Andrey Plakhonin · Endangered species
Mar. 27th, 2025 10:26 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanОтримав естетичну насолоду, читаючи репортаж з "антивоєнної демонстрації", що зранку середи пройшла у французькому місті Нім (на фото):
"Трохи більше сотні людей (*на мій погляд, судячи з їх власних фото, велике перебільшення) зібралися цієї середи наприкінці дня перед Maison Carrée у Німі (Гард). Демонстрація під прапорами Нескореної Франції, Французької комуністичної партії, CGT (Загальної конфедерації профспілок) та інших організацій, щоб засудити політику уряду на користь переозброєння.
"У нас є інші рішення, крім надання кредитів для фінансування війни", — каже 80-річний Антуан, комуністичний активіст із Німа. "Ми на пороховій бочці. Є інші пріоритети: фінансування охорони здоров’я, освіти…"
"Про що думає Макрон? Розв'язує війну з Росією? Він і його уряд грають у розпалювачів війни", - хвилюється 93-річна Колетт..."
Петро Олещук
У свіжій соціології, яку опублікував Центр Разумкова, є дуже цікава тенденція. Це ставлення українського суспільства до негідників, колаборантів та інших шкідників, які несуть загрозу країні.
Зовсім очікувано до цього списку потрапили два політики: колишній лідер забороненої проросійської ОПЗЖ нардеп Юрій Бойко, та підсанкційний підозрюваний у державній зраді Петро Порошенко. Обидва – лідери політсил, обидва десятиріччями співпрацювали з росією, обидва сьогодні називають себе опозицією. Тільки Петро Олексійович ще й проголосив себе її лідером.
Так ось, у Бойка температура народного хейту впродовж років тримається на рівні близько 80%. А ось нелюбов людей до його «сивочолого» колеги з часом лише гарячішає і вже доходить до кипіння. Цікава тенденція: за останні два роки війни ставлення до Порошенка погіршилося з 65% до 75% народної недовіри. Якщо Петро Олексійович такий патріот і весь цей час донатив на ЗСУ, як він гарно розповідає, то звідки взялося це сповзання у прірву розчарування та презирства до «гетьмана»?
Ось «гирі», які тягнуть Порошенка на дно суспільної довіри:
1. «Барига». Ще чотири роки тому він був умовно голодранцем порівняно зі статками, які наскиртував за війну. Зараз Порошенко один з лідерів. Тільки не опозиції, а трійки найбагатших олігархів. Цинізму додає те, що заробіток цей не просто на народі, а ще й на крові.
Він прокручував донати українців через свій банк під відсотки; проганяв бюджетні кошти, щоб заробити на військових облігаціях. Мільярди… За це, зокрема, отримав санкції. І суспільство лише поаплодувало.
2. Лицемір. Нудотний пафос і піар. Дрони, куплені на донати українців лежать на складах. Військові просять: «пришліть фпвшки!». Не можна, поки Порошенко не повернеться з відпочинку за кордоном і не зніме відео з собою драматичним. «Ми всі маємо бути на фронті!», - випалить сивочолий в очі матерям воїнів, а потім подзвонить своїм синам-ухилянтам, які проживають краще життя у Лондоні, щоб запитати, що смачного привезти з України на Великдень.
3. Держзрадник. Багаторічна торгівля з рф; лобіювання розміщення Чорноморського флоту рф в Криму; купа підприємств в оркостані, які платили податки, озброюючи армію рф протягом п’яти років війни; розграбування армії зі Свинарчуками, крадіжка нафтотруби з Медведчуком, торгівля вугіллям з терористами ОРДЛО; служба в УПЦ МП, а по суті в РПЦ… Наслідки того, що накоїв Порошенко Україна відчуває сьогодні.
Збагачення у війну, лицемірство та держзрада – ось три основні причини того, що 75% українців не довіряють Порошенку.
Ці 75% не просто не довіряють йому. Вони його не навидять. Бо зараз Україна стікає кров’ю саме від того, кому Порошенко тиснув руку і обіймав, з ким торгував, по-холуйськи загравав, а у підсумку привів сюди.
