Diana Makarova · ІЗМОЖДЬОННИЄ
Jan. 22nd, 2025 07:17 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalan- Ваші військові в нас отримують підвищену пайку. - написав один з офіцерів НАТО.
- Круто. - знизала плечима я.
- Пірожниє, торти. Наші солдати такого й не бачать, чим годують ваших. - додав він.
Він цим пишався, і цим дійсно можна пишатись. Добре приймати гостей - це важливий пункт в моральному кодексі будь-якого народу, країни чи північноатлантичного альянсу. Ну, круто ж!
Але співрозмовник не збирався цим хвалитись. Як виявилось, він натякав на продуктову кризу на нашому фронті.
- Приїздять вони до нас ізмождьонниє! Просто ізмождьонниє! Прямо із окопов. Тому відбувається така ось реабілітація.
- Тортиками і тістечками? - здивувалась я.
- Ну, хоч так. - сумно підвів риску офіцер альянсу.
Тут я замислилась.
Замислилась я над тим, в яких випадках наші військові можуть виглядати ізмождьонними. Якщо не рахувати повернення з полону. Там страшне, ви самі знаєте. А от коли він на фронті? На службі? Коли він буде ізмождьонним?
Правильно. Український військовий може виглядати таким, коли він вилізає з окопів, з напівоточення, де перебував два місяці. Наприклад. Де воду й цигарки скидають з коптерів, що вже говорити про їжу. Кажуть, за таку вахту люди до сорока кілограмів втрачають. З одного тіла.
ТИХО! СТОП! Не ладнайте караван з варениками. Вареники коптером не потягнеш. А пацани вийдуть до располаг і від'їдяться.
Чи часто бувають такі вахти? - бувають. Коли командир дурак. Або коли від підрозділу вже геть нічого не лишилось, змінити ніким.
Але зазвичай вахта коротша. Від трьох днів до... Та вже як домовляться і які сили в підрозділу.
Так, вахта, а що? А ви що, досі вважаєте, що як вийшов солдат в окоп, так він там роками й живе?
Охохо... Люди, ну, взнавайте іноді про фронтовий побут, чи що.
Але буває все ж, що в окопах військовий подовгу. Причини я вже пояснила - або командир дурак, або над командиром командири дураки. Придані до приданих, які у свою чергу придані. Тоді біда. З приданими роби що хочеш, узаконена форма людожерства. Так воно на фронті й називається, я з пісні слів не викину.
І якщо їх раптом виводять, саджають до транспорту і одразу (???) везуть до військ НАТО на навчання - тут хочеться поставити ще пару десятків знаків питання - то виглядати вони будуть погано, скажімо щиро.
- Ооооот... - каже офіцер альянсу. - Тому ми їх тут і відгодовуємо. І реабілітуємо.
- Чим реабілітуєте? - тупо питаюсь я.
От я тупа, що ти скажеш!
- Так підвищеними калоріями ж! - втрачає терпець офіцер. - Пірожні, тортики, от ето всьо...
- Ааааааа... - кажу я.
Тепер ясно, шожнеясного.
Власне, це був заспів, преамбула, прелюдія.
Я собі плечима знизала й далі пішла. Не маю я сил доводити ще й північноатлантичному альянсу, що на нашому фронті з продуктами все непогано, часом добре, місцями дуже добре.
З мізками погано, але це вже зовсім інша історія.
А замислилась я над реабілітацією. Отими тістечками й тортами.
Які наш військовий легко купив би собі сам, зарплатня дозволяє. І де купити є. Навіть понад фронтом вистачає магазинів, магазинчиків, кафешок і фастфудів. Не в їжі річ, не в тортах справа.
ЩО ТРЕБА НАШОМУ ВІЙСЬКОВОМУ
щоб він прийшов до тями після трьох, п'яти, восьми, дванадцяти років служби на фронті?
Почнемо?
