![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanПочитав одкровення Д. Трампа і его довіреної особи Дж. Келлога стосовно закінчення війни.
Президент США стверджує, що фактично мирні переговори США та рф вже йдуть. Але про перебіг переговорів не каже нічого. Недоімперія взагалі факт переговорів заперечує.
Це не просто звичний туман війни. Це свідчення, що консультації (не переговори!) щодо початку переговорів поки що мети не досягли. Відповідно, Трампу доповідати світові про миротворчі досягнення нема чого. Консультації тривають. Як і повзучий наступу недоімперії в Україні.
Але мене неприємно вразила сама тональність, у який розповідалося про мирний процес. Особливо, якщо порівняти з тим, як офіційні особи США відгукуються про Ізраїль.
Ізраїль для США — це партнер, союзник, провідник їхніх інтересів на Близькому Сході. І його Штати готові підтримувати скільки треба. Трамп навіть впроваджує висилку всіх тих, хто у США виступає за ХАМАС та Палестину, тобто, свобода слова іде лісом, якщо вона заважає стратегічним інтересам.
А щодо миру в України звучить формулювання, що США готують інструменти примусу до припинення війни. Причому, спеціально підкреслюється, що примусу як росії, так і України. Не тиску на агресора с метою досягнення справедливого миру, а на обидві сторони війни!
Україна не сприймається союзником США. Вона не є предметом стратегічного інтересу, а тільки джерелом нескінченних витрат та проблем.
Така ситуація — фактичне фіаско української дипломатії на чолі з президентом В. Зеленським. Але до цього фіаско долучилося ще багато державних чиновників і неурядових організацій-грантоїдів.
Я не стверджую, що ситуація непоправна. Але втрачено надто багато часу. І, як не дивно, для зміни ставлення Штатів до України більше зробити здатна не Банкова, а Кремль — своєю дурнуватою непоступливістю і безпідставними амбіціями.
Президент США стверджує, що фактично мирні переговори США та рф вже йдуть. Але про перебіг переговорів не каже нічого. Недоімперія взагалі факт переговорів заперечує.
Це не просто звичний туман війни. Це свідчення, що консультації (не переговори!) щодо початку переговорів поки що мети не досягли. Відповідно, Трампу доповідати світові про миротворчі досягнення нема чого. Консультації тривають. Як і повзучий наступу недоімперії в Україні.
Але мене неприємно вразила сама тональність, у який розповідалося про мирний процес. Особливо, якщо порівняти з тим, як офіційні особи США відгукуються про Ізраїль.
Ізраїль для США — це партнер, союзник, провідник їхніх інтересів на Близькому Сході. І його Штати готові підтримувати скільки треба. Трамп навіть впроваджує висилку всіх тих, хто у США виступає за ХАМАС та Палестину, тобто, свобода слова іде лісом, якщо вона заважає стратегічним інтересам.
А щодо миру в України звучить формулювання, що США готують інструменти примусу до припинення війни. Причому, спеціально підкреслюється, що примусу як росії, так і України. Не тиску на агресора с метою досягнення справедливого миру, а на обидві сторони війни!
Україна не сприймається союзником США. Вона не є предметом стратегічного інтересу, а тільки джерелом нескінченних витрат та проблем.
Така ситуація — фактичне фіаско української дипломатії на чолі з президентом В. Зеленським. Але до цього фіаско долучилося ще багато державних чиновників і неурядових організацій-грантоїдів.
Я не стверджую, що ситуація непоправна. Але втрачено надто багато часу. І, як не дивно, для зміни ставлення Штатів до України більше зробити здатна не Банкова, а Кремль — своєю дурнуватою непоступливістю і безпідставними амбіціями.