Чому ж люди виступали за той політес?
Mar. 13th, 2025 08:25 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАлі Татар-заде
кожен, кого забембала клята політкоректність, має розуміти, що висловлення відкритих зневажливих оцінок України та українців, Європи та європейців з боку топ-посадовців США - це якраз втілення альтернативи. Вони і раніше так думали. Але політес заважав висловлюватися.
Чому ж люди виступали за той політес?
Тому що самі далекоглядні, тобто всього лиш на два кроки вміють дивитися замість одного, знають: від словесних погроз до фізичних - один крок, від погроз до втілення - теж один.
Захищаючи смішних, ми захищаємо їх не від насмішок, а від наслідку насмішок.
Спочатку товстуна в школі просто звуть Жирний. Якщо це не припинити, то рано чи пізно він вмаже тому, хто назвав його так, або обізве похлеще у відповідь. Потім його поб'ють, не сумнівайтеся. Якщо і це спустити, то бити його будуть поки він не полишить школу.
Вставте на місце товстуна - будь-яку іншу ознаку.
Колір волося. Шкіри. очей. Джендер. Незвичне ім'я чи призвіще. Національність. Інвалідність. Громадянство.
Пограйте з цим.
Потім вставте замість того Українство.
Мені ніяково пояснювати це, бо 99% моєї авдиторії є дорослі.
Однак приходиться.
Тепер другий розділ, зовсім складніший
Дещо про "маятник"
Часто представляють вибухове хамство як реакцію на неподавання руки за хамство.
Показують процес як зжату пружину, яка раптово розпрямилася.
Тоді я наведу приклад Європи 100 років тому.
Заборони на критику євреїв не існувало.
Більше того, дифамація євреїв була неусвідомленим, нерефлексованим нормативним типом.
Великий гуманіст Чапєк починає кожну свою фантастику з того, що жадібний і гидкий єврей-комерсант Бонді зацікавився якоюсь штуковиною: наприклад саламандрами.
Я й сам пам'ятаю читав в дитинстві Дікенза, і зустрів там просте пояснння, чому персонаж від'ємний: тому що він єврей.
Так я вперше побачив слово (там де я мешкав, живих євреїв не було зовсім).
Пройшло три роки, поки мені до рук потрапила друга книжка, Зенона Косідовскего, у який, вибачте, євреї були людями. Це науковий переказ Біблії.
А тепер уявіть що відстань поміж Дікензом, Чапеком та Косідовським затяглася б на багато років.
Я міг вже вирасти і закам'янити у переконаннях.
І тоді б сприймав появу книг Косідовскего (в яких, прямо скажемо, прославляють євреїв - звитягу, чесноти, взаєпопоміч) як оголтелий фейк.
Я б казав, що Косідовскій або сам єврей (а якщо це підтвердиться, то все пояснює!) або ідіот який принижує нас перед ними.
Тепер подивимось на це знову, на прикладі політкоректности.
Ті що вимагали її скасувати, вимагали це не останні чотири роки, а останні тридцять і сорок років.
Конкретно в США це ще довше: від того дня, як Президент послав військо для супроводу чорної дівчини у білу школу.
Якщо не помиляє пам'ять, то був ще Залізний Айк.
Отже, вимагали і нарешті перемогли ті, кого душила просвіта, душила інформація протилежна їхньому Дікензу, душив "Косідовскій як норма".
Просто кажучи, це був протест проти просвіти.
Уявіть собі тезу, що знищення просвіти - це реакція на просвіту, що лудіти - реакція на поступ, і назвіть це маятником.
Помодулюйте тезу, що просвіта чи поступ самі винні.
І ніколи не забувайте примірювати це на собі.
Якщо ви розбираєте ці рядочки без перекладача, то причетні до Українства.
Чи хочете ви собі долі Єврейства?
Якщо ні, то маєте вимагати невибіркової, а всеобщої толерантности.
Євреїв у ХХ столітті нищили не тому, що вони мали особливі права, а тому що вони не мали елементарних прав.
Завжди гнів погромників обрушується на слабких і незахищених.
Перша стадія - захищатися.
Друга стадія - захищати інших.
Третя стадія - робити захист перманетним.
Четверта стадія - унеможливити загрозу.
Якщо що й зробили прихільники політкоректности неправильно - так це не тиск і не швидкість, а навпаки м'якість та повільність.
Ні ми, ні вони не уявляли, що все може повернутися за одну ніч.
===
Oxana Oxana
"Ні ми, ні вони не уявляли, що все може повернутися за одну ніч."