1. Два тижні вдома. З дружиною, дітьми, мамою, якщо нежонатий, якщо жонатий - на маму теж час виділи, паршивцю!
Два тижні критично мало, але це вже щось.
2. Обстеження.
МРТ
ЕКГ
ЕЕГ кому треба
перевірка у офтальмолога та отоларинголога (вуха, очі)
гастроскопія, колоноскопія, всінєпрємєнно з седацією, бо в нас пішла мода:
- Та нащо вам та седація, ви ж солдат, можете трішки потерпіти...
- Сама терпи, дурепа довбана! - так хочеться відповідати.
Натомість ми просто мовчки сплачуємо седацію.
перевірка суглобів (колінні, кульшові суглоби)
перевірка вен. На ногах. Ага, у першу чергу.
Стоматолог.
Стоматолог!
СТОМАТОЛОГ!
Що необов'язково?
Психолог. От психолог непотрібен геть всім, я вас запевняю.
Усілякі майстер класи, ліпка, малювання, іпотерапія, дельфінотерапія тощо - без цього всього можна обійтись в більшості випадків. Якщо будуть виконані пункти реабілітаційного списку, приведеного вище. Якщо не вірите, запропонуйте якомусь військовому, що перебував більше року на Донбасі, сплатити послуги стоматолога. Повні послуги!
Отоді ви побачите, що воно таке - психологічна реабілітація військового. Тільки сплатіть же, не забудьте.
Не тягнете стоматолога?
Запропонуйте сплатити курс масажу. Десять сеансів.
Та в них у всіх хребет давно сипеться в труси. Сплачений курс масажу - це охрінінна реабілітація для будь-якого військового!
Ви спитаєте - так а що, хіба військовий не може сам сплатити собі курс масажу?
Може. І стоматолога може. Бойові отримує.
А тільки бойові він отримує не зовсім для цього.
А тільки він ВЖЕ сплатив обстеження свого організму. Що встиг. За десять-чотирнадцять днів відпустки. Замість того, щоб бути з сім'єю, бігав по лікарях.
Ви скажете - так а що, хіба наша армійська медицина, держава наша, не може сплатити ці обстеження? Це ж все закладено, на це виділяються шалені кошти.
Може. І сплачує. Якщо військовий потрапляє до лікарні. По пораненню або по захворюванню. Кажуть, по захворюванню частіше. Не знаю. Але точно знаю, що коли стало мені погано на розташуванні і прибіг медик - дістав він вкрай розшарпаний тонометр. Не старий, що ви, явно недавно ще був новеньким, сучасним. Просто видно було, що тонометром цим користуються дуже часто.
- Що, часто дістаєш? - всміхнулась я, кивнувши на тонометр.
- Основний інструмент. - кивнув він. - Половина підрозділу гіпертоніки.
А з гіпертонією в нас ВЛК не надто часто звільняє. Звільнятись із-за гіпертонії - прерогатива генералів. Солдату ні положено. Каптопрес під язик і в бій. Всяко буває.
То може армія лікувати й обстежувати військового?
Може.
Коли він потрапить до лікарні чи шпиталю. А тільки ти туди ще попади. Іноді це непросто.
Я говорю про реабілітацію.
Правильну реабілітацію.
Вкрай потрібну реабілітацію.
Можливу реабілітацію.
Але в наших умовах неможливу.
Тому, хлопчики й дівчатка, чекайте на відпустку, там у вас два тижні, як пощастить, а ні, то менше. Копіть бойові, домовляйтесь про обстеження самі. Забігайте наспіх до стоматологів, вирвати, де згнило, нашвидкруч запломбувати, де тільки почало псуватись.
Ну, і побути з дітьми, мамою, коханим, коханою, дай Боже вирвати часину.
А тортики й тістечка ви купите собі самі. Або, якщо пощастить знову ж - поїдете до північноатлантичного альянсу. Там підвищена пайка.
