Скільки людей загинуло у Бучі?
Mar. 22nd, 2025 12:27 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanViacheslav Shramovych
Скоро 31 березня - річниця звільнення Бучі від росіян. Знову будуть спогади та сплеск уваги медіа до теми.
Напевно, будуть і, як каже поінформований про Україну зі "сторіз" в соцмережах віцепрезидент Джей Ді Венс, "пропаганда тури".
Тому от кілька пунктів про те, що сталося у Бучі три роки тому.
Всі цифри – зі свіжого звіту Архівного відділу Бучанської міської ради (більше деталей – у цій статті на ВВС: https://rb.gy/ohbaln).
1. Про кількість жертв у Бучі можна зустріти різні дані. Це тому, що треба розрізняти, про які саме цифри йде мова: загиблих у місті Буча, у Бучанській територіальній громаді чи у Бучанському районі.
2. У місті Буча з 24.02.2022 до 31.03.2022 загинула 381 людина. З них 281 – внаслідок бойових дій і розстрілів, 100 – від хвороб і відсутності медичної допомоги. Пригадую, що читав у чатах у перші дні окупації, як помирали онкохворі та важкі. Також зафіксовані випадки смертей від голоду, буквально.
3. Бучанська міська територіальна громада – це Буча, два селища Ворзель і Бабинці, а також 11 навколишніх сіл: Блиставиця, Буда-Бабинецька, Вороньківка, Гаврилівка, Здвижівка, Мироцьке, Луб’янка, Раківка, Синяк, Тарасівщина, Червоне. Всі вони були окуповані росіянами.
4. У Бучанській громаді загинуло 554 людини (396 від бойових дій, 158 – без ліків і меддопомоги). Ще 28 жителів громади загинули у сусідніх локаціях, наприклад, в Ірпені чи Гостомелі. Так кількість смертей людей з Бучанської громади зростає до 582.
5. Напевно, саме цифру 582 треба вважати найбільш адекватною при розмові про "масові вбивства у Бучі". Тому що той же Ворзель чи Блиставиця – територіально це фактично Буча, окуповані вони були майже одночасно і відбувалися там однакові воєнні злочини російської армії. Про понад 500 загиблих говорив раніше і мер Бучі Anatolii Fedoruk.
6. У Бучанському районі (це, крім Бучі, ще Ірпінь, Бородянка, Макарів і багато інших населених пунктів), за минулорічними даними поліції, загинуло близько 1200 людей. І ця цифра не остаточна.
7. З 582 загиблих у Бучанській громаді - 435 чоловіків і 147 жінок. 12 дітей (віком від 1,7 до 15 років). Наприклад, троє дітей трьох, п'яти і дванадцяти років загинули в Гаврилівці.
8. 43 загиблих – до цього часу неупізнані. Іноді родичі не можуть дати матеріал для ДНК-аналізу, бо виїхали з України, або ж це неможливо через сильне пошкодження тіл.
9. 38 цивільних пропали безвісти. Ще 33 – до цього часу у полоні в Росії. Один полонений там помер.
10. Про смерті від голоду. Це дуже трагічні випадки. Наприклад, одна жінка загинула 25 березня і в неї вдома залишилася самотня дочка, яка мала інвалідність з дитинства і не могла за собою доглядати. Інший випадок описаний у архіві так: "Сестри Бочок Людмила Олексіївна, 22.01.1943 р.н. (снайпер), Бочок Ніна Олексіївна, 14.02.1954 р.н. (голод)". Про Людмилу, яку російський снайпер застрелив на порозі її будинку, та її сестру Ніну, що мала ментальні порушення, ще у 2022 писали NYT (https://rb.gy/hbem7u). Важко уявляти, як помирали ці жінки, які раптом залишилися у невідомості і самотності в темних холодних будинках без можливості врятувати себе.
12. Нарешті, дуже дивна історія сталася у приватному будинку для літніх у Бучі – там після деокупації знайшли шістьох померлих, ймовірно, від голоду. Четверо з них померли у веранді біля басейну. А у будинку поруч виявили тіло повішеної жінки. Про це писала NYT у тій же статті.
