 армії (у тому числі одна дійсно «унікальна», яка не має аналогів у решті армій світу, а саме – танкова) у співставні терміни «беруть Куп'янськ» й т.д.
Тому, що стосується "перспективи взяття Сум", то атаки 1 (ОДНІЄЇ) навіть ДОДАТКОВОЇ мотострілецької дивізії противника в прикордонній смузі Сумської області, вибачте, але не вражають. Не кажучи вже про те, що Суми – це все-таки не Покровськ і не Торецьк.