... от цікаво - а можливо, щоб в курс навчання в НАТО входив якийсь тиждень-два медичних обстежень?
(сміх в студії)
- Круто. - знизала плечима я.
- Пірожниє, торти. Наші солдати такого й не бачать, чим годують ваших. - додав він.
Він цим пишався, і цим дійсно можна пишатись. Добре приймати гостей - це важливий пункт в моральному кодексі будь-якого народу, країни чи північноатлантичного альянсу. Ну, круто ж!
Але співрозмовник не збирався цим хвалитись. Як виявилось, він натякав на продуктову кризу на нашому фронті.
- Приїздять вони до нас ізмождьонниє! Просто ізмождьонниє! Прямо із окопов. Тому відбувається така ось реабілітація.
- Тортиками і тістечками? - здивувалась я.
- Ну, хоч так. - сумно підвів риску офіцер альянсу.
Тут я замислилась.
Замислилась я над тим, в яких випадках наші військові можуть виглядати ізмождьонними. Якщо не рахувати повернення з полону. Там страшне, ви самі знаєте. А от коли він на фронті? На службі? Коли він буде ізмождьонним?
Правильно. Український військовий може виглядати таким, коли він вилізає з окопів, з напівоточення, де перебував два місяці. Наприклад. Де воду й цигарки скидають з коптерів, що вже говорити про їжу. Кажуть, за таку вахту люди до сорока кілограмів втрачають. З одного тіла.
ТИХО! СТОП! Не ладнайте караван з варениками. Вареники коптером не потягнеш. А пацани вийдуть до располаг і від'їдяться.
Чи часто бувають такі вахти? - бувають. Коли командир дурак. Або коли від підрозділу вже геть нічого не лишилось, змінити ніким.
Але зазвичай вахта коротша. Від трьох днів до... Та вже як домовляться і які сили в підрозділу.
Так, вахта, а що? А ви що, досі вважаєте, що як вийшов солдат в окоп, так він там роками й живе?
Охохо... Люди, ну, взнавайте іноді про фронтовий побут, чи що.
Але буває все ж, що в окопах військовий подовгу. Причини я вже пояснила - або командир дурак, або над командиром командири дураки. Придані до приданих, які у свою чергу придані. Тоді біда. З приданими роби що хочеш, узаконена форма людожерства. Так воно на фронті й називається, я з пісні слів не викину.
І якщо їх раптом виводять, саджають до транспорту і одразу (???) везуть до військ НАТО на навчання - тут хочеться поставити ще пару десятків знаків питання - то виглядати вони будуть погано, скажімо щиро.
- Ооооот... - каже офіцер альянсу. - Тому ми їх тут і відгодовуємо. І реабілітуємо.
- Чим реабілітуєте? - тупо питаюсь я.
От я тупа, що ти скажеш!
- Так підвищеними калоріями ж! - втрачає терпець офіцер. - Пірожні, тортики, от ето всьо...
- Ааааааа... - кажу я.
Тепер ясно, шожнеясного.
Власне, це був заспів, преамбула, прелюдія.
Я собі плечима знизала й далі пішла. Не маю я сил доводити ще й північноатлантичному альянсу, що на нашому фронті з продуктами все непогано, часом добре, місцями дуже добре.
З мізками погано, але це вже зовсім інша історія.
А замислилась я над реабілітацією. Отими тістечками й тортами.
Які наш військовий легко купив би собі сам, зарплатня дозволяє. І де купити є. Навіть понад фронтом вистачає магазинів, магазинчиків, кафешок і фастфудів. Не в їжі річ, не в тортах справа.
ЩО ТРЕБА НАШОМУ ВІЙСЬКОВОМУ
щоб він прийшов до тями після трьох, п'яти, восьми, дванадцяти років служби на фронті?
Почнемо?
1. Два тижні вдома. З дружиною, дітьми, мамою, якщо нежонатий, якщо жонатий - на маму теж час виділи, паршивцю!
