Оригинал взят у
petrovich_ua в Я чекаю, коли ми всі разом зайдемо до сесійної зали Верховної Ради "НЕ" збройним формуванням
Вибори довели, що маятник історії колихнувся в інший бік. Раніше Партія регіонів виглядала переможно на фоні інтелігентів із "демократичної опозиції". Тепер в опозиції є "свіжа кров" - депутати-мажоритарники та "Свобода".
Сьогодні спілкувався з Олегом Медуницею, який за два дні встиг стати героєм боїв у новій Верховній Раді. Після відомої бійки під трибуною, коли Колісніченко, Онищенко та Березкін втрьох били його ногами, журналісти та "старі" опозиціонери чекали, що він буде скаржитися, показувати синці та звертатися до Європарламенту. Однак Медуниця в коментарях ЗМІ запевнив, що з ним все гаразд і він знову готовий блокувати трибуну для того, щоб видресувати в регіоналів бажання голосувати особисто.
Я вірю в справедливість та Олега Медуницю і впевнений, що попереду буде ще 5 років, протягом яких хоча б раз Колісніченко, Онищенко та Березкін виїдуть з Верховної Ради на швидкій, будуть писати звернення до громадськості та демонструвати сльози і соплі.
В 2010 до успіху прийшли "донецькі пацани", які усвідомили свою унікальність і безкарність на фоні слабкості демократичної опозиції. Але ще є "сумські пацани". З 2012 року у Верховній раді є депутат, який може сказати: "У нас в Сумах у 90-ті "зборовські" (місцеві бандформування) билися по справжньому. Я – живий свідок цьому у юності...Хай Колесніченко спробує пройтись без охорони сумськими дворами… Там його впізнають, і йому розкажуть…"
Нарешті у Верховній Раді є депутат, який вважає, що спротив можливий не через мітинги з піснями про червону калину, а "Через спротив у Раді. Через блокування і спротив. Через трощення хамливих щелеп. Через формування "НЕ" збройних формувань, які "мирно" зайдуть у Раду. І спитають…"
Повністю статтю Олега Медуниці можна прочитати на "Українській правді". Це те, що хочетілося почути всі попередні два роки. Я чекаю, коли ми всі разом зайдемо сесійну залу Верховної Ради "НЕ" збройним формуванням.
Сьогодні спілкувався з Олегом Медуницею, який за два дні встиг стати героєм боїв у новій Верховній Раді. Після відомої бійки під трибуною, коли Колісніченко, Онищенко та Березкін втрьох били його ногами, журналісти та "старі" опозиціонери чекали, що він буде скаржитися, показувати синці та звертатися до Європарламенту. Однак Медуниця в коментарях ЗМІ запевнив, що з ним все гаразд і він знову готовий блокувати трибуну для того, щоб видресувати в регіоналів бажання голосувати особисто.
Я вірю в справедливість та Олега Медуницю і впевнений, що попереду буде ще 5 років, протягом яких хоча б раз Колісніченко, Онищенко та Березкін виїдуть з Верховної Ради на швидкій, будуть писати звернення до громадськості та демонструвати сльози і соплі.
В 2010 до успіху прийшли "донецькі пацани", які усвідомили свою унікальність і безкарність на фоні слабкості демократичної опозиції. Але ще є "сумські пацани". З 2012 року у Верховній раді є депутат, який може сказати: "У нас в Сумах у 90-ті "зборовські" (місцеві бандформування) билися по справжньому. Я – живий свідок цьому у юності...Хай Колесніченко спробує пройтись без охорони сумськими дворами… Там його впізнають, і йому розкажуть…"
Нарешті у Верховній Раді є депутат, який вважає, що спротив можливий не через мітинги з піснями про червону калину, а "Через спротив у Раді. Через блокування і спротив. Через трощення хамливих щелеп. Через формування "НЕ" збройних формувань, які "мирно" зайдуть у Раду. І спитають…"
Повністю статтю Олега Медуниці можна прочитати на "Українській правді". Це те, що хочетілося почути всі попередні два роки. Я чекаю, коли ми всі разом зайдемо сесійну залу Верховної Ради "НЕ" збройним формуванням.