don_katalan

Коли на серці і в душі досада - знайди причину. Знайди, з чого все почалось, яка гірка крапля була першою, що саме викликало ком досади, що котиться зараз на тебе, збираючи досаду по дорозі і стаючи все більшим?
Я знайшла початок.
Я зрозуміла, чому на серці і в душі так, неначе хтось вступив брудним черевиком в серце і плюнув в душу. Та де там - неначе сама вступила у гівно.
Одеса, площа. Дівчина перед мікрофоном оголошує про акцію підтримки полонених. Підлазить до мікрофону малолітнє п'яне бидло і починає дуркувати. Блазнює перед мікрофоном. Дівчина ледь не плаче. Так і не знаю, відтягнув хтось тих дурків чи ні.
Одеса, побита ракетами. Одеса, що поховала таку кількість і дорослих, і дітей, і захисників, і цивільних, що страшно навіть думати. Потужна волонтерська Одеса.
Але це бидло - теж Одеса.
Це про кожне з наших міст чи сіл. Тут скрізь може знайтись якесь бидло, якому ще не дійшло про війну.
І не дійде.
Бо воно, бидло, взагалі не знає таких понять як - співчуття, розуміння, що рано чи пізно війна прийде до тебе. Та й взагалі поняття розуму в бидла відсутнє.
Досада не від бидла.
Досада від крапки, що не була поставлена.
Так їх знайшли чи ні?
Мені це конче треба знати, в мене робота валиться з рук. Допоможіть, будь ласка. В кого є відео про ті події на площі? В кого є крапка в цій історії?
Досада спіткнулась об наступне відео і покотилась далі збільшеним комом.
Франківщина.
Область, яка за роки масового вторгнення стала для нас рідною. Хата, де Ф.О.Н.Д. мав базу, запасний аеродром, наш логістичний центр - будиночок зі зручностями, ми користувались ним рік. Нас прийняли там з усіма лахами, що встигли ми вивезти від окупації. З дітьми й тваринами.
З нас взагалі не брали за це грошей. Ми безліч разів просили взяти за оренду хоч якусь суму - люди рішуче відмовлялись.
Люди розуміли, що ми робимо для захисту країни.
Благословенна Франківщина, любов наша.
Але ось пролетіло відео.
Жінка ввічливо й чемно знімає працівників ТЦК, чемно й побожно батькує їх за те, що вони не йдуть на фронт, а ховаються тут, в Карпатах. Тут же поліцейський. Жінка і його жене на фронт, нічого тут робити поліції. Поліцейський теж дуже чемно пояснює жінці, що все ок, він теж буває на фронті.
Жінка побожно й чемно пояснює поліцейському, що:
1) на фронті воюють лише місцеві чоловіки
2) що в селах і містах Франківщини чоловіків вже не лишилось
3) натомість східняки не воюють взагалі
4) і все це зроблено злочинною владою для того, щоб вимерли карпатські села і міста, а натомість були вони заселеними тими ж клятими східняками
Це, звичайно, теж не візитівка Франківщини, як не є візитівкою Одеси те дуркувате бидло. Звичайно, багато хто з Тернопільщини, Чернівеччини, Львівщини, Франківщини, Закарпаття знає, що над цвинтарями Запоріжжя й Дніпра, Харкова та Одеси, Києва й Київщини майорить така ж кількість прапорів, як і на Марсовому полі.
Але під відео цієї жінки тисячі репостів.
Сотні схвальних вигуків:
- Молодець, так їх, так! Кляті східняки хочуть повибити наших чоловіків і заселити наші Карпати!
Зараз цього відео немає, вочевидь, цій жінці насували.
Але в мене питання - її знайшли чи ні?
Не можу працювати, в мене все валиться з рук. Так ту дурну бабу знайшли чи ні?
Бо оте одеське бидло і ця чемна, ввічлива жінка з франківщини - вони однакові. Вони як дві сторони однієї монети, на якій написано:
- Нічого не хочу знати про війну!
Одна сторона колеться, нюхає, бухає - друга сторона ходить до церкви, ставить свічки і чесно тримає піст. А бидляцтво в душах їхніх одне й те саме. І, виказане різними словами та навіть різними мовами - це бидляцтво націлене на одне й те саме.
Воно кричить, воно волає, це бидляцтво:
- Нічого не хочу знати про війну!
