![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАлі Татар-заде
як завжди, підсмакую історичну розповідь кримського фахівця приправою з кримських легенд.
Бітат або Бітак - так запам'ятали кримські караїми великого князя Литовського, на ім'я Вітаутас, Вітовт чи Вітаўт.
Йому приписується королівський титул (К'ирал) та зовнішність велетня.
Кажуть, один слід копита його коня утворив Тракайське озеро у Литві, а інший - солоне озеро біля Кезлеву (Євпаторія).
Який був кінь, такий і вершник.
Він топтав Крим і всіював його солоними озерами, шлях який можна простежити від Тарханкуту до Балтики, по всій Україні включно.
Якось відчув він, що щось йому чинить спротив.
Придивився і побачив якихось маленьких чоловічків, що озброєні рогатками і колють коня.
Тоді він згріб їх собі в кишеню і відвіз до Литви.
Менш фантастичні розповіді твердять, що Вітовт переселив до свого Великого Князівства сто родин.
Це були караїми, кримчаки, а також "татари-ліпки"
Ліпки походять від Лубка - ординської назви Польщі та Литви, що тоді сприймалися як одне ціле через унію.
Про Ідігея та Тохтамиша, їхню драматичну боротьбу на взаємне винищення, також існує епос.
Він віршомовний, нараховує кілька десять пісень.
В кримських татар епос записано німцем-лінгвістом Радлов під час експедиції 1886 року.
Побутує він також серед казахів, казанців та башкирів.
Носіями епосу були ногайці, які вважають Ідігея своїм родоначальником.
Сей епос відкривається пророцтвом про руйнування Орди, і так сталося, що місія ця випала ногайському першокнязеві.
Його нащадки на ім'я Мансури та Манкити становили ланку в тетрархії - своєрідній олігархії післяординського періоду у таких державах як Крим, Сибір, Казань, Астрахань, Касим.
Чотири впливових бея (аристократи) піднімали на килимі нового хана, тримаючи ковдру кожен за свій куток.
Таким чином, на після ординському просторі утвердився політичний устрій, схожий на польсько-литовський: шляхта обирає монарха.
ну а тепер текст історика Сергія Громенка: https://ua.krymr.com/a/stoinky-krymskoi-istorii-krym-bytva-na-vorskli/33139587.html
як завжди, підсмакую історичну розповідь кримського фахівця приправою з кримських легенд.
Бітат або Бітак - так запам'ятали кримські караїми великого князя Литовського, на ім'я Вітаутас, Вітовт чи Вітаўт.
Йому приписується королівський титул (К'ирал) та зовнішність велетня.
Кажуть, один слід копита його коня утворив Тракайське озеро у Литві, а інший - солоне озеро біля Кезлеву (Євпаторія).
Який був кінь, такий і вершник.
Він топтав Крим і всіював його солоними озерами, шлях який можна простежити від Тарханкуту до Балтики, по всій Україні включно.
Якось відчув він, що щось йому чинить спротив.
Придивився і побачив якихось маленьких чоловічків, що озброєні рогатками і колють коня.
Тоді він згріб їх собі в кишеню і відвіз до Литви.
Менш фантастичні розповіді твердять, що Вітовт переселив до свого Великого Князівства сто родин.
Це були караїми, кримчаки, а також "татари-ліпки"
Ліпки походять від Лубка - ординської назви Польщі та Литви, що тоді сприймалися як одне ціле через унію.
Про Ідігея та Тохтамиша, їхню драматичну боротьбу на взаємне винищення, також існує епос.
Він віршомовний, нараховує кілька десять пісень.
В кримських татар епос записано німцем-лінгвістом Радлов під час експедиції 1886 року.
Побутує він також серед казахів, казанців та башкирів.
Носіями епосу були ногайці, які вважають Ідігея своїм родоначальником.
Сей епос відкривається пророцтвом про руйнування Орди, і так сталося, що місія ця випала ногайському першокнязеві.
Його нащадки на ім'я Мансури та Манкити становили ланку в тетрархії - своєрідній олігархії післяординського періоду у таких державах як Крим, Сибір, Казань, Астрахань, Касим.
Чотири впливових бея (аристократи) піднімали на килимі нового хана, тримаючи ковдру кожен за свій куток.
Таким чином, на після ординському просторі утвердився політичний устрій, схожий на польсько-литовський: шляхта обирає монарха.
ну а тепер текст історика Сергія Громенка: https://ua.krymr.com/a/stoinky-krymskoi-istorii-krym-bytva-na-vorskli/33139587.html