чому довкруги Москви не горить торф?
Sep. 29th, 2024 10:34 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanMikhail Krutikhin
У меня такое впечатление, что Иран опять выходит на важный переломный этап своей истории.
Я – в качестве приглашённого на торжества – был свидетелем триумфа монархии, которая в 1971 году с помпой отмечала 25 веков своего существования. Я наблюдал изнутри свержение шаха и становление исламского правления. И вот теперь в Иране снова назревает что-то серьёзное.
В региональной политике, в которую режим вкладывает куда больше средств и усилий, чем в повышение уровня жизни населения, идёт провал за провалом. Контроль за соблюдением исламских норм внутри страны слабеет день ото дня. Идеалом образованных слоев населения становится Запад. Надежд на экономический рост нет. Выход из политической изоляции не виден. Президент и духовный лидер разыгрывают представление по схеме «хороший и плохой полицейский», выступая с противоречивыми заявлениями. Напряжение внутри аппарата власти нарастает.
Повторюсь – впереди у Ирана большие перемены.
=====
ТИМЧАСОМ
Біля Києва горять торф'яники. Звична справа.
У мене просте питання: чому довкруги Москви не горить торф?
=====
Паоло Люмьєре
Одразу скажу що я ніфіга не метростроївець. Тому від метростроївців готовий сприймати всі уточнення. Але інфа взята з відкритих джерел.
Тож, метропроходчий щит коштує 20 мільйонів баксів. Типу як винищувач. 100 мільйонів = 5 щитів.
Класична швидкість щита = 6 метрів готового тонелю в добу. Кажу класична, бо швидкість сильно залежить від грунтів і від самого щита. Мені сказали що той, який мав прокладати (і прокладав) на Виноградар, міг відфігачити до 1200+ метрів в місяць при хорошому грунті і відсутності несподіванок. Ну і якщо взяти 2.5 роки повномаштабки, з них відняти півроку на усвідомлення, для особливо обдарованих, і ще півроку на організацію і подготовку, купівлю/випросити, доставку і т.п. то теоретично ми могли копати півтора роки. Там, де апріорі нема пливунів і подібних проблем, як на Либідській. Ну і якщо перевести 1.5 роки в місяці і в метри, то 5 щитів вже могли б накопати приблизно дох_я тонелів. Ну а , я вам скажу, що на 50-метровому відрізку навіть стандартного тонелю, "як в метро" можна вже розмістити дофіга всякого цікавого, що треба убезпечити від КАБ-ів і антибункерних Кіньжалів.
Плюс тонелі в горах, які робляться по-своєму.
Потому що за Моторсіч обідно...
Доречі, ще зауважу що в Другу Світову, той її териториально-часовий період, який у нас звався "Вєлікая Атєчєствєнная", на момент 2.5 років від початку "22 Іюля" вже всі завди було передислоковано "ЗаУрал". Ну, не тільки заурал, а і в азію. Тому аргумент що "мало часу" не сприймається, ні щодо передислокації, ні щодо будівництва, зважаючи на кількість посталих районів з висоток, ТЦ і підземних паркінгів за ці 2.5 роки.
У меня такое впечатление, что Иран опять выходит на важный переломный этап своей истории.
Я – в качестве приглашённого на торжества – был свидетелем триумфа монархии, которая в 1971 году с помпой отмечала 25 веков своего существования. Я наблюдал изнутри свержение шаха и становление исламского правления. И вот теперь в Иране снова назревает что-то серьёзное.
В региональной политике, в которую режим вкладывает куда больше средств и усилий, чем в повышение уровня жизни населения, идёт провал за провалом. Контроль за соблюдением исламских норм внутри страны слабеет день ото дня. Идеалом образованных слоев населения становится Запад. Надежд на экономический рост нет. Выход из политической изоляции не виден. Президент и духовный лидер разыгрывают представление по схеме «хороший и плохой полицейский», выступая с противоречивыми заявлениями. Напряжение внутри аппарата власти нарастает.
Повторюсь – впереди у Ирана большие перемены.
=====
ТИМЧАСОМ
Біля Києва горять торф'яники. Звична справа.
У мене просте питання: чому довкруги Москви не горить торф?
=====
Паоло Люмьєре
Одразу скажу що я ніфіга не метростроївець. Тому від метростроївців готовий сприймати всі уточнення. Але інфа взята з відкритих джерел.
Тож, метропроходчий щит коштує 20 мільйонів баксів. Типу як винищувач. 100 мільйонів = 5 щитів.
Класична швидкість щита = 6 метрів готового тонелю в добу. Кажу класична, бо швидкість сильно залежить від грунтів і від самого щита. Мені сказали що той, який мав прокладати (і прокладав) на Виноградар, міг відфігачити до 1200+ метрів в місяць при хорошому грунті і відсутності несподіванок. Ну і якщо взяти 2.5 роки повномаштабки, з них відняти півроку на усвідомлення, для особливо обдарованих, і ще півроку на організацію і подготовку, купівлю/випросити, доставку і т.п. то теоретично ми могли копати півтора роки. Там, де апріорі нема пливунів і подібних проблем, як на Либідській. Ну і якщо перевести 1.5 роки в місяці і в метри, то 5 щитів вже могли б накопати приблизно дох_я тонелів. Ну а , я вам скажу, що на 50-метровому відрізку навіть стандартного тонелю, "як в метро" можна вже розмістити дофіга всякого цікавого, що треба убезпечити від КАБ-ів і антибункерних Кіньжалів.
Плюс тонелі в горах, які робляться по-своєму.
Потому що за Моторсіч обідно...
Доречі, ще зауважу що в Другу Світову, той її териториально-часовий період, який у нас звався "Вєлікая Атєчєствєнная", на момент 2.5 років від початку "22 Іюля" вже всі завди було передислоковано "ЗаУрал". Ну, не тільки заурал, а і в азію. Тому аргумент що "мало часу" не сприймається, ні щодо передислокації, ні щодо будівництва, зважаючи на кількість посталих районів з висоток, ТЦ і підземних паркінгів за ці 2.5 роки.