В тієї франківської жінки чоловік може бути на фронті. Він стоїть там поруч з тими ж "східняками", "південниками", "північниками", "центряками" України
(я тут спеціально підкреслюю бидляцьку риторику цієї начебто чемної жінки)
і хлопець з Одеси може прикривати її чоловіка в бою, а дівчина з Харкова може витягувати його пораненого, а Дніпровський хірург поверне його до життя.
Фігня.
Жінка цього НЕ ХОЧЕ ЗНАТИ.
Бо вона нічого не хоче знати про війну.
Як і одеське бидло на тому відео.
Слухайте, я за демократію. За толерантність. За право людини висловлювати власну думку. І я проти того, щоб до подібних людей прикладали силу - і до одеського, і до франківського бидла.
Не смійте їх ображати тілесно і словесно!
Тут потрібні зовсім інші методи.
Закон про штрафи за риторику, націлену на роз'єднання держави?
Закон про адміністративну відповідальність - п'ятнадцять там суток, нехай ця жінка помахає мітлою на вулицях Франківська, доки повз неї йдуть її учні чи сусіди, парафіяни, що з нею поруч стоять у церкві?
А одеське бидло нехай пару місяців попрацює санітаром в госпіталях чи на розбиранні руїн після прильотів?
Я не знаю.
Мабуть, я перша буду проти такого порушення громадянських прав. Бидла. В тому числі й бидла. Бо вони теж громадяни України, що ж...
Ні, державне, законне врегулювання не годиться. Бо коли в якусь проблему втручається держава - найперше тоді нагороджують непричетних і карають невинних.
Ні, тут мусить вирішувати проблему саме суспільство.
Суспільство, яке за останні роки сильно піднялось у відповідях на питання:
- Хто ми власне? Східняки, західняки чи УКРАЇНЦІ?
- Що воно таке, соборна й неподільна Україна?
- Який зв'язок між незалежністю України і її соборністю?
Суспільство, яке давно вже знає найголовніший і найдієвіший метод виховання бидла - публічного висвітлювання особи. Публічної розмови з особою.
Це справедливо - бо якщо ти дурна баба, і хочеш, щоб твої сентенції чула твоя улюблена спільнота у фейсбуці - не питання. Твої дурні сентенції почує вся країна.
На фоні переліку вбитих і замучених так нелюбимих тобою "східняків". Можливо, повезти її на ті ж цвинтарі, де лежать "східняки".
Ну, і потім показати, як одеське бидло, вже тверезе, розмазує шмарклі, виносячи горшки з-під лежачих поранених, непритомніє від запаху гниючих заживо тіл зі страшними обрубками ніг та рук. А "східняки" й "західняки" гниють однаково. І біль від ран в них однаковий.
Наше суспільство це може і вміє. Вже вміє.
Тому в мене і валиться робота з рук. Моя звичайна фронтова робота. Тому досада валиться комом. Тому іноді захлестує відчай і безнадія.
Ні, не тому що наша країна має як героїчну святітсть, так і бидляцьких представників.
А тому що я не можу відповісти на питання - так їх знайшли чи ні?
Одеське бидло.
Франківське бидло.
Я б залюбки проглянула відео виховної бесіди з цими людьми.
Чемної виховної бесіди.
З закінченням бесіди відео, де дурна баба з франківщини і тупе бидло з Одеси разом виносять горшки за пораненими. І криваві бинти. Бо "східняки" й "західняки" гниють однаково. І біль від ран в них однаковий.
І тут головне, щоб і одеське, і франківське бидло пішло попрацювати санітарами до госпіталю ДОБРОВІЛЬНО. А як вже забезпечити таку добровільність - суспільство може вирішити.
... хто має ці два відео, поділіться, будь ласка.
А тут фото з двох Алей слави (фото взяті з інтернету)
Яка з них "східняцька", яка "західняцька", самі думайте
А тут, дорогі мої, дві банки. Не користі заради, а тілько щоб робота не валилась з рук. Бо сильно щось я задепресувала від споглядання цього бидла. Просто допоможіть. Коли в тебе вистачає грошей для фронту - тоді навіть бидло йде лісом.
Фронтова оптика
https://send.monobank.ua/jar/mNADv4QWQ...
фронтова електроніка, комплектуючу для БПЛА, РЕБи
https://send.monobank.ua/jar/63tixUnKoP...
тут пост про гниючих заживо. Банка в пості. Фото страшних поранень можу вислати до привату
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/pfbid0DAdfyiJwBkSQHxcoTtSnVdtYS1NTJsyspUFDekxUtq9XkR24P5jvHxeYkCqgGDarl