Тегеран 1979
кожен, кого забембала клята політкоректність, має розуміти, що висловлення відкритих зневажливих оцінок України та українців, Європи та європейців з боку топ-посадовців США - це якраз втілення альтернативи. Вони і раніше так думали. Але політес заважав висловлюватися.
Чому ж люди виступали за той політес?
Тому що самі далекоглядні, тобто всього лиш на два кроки вміють дивитися замість одного, знають: від словесних погроз до фізичних - один крок, від погроз до втілення - теж один.
Захищаючи смішних, ми захищаємо їх не від насмішок, а від наслідку насмішок.
Спочатку товстуна в школі просто звуть Жирний. Якщо це не припинити, то рано чи пізно він вмаже тому, хто назвав його так, або обізве похлеще у відповідь. Потім його поб'ють, не сумнівайтеся. Якщо і це спустити, то бити його будуть поки він не полишить школу.
Вставте на місце товстуна - будь-яку іншу ознаку.
Колір волося. Шкіри. очей. Джендер. Незвичне ім'я чи призвіще. Національність. Інвалідність. Громадянство.
Пограйте з цим.
Потім вставте замість того Українство.
Мені ніяково пояснювати це, бо 99% моєї авдиторії є дорослі.
Однак приходиться.
Тепер другий розділ, зовсім складніший
Дещо про "маятник"
Часто представляють вибухове хамство як реакцію на неподавання руки за хамство.
Показують процес як зжату пружину, яка раптово розпрямилася.
Тоді я наведу приклад Європи 100 років тому.
Заборони на критику євреїв не існувало.
Більше того, дифамація євреїв була неусвідомленим, нерефлексованим нормативним типом.
Великий гуманіст Чапєк починає кожну свою фантастику з того, що жадібний і гидкий єврей-комерсант Бонді зацікавився якоюсь штуковиною: наприклад саламандрами.
Я й сам пам'ятаю читав в дитинстві Дікенза, і зустрів там просте пояснння, чому персонаж від'ємний: тому що він єврей.
Так я вперше побачив слово (там де я мешкав, живих євреїв не було зовсім).
Пройшло три роки, поки мені до рук потрапила друга книжка, Зенона Косідовскего, у який, вибачте, євреї були людями. Це науковий переказ Біблії.
А тепер уявіть що відстань поміж Дікензом, Чапеком та Косідовським затяглася б на багато років.
Я міг вже вирасти і закам'янити у переконаннях.
І тоді б сприймав появу книг Косідовскего (в яких, прямо скажемо, прославляють євреїв - звитягу, чесноти, взаєпопоміч) як оголтелий фейк.
Я б казав, що Косідовскій або сам єврей (а якщо це підтвердиться, то все пояснює!) або ідіот який принижує нас перед ними.
Тепер подивимось на це знову, на прикладі політкоректности.
Ті що вимагали її скасувати, вимагали це не останні чотири роки, а останні тридцять і сорок років.
Конкретно в США це ще довше: від того дня, як Президент послав військо для супроводу чорної дівчини у білу школу.
Якщо не помиляє пам'ять, то був ще Залізний Айк.
Отже, вимагали і нарешті перемогли ті, кого душила просвіта, душила інформація протилежна їхньому Дікензу, душив "Косідовскій як норма".
Просто кажучи, це був протест проти просвіти.
Уявіть собі тезу, що знищення просвіти - це реакція на просвіту, що лудіти - реакція на поступ, і назвіть це маятником.
Помодулюйте тезу, що просвіта чи поступ самі винні.
І ніколи не забувайте примірювати це на собі.
Якщо ви розбираєте ці рядочки без перекладача, то причетні до Українства.
Чи хочете ви собі долі Єврейства?
Якщо ні, то маєте вимагати невибіркової, а всеобщої толерантности.
Євреїв у ХХ столітті нищили не тому, що вони мали особливі права, а тому що вони не мали елементарних прав.
Завжди гнів погромників обрушується на слабких і незахищених.
Перша стадія - захищатися.
Друга стадія - захищати інших.
Третя стадія - робити захист перманетним.
Четверта стадія - унеможливити загрозу.
Якщо що й зробили прихільники політкоректности неправильно - так це не тиск і не швидкість, а навпаки м'якість та повільність.
Ні ми, ні вони не уявляли, що все може повернутися за одну ніч.
===
Oxana Oxana
"Ні ми, ні вони не уявляли, що все може повернутися за одну ніч."
Тегеран 1979