"Трохи більше сотні людей (*на мій погляд, судячи з їх власних фото, велике перебільшення) зібралися цієї середи наприкінці дня перед Maison Carrée у Німі (Гард). Демонстрація під прапорами Нескореної Франції, Французької комуністичної партії, CGT (Загальної конфедерації профспілок) та інших організацій, щоб засудити політику уряду на користь переозброєння.
"У нас є інші рішення, крім надання кредитів для фінансування війни", — каже 80-річний Антуан, комуністичний активіст із Німа. "Ми на пороховій бочці. Є інші пріоритети: фінансування охорони здоров’я, освіти…"
"Про що думає Макрон? Розв'язує війну з Росією? Він і його уряд грають у розпалювачів війни", - хвилюється 93-річна Колетт..."
Петро Олещук
У свіжій соціології, яку опублікував Центр Разумкова, є дуже цікава тенденція. Це ставлення українського суспільства до негідників, колаборантів та інших шкідників, які несуть загрозу країні.
Зовсім очікувано до цього списку потрапили два політики: колишній лідер забороненої проросійської ОПЗЖ нардеп Юрій Бойко, та підсанкційний підозрюваний у державній зраді Петро Порошенко. Обидва – лідери політсил, обидва десятиріччями співпрацювали з росією, обидва сьогодні називають себе опозицією. Тільки Петро Олексійович ще й проголосив себе її лідером.
Так ось, у Бойка температура народного хейту впродовж років тримається на рівні близько 80%. А ось нелюбов людей до його «сивочолого» колеги з часом лише гарячішає і вже доходить до кипіння. Цікава тенденція: за останні два роки війни ставлення до Порошенка погіршилося з 65% до 75% народної недовіри. Якщо Петро Олексійович такий патріот і весь цей час донатив на ЗСУ, як він гарно розповідає, то звідки взялося це сповзання у прірву розчарування та презирства до «гетьмана»?
Ось «гирі», які тягнуть Порошенка на дно суспільної довіри:
1. «Барига». Ще чотири роки тому він був умовно голодранцем порівняно зі статками, які наскиртував за війну. Зараз Порошенко один з лідерів. Тільки не опозиції, а трійки найбагатших олігархів. Цинізму додає те, що заробіток цей не просто на народі, а ще й на крові.
Він прокручував донати українців через свій банк під відсотки; проганяв бюджетні кошти, щоб заробити на військових облігаціях. Мільярди… За це, зокрема, отримав санкції. І суспільство лише поаплодувало.
2. Лицемір. Нудотний пафос і піар. Дрони, куплені на донати українців лежать на складах. Військові просять: «пришліть фпвшки!». Не можна, поки Порошенко не повернеться з відпочинку за кордоном і не зніме відео з собою драматичним. «Ми всі маємо бути на фронті!», - випалить сивочолий в очі матерям воїнів, а потім подзвонить своїм синам-ухилянтам, які проживають краще життя у Лондоні, щоб запитати, що смачного привезти з України на Великдень.
3. Держзрадник. Багаторічна торгівля з рф; лобіювання розміщення Чорноморського флоту рф в Криму; купа підприємств в оркостані, які платили податки, озброюючи армію рф протягом п’яти років війни; розграбування армії зі Свинарчуками, крадіжка нафтотруби з Медведчуком, торгівля вугіллям з терористами ОРДЛО; служба в УПЦ МП, а по суті в РПЦ… Наслідки того, що накоїв Порошенко Україна відчуває сьогодні.
Збагачення у війну, лицемірство та держзрада – ось три основні причини того, що 75% українців не довіряють Порошенку.
Ці 75% не просто не довіряють йому. Вони його не навидять. Бо зараз Україна стікає кров’ю саме від того, кому Порошенко тиснув руку і обіймав, з ким торгував, по-холуйськи загравав, а у підсумку привів сюди.