Vassyl Trylis · ПЕРЕДУСЇМ
Sep. 21st, 2024 04:05 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanДля мене Україна – це дуже багато чого, але ПЕРЕДУСЇМ це її люди, етнос, народ. А народ у його найвищому прояві – це нацїя. А нацїя – це передусїм КУЛЬТУРА в повному її сенсї. Я про це писав і казав уже сотнї разів, і чомусь нїхто не заперечував.
Бо воно, мабуть, не діставало вашої задницї. А от коли заходить про гамлетівське "йти чи не йти на вибори"...
Ви, мої дорогі, єдині й незамінні, як sacrum, українцї, завжди, без винятків, «обирали» й «обираєте» на свою голову різноманїтне чорзнащо, яке неодмінно й помітно видїляється кричущим браком культури, не кажучи вже про інші людські чесноти.
Якщо й траплялись у нашій історії лїдери рівня Богуна, Мазепи, Махна, Франка або Чорновола, то НЕ ВИ ЇХ ОБИРАЛИ! Вони звалювались на вашу голову невідь звідки, а вам дано було в найкращому випадку тільки відвернутись від них, а в найгіршому – зрадити й продати за торбу гречки.
Вас нїчому не навчила історія й не скоро навчить. Ви й досї не склали цїну своїм «виборам». Ви й досї не догадуєтесь, що ваша воляча довіра до виборів, яка виросла з розумної тисячолїтньої практики всенародних віч, давно й успішно використовується нашими окупантами як «ший, ший» до волів, коли їх укотре замикають занозами в ярмі. Ви лїзете в те ярмо ще впертіше, нїж орки в Чорнобаївку, та ще й цькуєте тих, хто туди не хоче лїзти.
Оце останнє, до речі, найгірше, бо менї то вже начхати на ваш осуд, а недосвідчена й недоосвічена молодь мусить боятися масового осуду, аби не опинитися на місцї Ірини Фаріон чи навіть Оксани Забужко.
Я прекрасно знаю, як копилитимуть губу наші численні патріоти. І знаю, що нї на шеляг їх не переконаю. Я пишу це ПЕРЕДУСЇМ для молодих, кого ще не зовсїм скалїчила наша «система освіти». А ще для того, щоб трохи відвести душу.
=====
Vassyl Trylis · ПРО "ЧЕРВОНУ РУТУ"+
З приводу круглої цифри традицїйно відбувається ексгумацїя персоналїй, яка найчастїше закінчується вшануванням непричетних, шельмуванням невинних і.. забуттям головних героїв.
А між тим, перша Червона рута була набагато глибшим і важливішим явищем, нїж усї наступні червоні рути й подібні фестивалї разом узяті. Навіть чисто україномовні.
Взагалї, в таких випадках про українську мову соромно навіть говорити, бо досить того, що за лаштунками її майже не було й немає... І всї наступні фестивалї були досить нїкчемні, НЕ ЗВАЖАЮЧИ на старанну українську. Отож, тут не в мові першопричина. Українська мова була приваблива як гарна обгортка чи вдала заклична реклама. Чи й просто як тупа полїтична необхідність.
Головним у 1989 роцї був вибух ентузїазму й таланту молодих чоловіків і жінок, спричинений загальною хвилею нацїонально- й загально-визвольного підйому, пробудженням найкращих творчих якостей народу.
На жаль, усе це негайно було втиснуте в традицїйні полїтико-комерцїйні "формати" й "проєкти" та й покотилося далї совковими колїями звичного стандарту. Не знайшлося лїдерів, які зрозуміли б суть того революцїйного вибуху і вберегли його від звичної корупцїї й демократичного натиску посередности.
Цї сили й сьогднї визначають безперспективність української "чинної" пісенної культури.
Бо воно, мабуть, не діставало вашої задницї. А от коли заходить про гамлетівське "йти чи не йти на вибори"...
Ви, мої дорогі, єдині й незамінні, як sacrum, українцї, завжди, без винятків, «обирали» й «обираєте» на свою голову різноманїтне чорзнащо, яке неодмінно й помітно видїляється кричущим браком культури, не кажучи вже про інші людські чесноти.
Якщо й траплялись у нашій історії лїдери рівня Богуна, Мазепи, Махна, Франка або Чорновола, то НЕ ВИ ЇХ ОБИРАЛИ! Вони звалювались на вашу голову невідь звідки, а вам дано було в найкращому випадку тільки відвернутись від них, а в найгіршому – зрадити й продати за торбу гречки.
Вас нїчому не навчила історія й не скоро навчить. Ви й досї не склали цїну своїм «виборам». Ви й досї не догадуєтесь, що ваша воляча довіра до виборів, яка виросла з розумної тисячолїтньої практики всенародних віч, давно й успішно використовується нашими окупантами як «ший, ший» до волів, коли їх укотре замикають занозами в ярмі. Ви лїзете в те ярмо ще впертіше, нїж орки в Чорнобаївку, та ще й цькуєте тих, хто туди не хоче лїзти.
Оце останнє, до речі, найгірше, бо менї то вже начхати на ваш осуд, а недосвідчена й недоосвічена молодь мусить боятися масового осуду, аби не опинитися на місцї Ірини Фаріон чи навіть Оксани Забужко.
Я прекрасно знаю, як копилитимуть губу наші численні патріоти. І знаю, що нї на шеляг їх не переконаю. Я пишу це ПЕРЕДУСЇМ для молодих, кого ще не зовсїм скалїчила наша «система освіти». А ще для того, щоб трохи відвести душу.
=====
Vassyl Trylis · ПРО "ЧЕРВОНУ РУТУ"+
З приводу круглої цифри традицїйно відбувається ексгумацїя персоналїй, яка найчастїше закінчується вшануванням непричетних, шельмуванням невинних і.. забуттям головних героїв.
А між тим, перша Червона рута була набагато глибшим і важливішим явищем, нїж усї наступні червоні рути й подібні фестивалї разом узяті. Навіть чисто україномовні.
Взагалї, в таких випадках про українську мову соромно навіть говорити, бо досить того, що за лаштунками її майже не було й немає... І всї наступні фестивалї були досить нїкчемні, НЕ ЗВАЖАЮЧИ на старанну українську. Отож, тут не в мові першопричина. Українська мова була приваблива як гарна обгортка чи вдала заклична реклама. Чи й просто як тупа полїтична необхідність.
Головним у 1989 роцї був вибух ентузїазму й таланту молодих чоловіків і жінок, спричинений загальною хвилею нацїонально- й загально-визвольного підйому, пробудженням найкращих творчих якостей народу.
На жаль, усе це негайно було втиснуте в традицїйні полїтико-комерцїйні "формати" й "проєкти" та й покотилося далї совковими колїями звичного стандарту. Не знайшлося лїдерів, які зрозуміли б суть того революцїйного вибуху і вберегли його від звичної корупцїї й демократичного натиску посередности.
Цї сили й сьогднї визначають безперспективність української "чинної" пісенної культури.