![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Olga Kosharna
Апдейт. Мій захист зараз, з урахуванням всіх прямих і непрямих загроз від камаріл'ї А. Деркача - публічність.
Текст зовсім не для п'ятниці. Але не можу мовчати.
Сьогодні іноземні журналісти-документалісти, що знімають матеріал для майбутнього фільму про ядерну енергетику України під час війни, знімали мої коментарі.
Домовленість була за місяць ще до сьогодні. Вони довідки всі зібрали про мій бекграунд, публікації в іноземних ЗМІ, незалежних іноземних аналітичних центрах.
Виявляється, що на цьому тижні вони знімали сюжет на ХАЕС, за запрошенням НАЕК Енергоатом, коли там відбувався фейковий штаб під керівництвом в.о.правління НАЕК ЕА П.
Котіна. І їм суворо рекомендували НЕ брати у мене коментарі. Незалежним іноземним журналістам!!!
Далі ще цікавіше. Маразм ситуації в Україні під час повномасштабної війни.
Знімаємо в парку "Троєщина", де ставки на початку району. Підходять нагодовані товстодупі та товстоморді хлопці з Муніципальної охорони. І кажуть: чи маєте ви дозвіл знімати в муніципальному парку від адміністрації парку?
Мої співрозмовники: у нас є акредитація журналістів.
Я: я член національної спілки журналістів України.
Вони перевіряють документи у іноземців, я їм в харю своє посвідчення члена НСЖУ.
І кажу: ваші документи, будь ласка. На якій підставі ви перевіряєте документи? Покажіть статтю закону про ваші повноваження. Сфоткала посвідчення. Вони: ми зараз керівництву парку телефонуємо. Я: і поліції, будь ласка, і СБУ теж. Пішли. Потім фіксер до них підійшов і висловив все, що думає.
А потім, коли ми вже в авто завантажували обладнання, вони, відгодовані качкИ, йшли поряд, і я сказала : а чому не на фронті, такі молоді та здорові?
Вони: женщина, не оскорбляйте!!
Нормально? Мені, син якої
ледве вижив, реабілітувався майже рік і зараз все одно служить в ЗСУ, хоча і не в бойових частинах. (((

Апдейт. Мій захист зараз, з урахуванням всіх прямих і непрямих загроз від камаріл'ї А. Деркача - публічність.
Текст зовсім не для п'ятниці. Але не можу мовчати.
Сьогодні іноземні журналісти-документалісти, що знімають матеріал для майбутнього фільму про ядерну енергетику України під час війни, знімали мої коментарі.
Домовленість була за місяць ще до сьогодні. Вони довідки всі зібрали про мій бекграунд, публікації в іноземних ЗМІ, незалежних іноземних аналітичних центрах.
Виявляється, що на цьому тижні вони знімали сюжет на ХАЕС, за запрошенням НАЕК Енергоатом, коли там відбувався фейковий штаб під керівництвом в.о.правління НАЕК ЕА П.
Котіна. І їм суворо рекомендували НЕ брати у мене коментарі. Незалежним іноземним журналістам!!!
Далі ще цікавіше. Маразм ситуації в Україні під час повномасштабної війни.
Знімаємо в парку "Троєщина", де ставки на початку району. Підходять нагодовані товстодупі та товстоморді хлопці з Муніципальної охорони. І кажуть: чи маєте ви дозвіл знімати в муніципальному парку від адміністрації парку?
Мої співрозмовники: у нас є акредитація журналістів.
Я: я член національної спілки журналістів України.
Вони перевіряють документи у іноземців, я їм в харю своє посвідчення члена НСЖУ.
І кажу: ваші документи, будь ласка. На якій підставі ви перевіряєте документи? Покажіть статтю закону про ваші повноваження. Сфоткала посвідчення. Вони: ми зараз керівництву парку телефонуємо. Я: і поліції, будь ласка, і СБУ теж. Пішли. Потім фіксер до них підійшов і висловив все, що думає.
А потім, коли ми вже в авто завантажували обладнання, вони, відгодовані качкИ, йшли поряд, і я сказала : а чому не на фронті, такі молоді та здорові?
Вони: женщина, не оскорбляйте!!
Нормально? Мені, син якої
ледве вижив, реабілітувався майже рік і зараз все одно служить в ЗСУ, хоча і не в бойових частинах. (((