Два тижні критично мало, але це вже щось.
2. Обстеження.
МРТ
ЕКГ
ЕЕГ кому треба
перевірка у офтальмолога та отоларинголога (вуха, очі)
гастроскопія, колоноскопія, всінєпрємєнно з седацією, бо в нас пішла мода:
- Та нащо вам та седація, ви ж солдат, можете трішки потерпіти...
- Сама терпи, дурепа довбана! - так хочеться відповідати.
Натомість ми просто мовчки сплачуємо седацію.
перевірка суглобів (колінні, кульшові суглоби)
перевірка вен. На ногах. Ага, у першу чергу.
Стоматолог.
Стоматолог!
СТОМАТОЛОГ!
Що необов'язково?
Психолог. От психолог непотрібен геть всім, я вас запевняю.
Усілякі майстер класи, ліпка, малювання, іпотерапія, дельфінотерапія тощо - без цього всього можна обійтись в більшості випадків. Якщо будуть виконані пункти реабілітаційного списку, приведеного вище. Якщо не вірите, запропонуйте якомусь військовому, що перебував більше року на Донбасі, сплатити послуги стоматолога. Повні послуги!
Отоді ви побачите, що воно таке - психологічна реабілітація військового. Тільки сплатіть же, не забудьте.
Не тягнете стоматолога?
Запропонуйте сплатити курс масажу. Десять сеансів.
Та в них у всіх хребет давно сипеться в труси. Сплачений курс масажу - це охрінінна реабілітація для будь-якого військового!
Ви спитаєте - так а що, хіба військовий не може сам сплатити собі курс масажу?
Може. І стоматолога може. Бойові отримує.
А тільки бойові він отримує не зовсім для цього.
А тільки він ВЖЕ сплатив обстеження свого організму. Що встиг. За десять-чотирнадцять днів відпустки. Замість того, щоб бути з сім'єю, бігав по лікарях.
Ви скажете - так а що, хіба наша армійська медицина, держава наша, не може сплатити ці обстеження? Це ж все закладено, на це виділяються шалені кошти.
Може. І сплачує. Якщо військовий потрапляє до лікарні. По пораненню або по захворюванню. Кажуть, по захворюванню частіше. Не знаю. Але точно знаю, що коли стало мені погано на розташуванні і прибіг медик - дістав він вкрай розшарпаний тонометр. Не старий, що ви, явно недавно ще був новеньким, сучасним. Просто видно було, що тонометром цим користуються дуже часто.
- Що, часто дістаєш? - всміхнулась я, кивнувши на тонометр.
- Основний інструмент. - кивнув він. - Половина підрозділу гіпертоніки.
А з гіпертонією в нас ВЛК не надто часто звільняє. Звільнятись із-за гіпертонії - прерогатива генералів. Солдату ні положено. Каптопрес під язик і в бій. Всяко буває.
То може армія лікувати й обстежувати військового?
Може.
Коли він потрапить до лікарні чи шпиталю. А тільки ти туди ще попади. Іноді це непросто.
Я говорю про реабілітацію.
Правильну реабілітацію.
Вкрай потрібну реабілітацію.
Можливу реабілітацію.
Але в наших умовах неможливу.
Тому, хлопчики й дівчатка, чекайте на відпустку, там у вас два тижні, як пощастить, а ні, то менше. Копіть бойові, домовляйтесь про обстеження самі. Забігайте наспіх до стоматологів, вирвати, де згнило, нашвидкруч запломбувати, де тільки почало псуватись.
Ну, і побути з дітьми, мамою, коханим, коханою, дай Боже вирвати часину.
А тортики й тістечка ви купите собі самі. Або, якщо пощастить знову ж - поїдете до північноатлантичного альянсу. Там підвищена пайка.
... от цікаво - а можливо, щоб в курс навчання в НАТО входив якийсь тиждень-два медичних обстежень?
(сміх в студії)