don_katalan

Oleh Manchura
"Ліверна ковбаса" хер Шольц розкритикував намір Трампа отримати рідкісноземельні матеріали в обмін на допомогу Україні.
"Це було б надто егоїстично та егоцентрично".
По-перше, це чесно, без вашої лівацької імпотентості загорнутої в рашаферштейн.
По-друге, а шо такоє? Шольцу теж ресурси треба, але сербський літій вже Макрон хапнув?
З точки зору Шольца, це дійсно нечесно: ФРН надає Україні допомогу просто так, а Трамп на ній хоче скористати.
Але, насправді, все дуже справедливо.
Колись американці обирали між "планом Маршалла" та "планом Морґентау".
Про успіх "плану Маршалла" всі знаємо: він у нас на очах, ФРН стала базою європейського процвітання.
Але спочатку, на Квебекській конференції 1944 року, президент Рузвельт та прем'єр Черчиль погодили "план Морґентау".
Він передбачав знищення важкої промисловості Рейху, створення аграрної економіки, в довгостроковій перспективі мінус 40% населення та failed-state.
Знищення Дрездена - в логіці виконання цього плану.
Формально автором "планом Морґентау" була права рука Рузвельта - його міністр фінансів.
Насправді ж, його радник Гаррі Декстер Вайт.
Агент НКВД.
Сталін отримував одразу дві вигоди.
1. Стратегічну. Вічний гнійник в центрі Європи.
2. Тактичну. Війська союзників загрузли в боях на Заході, а совєцкі якраз покотилися швидше.
Чому?
Бо Сталін злив "план Морґентау" в пресу, Геббельс почав репетувати "американці зроблять з Німеччини велике картопляне поле".
Опір Вермахту став затятішим саме на Заході, генерали союзників почали жалітися, що "план Морґентау" це те саме, що 30 додаткових німецьких дивізій.
Врешті, американці розкусили гру Сталіна, і вдарили у відповідь.
Спочатку запропонували "план Маршалла", а потім (навіть попри сварку з французами) втягнули західну Німеччину в НАТО.
(Саме в цих рішеннях лежить корінь французької американофобії, тоді по Франції навіть McDonalds'и громили).
Потім і французи зрозуміли свої вигоди: створення Об'єднання вугілля та сталі (пролог Євросоюзу) це не лише втілення старої мрії про ідеальну Єдину Європу без воєн.
Це також і промислова база для нової Німеччини, в якої була залізна руда, але не було французького вугілля, аби зробити сталь.
Тільки навіщо німцям було стільки сталі? Невже лише для машин, станків та колій?
Для танків.
Але не німцям, а американцям.
На той час вони прийняли доктрину: вся їхня армія в Європі, в разі наступу совєтів, спершу відходить за Піренеї та на Британські острови, а вже потім розгортається експедиційний корпус.
Згоріти б мала німецька армія.
Згоріти б мала вся Німеччина.
Згоріти, намотатися на гусениці совєцких танків, втопитися в Рейні, але виграти час для Британії та Франції.
Після розвалу СССР Німеччина перестала виконувати цю місію.
Нині це робить Україна.
Тому німці, які не намотуються на російські гусениці, мають безкорисливо допомагати Україні.
Американці ж мають право заробити, переклавши відбудову України на німців.
Саме тому так хвилюється хєр Шольц.
"Це великі завдання, якщо врахувати величезні руйнування. І саме тому я думаю, що було б краще, якби ресурси України були використані для хорошого майбутнього".
Ніт, не лише Україна буде платити за свою відбудову.
В Німеччині досить грошей та ресурсів, які зароблені на дружбі з Росією.
Від Віллі Брандта до Ангели Меркель.
То ж хтось отримає рідкісноземельні матеріали за те, що хтось інший надто довго ганяв собі по венах дешевий російський газ.