don_katalan

Diana Makarova
Колись країна все одно прийде до прийняття поняття Буферної Зони. 30 кілометрів, а все що ще трохи далі - під землю. Школи, дитячі садочки, виробництва, навчальні заклади, концертні холи, кінотеатри...
Будуть непопулярні рішення і буде багато людей, змушених покинути все нажите. А на нових місцях наживати заново. Або жити в гуртожитках, як зараз. Або поневірятись по чужих людях, чия доброта небезгранична.
Але все одно без варіантів.
Чокнутий сусід не дасть вибору.
А вся!
Буферна!
Зона!
Буде щеритись вкопаними стволами. І невкопаними стволами. І, може, нарешті, стануть стрункими рядами ті кляті зуби дракона, що виявились зваленими поки що вздовж доріг.
Ну, дайте ж помріяти, чи що. Я й сама знаю, що нам легше, мабуть, перемогти Росію в штурмі, аніж навчитись довготривалому захисту від нападу.
Щоб не було повторення Вовчанська
Маріуполя
Бучі
Щоб не лежали отак тіла вбитих цивільних на вулицях міст та сіл, які були колись біля кордонів. І від яких поступово нічого не лишається...