13. Росіяни всі ці три роки чешуть, що Буча – це "постановка", "провокація", "тіла розкладали на дорозі", "вони ворушаться" і т.д. Ще один з їхніх аргументів – що трупи нібито з'явилися вже після того, як російські миролюбні і делікатні десантники втекли з Бучі. Насправді ж є багато знімків і з супутників, і з дронів, на яких видно тіла убитих бучанців у березні 2022 – тоді, коли тут ще цілком собі залишалися російські війська. Тобто, росіяни, як завжди, заперечують очевидні речі. Можливо, цього року буде щось нове про Бучу – бо у Білому домі ж тепер вірять і в те, що Путін сам збиває свої "Шахеди", і в тисячі неіснуючих оточених українських бригад в Курській області. Ну як вірять – кажуть, що вірять. Але Лаврову і Захаровій цього достатньо, щоб творити інші неймовірні розповіді в дусі "мы не нападали на Украину" і "наши военные четко следили за соблюдением прав человека в Буче".
14. Водночас російські дипломати ниють, що у них немає списків загиблих у Бучі і просять їх у ООН. Насправді, ці списки є. Напевно, Україні є сенс їх офіційно опублікувати.
15. Так само встановлені імена майже 30 російських військових, які вбивали у Бучі. Зі справ, які опублікувала українська прокуратура, часто це 234-й десантно-штурмовий полк 76-ї дивізії з Пскова (https://rb.gy/egowli). Якщо Лаврову та Захаровій треба імена, вони можуть поговорити з цими російськими десантниками (якщо вони ще живі). Або ж приїхати до стіни пам'яті на місці братської могили в Бучі і особисто прочитати кілька сотень імен бучанців, яких убила їхня армія.
От такі цифри про один місяць у Бучі три роки тому, за якими стоять сотні людських доль. Потягне на "пропаганда тур"?
P.S. Подяка Ihor Bartkiv та Архівний відділ Бучанської міської ради за інфу. Дуже добре, що все це фіксується. Лінк на статтю https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c3w13v8z6z1o.
Скоро 31 березня - річниця звільнення Бучі від росіян. Знову будуть спогади та сплеск уваги медіа до теми.
Напевно, будуть і, як каже поінформований про Україну зі "сторіз" в соцмережах віцепрезидент Джей Ді Венс, "пропаганда тури".
Тому от кілька пунктів про те, що сталося у Бучі три роки тому.
Всі цифри – зі свіжого звіту Архівного відділу Бучанської міської ради (більше деталей – у цій статті на ВВС: https://rb.gy/ohbaln).
1. Про кількість жертв у Бучі можна зустріти різні дані. Це тому, що треба розрізняти, про які саме цифри йде мова: загиблих у місті Буча, у Бучанській територіальній громаді чи у Бучанському районі.
2. У місті Буча з 24.02.2022 до 31.03.2022 загинула 381 людина. З них 281 – внаслідок бойових дій і розстрілів, 100 – від хвороб і відсутності медичної допомоги. Пригадую, що читав у чатах у перші дні окупації, як помирали онкохворі та важкі. Також зафіксовані випадки смертей від голоду, буквально.
3. Бучанська міська територіальна громада – це Буча, два селища Ворзель і Бабинці, а також 11 навколишніх сіл: Блиставиця, Буда-Бабинецька, Вороньківка, Гаврилівка, Здвижівка, Мироцьке, Луб’янка, Раківка, Синяк, Тарасівщина, Червоне. Всі вони були окуповані росіянами.
4. У Бучанській громаді загинуло 554 людини (396 від бойових дій, 158 – без ліків і меддопомоги). Ще 28 жителів громади загинули у сусідніх локаціях, наприклад, в Ірпені чи Гостомелі. Так кількість смертей людей з Бучанської громади зростає до 582.
5. Напевно, саме цифру 582 треба вважати найбільш адекватною при розмові про "масові вбивства у Бучі". Тому що той же Ворзель чи Блиставиця – територіально це фактично Буча, окуповані вони були майже одночасно і відбувалися там однакові воєнні злочини російської армії. Про понад 500 загиблих говорив раніше і мер Бучі Anatolii Fedoruk.
