![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanDiana Makarova
Ми цей Самайн запамʼятаємо надовго. Як висів товстий Місяць над горизонтом і стукали копита Дикого Полювання невідкладної медичної допомоги.
Мимоволі ми перевірили, як вона працює в Україні. Я доповім, а ви мені вірте. Бо три Швидких у різних областях України за чотири дні - це крута і дуже репрезентативна вибірка.
Так от. Невідкладна медична допомога в Україні - це неймовірно. Швидкі приїзди, миттєва діагностика, злагоджена робота в чотири руки.
На заправці в Житомирі послало Дике Полювання нам дівчинку-ельфа. Це точно був ельф, я вам кажу. Бо хто б інший зміг надавати допомогу, втулюючись до легкової машини і оперуючи шприцами і внутрішньовенними навіть не пригинаючись. Це був маленький лісовий ельф, я вам точно кажу! Ельфа звали Наташа. Працює ельф в Житомирській Швидкій. У ельфа помічник Богдан.
Чи ми хотіли такої перевірки?
Та, звичайно, ні.
Але так вже сталось.
Дорогою ми обдзвонювали лікарні, вирішуючи, де обстежувати Санді. Нам шепнули, що лікарні переповнені. Поранених оперують навіть в коридорах.
Один з лікарів мого телефонного консиліуму давав поради, виходячи з фронтової операційної.
Це теж копита Дикого Полювання, що несеться над країною.
… третя ніч Самайна закінчилась, як і годиться.
Доставивши маму й сестру додому, Тигра вирішила мчати на Київ, додому теж. Для цього треба було взяти штурмом блокпости комендантської години. Ніфіга. Ворог не пройде. Тигру не пропустили. І вона вирішила повертатись назад, переночувати на нашій базі.
І от…
Десь під Ворзелем…
Під музику в машині теми Дикого полювання…
Побачила Тигра жінку, що відчайдушно голосувала на дорозі. Жінка спізнилась на маршрутку і пішки йшла від Бучі до Бородянки.
- Так от чому мене кинула нелегка на штурм Києва після комендантської… - вирішила Тигра.
- Так от для чого мене не пропустили в Київ. - пореготала Тигра.
- Так от для чого я народився! Щоб в привокзальному буфеті передати оту Солонку!
Відчайдушна жінка уходила в бородянський туман.
Реготала Тигра, розповідаючи нам, як була вершником в ночі.
Десь мчали Швидкі.
Десь оперували чергу поранених на фронтах і в тилу.
Вели нашу маленьку колону наші ж поранені, прооперовані військові, шо отримали відпустки від фронту, передавали з рук в руки, змінюючи НГУ на ЗСУ. Ми вірили і в ЗСУ, і в НГУ, і в ТрО.
Гриміли над країною копита Дикого Полювання.
Ми цей Самайн запамʼятаємо надовго. Як висів товстий Місяць над горизонтом і стукали копита Дикого Полювання невідкладної медичної допомоги.
Мимоволі ми перевірили, як вона працює в Україні. Я доповім, а ви мені вірте. Бо три Швидких у різних областях України за чотири дні - це крута і дуже репрезентативна вибірка.
Так от. Невідкладна медична допомога в Україні - це неймовірно. Швидкі приїзди, миттєва діагностика, злагоджена робота в чотири руки.
На заправці в Житомирі послало Дике Полювання нам дівчинку-ельфа. Це точно був ельф, я вам кажу. Бо хто б інший зміг надавати допомогу, втулюючись до легкової машини і оперуючи шприцами і внутрішньовенними навіть не пригинаючись. Це був маленький лісовий ельф, я вам точно кажу! Ельфа звали Наташа. Працює ельф в Житомирській Швидкій. У ельфа помічник Богдан.
Чи ми хотіли такої перевірки?
Та, звичайно, ні.
Але так вже сталось.
Дорогою ми обдзвонювали лікарні, вирішуючи, де обстежувати Санді. Нам шепнули, що лікарні переповнені. Поранених оперують навіть в коридорах.
Один з лікарів мого телефонного консиліуму давав поради, виходячи з фронтової операційної.
Це теж копита Дикого Полювання, що несеться над країною.
… третя ніч Самайна закінчилась, як і годиться.
Доставивши маму й сестру додому, Тигра вирішила мчати на Київ, додому теж. Для цього треба було взяти штурмом блокпости комендантської години. Ніфіга. Ворог не пройде. Тигру не пропустили. І вона вирішила повертатись назад, переночувати на нашій базі.
І от…
Десь під Ворзелем…
Під музику в машині теми Дикого полювання…
Побачила Тигра жінку, що відчайдушно голосувала на дорозі. Жінка спізнилась на маршрутку і пішки йшла від Бучі до Бородянки.
- Так от чому мене кинула нелегка на штурм Києва після комендантської… - вирішила Тигра.
- Так от для чого мене не пропустили в Київ. - пореготала Тигра.
- Так от для чого я народився! Щоб в привокзальному буфеті передати оту Солонку!
Відчайдушна жінка уходила в бородянський туман.
Реготала Тигра, розповідаючи нам, як була вершником в ночі.
Десь мчали Швидкі.
Десь оперували чергу поранених на фронтах і в тилу.
Вели нашу маленьку колону наші ж поранені, прооперовані військові, шо отримали відпустки від фронту, передавали з рук в руки, змінюючи НГУ на ЗСУ. Ми вірили і в ЗСУ, і в НГУ, і в ТрО.
Гриміли над країною копита Дикого Полювання.