6. У Бучанському районі (це, крім Бучі, ще Ірпінь, Бородянка, Макарів і багато інших населених пунктів), за минулорічними даними поліції, загинуло близько 1200 людей. І ця цифра не остаточна.
7. З 582 загиблих у Бучанській громаді - 435 чоловіків і 147 жінок. 12 дітей (віком від 1,7 до 15 років). Наприклад, троє дітей трьох, п'яти і дванадцяти років загинули в Гаврилівці.
8. 43 загиблих – до цього часу неупізнані. Іноді родичі не можуть дати матеріал для ДНК-аналізу, бо виїхали з України, або ж це неможливо через сильне пошкодження тіл.
9. 38 цивільних пропали безвісти. Ще 33 – до цього часу у полоні в Росії. Один полонений там помер.
10. Про смерті від голоду. Це дуже трагічні випадки. Наприклад, одна жінка загинула 25 березня і в неї вдома залишилася самотня дочка, яка мала інвалідність з дитинства і не могла за собою доглядати. Інший випадок описаний у архіві так: "Сестри Бочок Людмила Олексіївна, 22.01.1943 р.н. (снайпер), Бочок Ніна Олексіївна, 14.02.1954 р.н. (голод)". Про Людмилу, яку російський снайпер застрелив на порозі її будинку, та її сестру Ніну, що мала ментальні порушення, ще у 2022 писали NYT (https://rb.gy/hbem7u). Важко уявляти, як помирали ці жінки, які раптом залишилися у невідомості і самотності в темних холодних будинках без можливості врятувати себе.
12. Нарешті, дуже дивна історія сталася у приватному будинку для літніх у Бучі – там після деокупації знайшли шістьох померлих, ймовірно, від голоду. Четверо з них померли у веранді біля басейну. А у будинку поруч виявили тіло повішеної жінки. Про це писала NYT у тій же статті.
13. Росіяни всі ці три роки чешуть, що Буча – це "постановка", "провокація", "тіла розкладали на дорозі", "вони ворушаться" і т.д. Ще один з їхніх аргументів – що трупи нібито з'явилися вже після того, як російські миролюбні і делікатні десантники втекли з Бучі. Насправді ж є багато знімків і з супутників, і з дронів, на яких видно тіла убитих бучанців у березні 2022 – тоді, коли тут ще цілком собі залишалися російські війська. Тобто, росіяни, як завжди, заперечують очевидні речі. Можливо, цього року буде щось нове про Бучу – бо у Білому домі ж тепер вірять і в те, що Путін сам збиває свої "Шахеди", і в тисячі неіснуючих оточених українських бригад в Курській області. Ну як вірять – кажуть, що вірять. Але Лаврову і Захаровій цього достатньо, щоб творити інші неймовірні розповіді в дусі "мы не нападали на Украину" і "наши военные четко следили за соблюдением прав человека в Буче".
14. Водночас російські дипломати ниють, що у них немає списків загиблих у Бучі і просять їх у ООН. Насправді, ці списки є. Напевно, Україні є сенс їх офіційно опублікувати.
15. Так само встановлені імена майже 30 російських військових, які вбивали у Бучі. Зі справ, які опублікувала українська прокуратура, часто це 234-й десантно-штурмовий полк 76-ї дивізії з Пскова (https://rb.gy/egowli). Якщо Лаврову та Захаровій треба імена, вони можуть поговорити з цими російськими десантниками (якщо вони ще живі). Або ж приїхати до стіни пам'яті на місці братської могили в Бучі і особисто прочитати кілька сотень імен бучанців, яких убила їхня армія.
От такі цифри про один місяць у Бучі три роки тому, за якими стоять сотні людських доль. Потягне на "пропаганда тур"?
P.S. Подяка Ihor Bartkiv та Архівний відділ Бучанської міської ради за інфу. Дуже добре, що все це фіксується. Лінк на статтю https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c3w13v8z6z1o.