диявол як завжди прихований в деталях
May. 2nd, 2024 08:21 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanAlexey Kucherenko
Продовжую дуже уважно відстежувати все що відбувається навколо державних енергокомпаній.
Там зараз йде прихований кастинг на звання «найуспішнішого менеджера державного сектору». Зрозуміло що йде потік піару про успіхи реальні та міфічні - все як в житті.
Але ж диявол як завжди прихований в деталях.
Нещодавно я звертався до Генерального прокурора із проханням розглянути можливість вступу до справи №917/1636/23, яка розглядалась господарським судом Полтавської області за позовом Укрнафти до Укртатнафти. За наявними у мене документами, цей спір мав штучний характер. Імітуючи виконання вказівок ДАСУ після проведеної влітку 2023 року ревізії щодо вжиття заходів до відшкодування збитків, заподіяних Укрнафті нестачею майже 200 тис. тонн нафти, вартістю понад 3,2 млрд грн, директор Укрнафти пан Корецький вимагав у директора Укртатнафти … пана Корецького повернення її в натурі, достовірно знаючи не лише про її відсутність, а і про те, що виготовлені з неї нафтопродукти були ним самим продані замість того, аби бути переданими в рахунок відшкодування заподіяних збитків.
Листом Офісу Генерального прокурора мені було повідомлено, що прокуратура може вступати у справу лише на стороні органу державної влади чи місцевого самоврядування, натомість сторонами у справі №917/1636/23 є акціонерні товариства, а не суб’єкти владних повноважень. До того ж напередодні судового засідання кримінальне провадження, розпочате у зв’язку із зловживаннями Корецького, пов’язаними із викупом ним нафтопродуктів, що підлягали безкоштовній передачі Укрнафті в рахунок відшкодування вартості втраченої нафти, за рішенням прокурора САП чомусь було передане з НАБУ до ГУ НП в Полтавській області. Ці два факти наштовхнули мене на невтішну думку, що за сприяння певних «кураторів» пан Корецький таки зміг домовитись і от-от отримає судове рішення, яке одночасно зніме з нього претензії ДАСУ щодо невжиття дієвих заходів по відшкодуванню спричинених Укрнафті збитків, а на додаток буде чудова нагода перекласти провину за спричинені збитки на «злочинних папередників» - цей тренд зараз дуже в моді в Україні.
На щастя, виявилося, що не всі судді ладні заплющувати очі на витівки наших «ефективних державних менеджерів» і підігрувати їм. Деякі з них зберігають здатність критично ставитись до таких юридичних витребеньок та вдаються до серйозного аналізу поданих документів, не боячись ухвалювати рішення, керуючись принципом верховенства права та підкоряючись лише закону. Поки що мотиви рішення невідомі, оскільки опубліковані лише його вступна та резолютивна частини, але вже зараз можна сказати, що на разі ми маємо імовірно перший в історії української юриспруденції випадок, коли державний менеджер пан Корецький примудрився програти самому собі в суді, сплативши за це майже 1 млн грн судового збору. Цікаво, чи надасть відповідну оцінку вказаним обставинам новообраний склад наглядової ради Укрнафти, чи вихід з неї Іренеуша Фонфари (одного з трьох незалежних директорів) знову дозволить Корецькому вийти сухим із води і зробити вигляд, що нічого не сталося.
Продовжую дуже уважно відстежувати все що відбувається навколо державних енергокомпаній.
Там зараз йде прихований кастинг на звання «найуспішнішого менеджера державного сектору». Зрозуміло що йде потік піару про успіхи реальні та міфічні - все як в житті.
Але ж диявол як завжди прихований в деталях.
Нещодавно я звертався до Генерального прокурора із проханням розглянути можливість вступу до справи №917/1636/23, яка розглядалась господарським судом Полтавської області за позовом Укрнафти до Укртатнафти. За наявними у мене документами, цей спір мав штучний характер. Імітуючи виконання вказівок ДАСУ після проведеної влітку 2023 року ревізії щодо вжиття заходів до відшкодування збитків, заподіяних Укрнафті нестачею майже 200 тис. тонн нафти, вартістю понад 3,2 млрд грн, директор Укрнафти пан Корецький вимагав у директора Укртатнафти … пана Корецького повернення її в натурі, достовірно знаючи не лише про її відсутність, а і про те, що виготовлені з неї нафтопродукти були ним самим продані замість того, аби бути переданими в рахунок відшкодування заподіяних збитків.
Листом Офісу Генерального прокурора мені було повідомлено, що прокуратура може вступати у справу лише на стороні органу державної влади чи місцевого самоврядування, натомість сторонами у справі №917/1636/23 є акціонерні товариства, а не суб’єкти владних повноважень. До того ж напередодні судового засідання кримінальне провадження, розпочате у зв’язку із зловживаннями Корецького, пов’язаними із викупом ним нафтопродуктів, що підлягали безкоштовній передачі Укрнафті в рахунок відшкодування вартості втраченої нафти, за рішенням прокурора САП чомусь було передане з НАБУ до ГУ НП в Полтавській області. Ці два факти наштовхнули мене на невтішну думку, що за сприяння певних «кураторів» пан Корецький таки зміг домовитись і от-от отримає судове рішення, яке одночасно зніме з нього претензії ДАСУ щодо невжиття дієвих заходів по відшкодуванню спричинених Укрнафті збитків, а на додаток буде чудова нагода перекласти провину за спричинені збитки на «злочинних папередників» - цей тренд зараз дуже в моді в Україні.
На щастя, виявилося, що не всі судді ладні заплющувати очі на витівки наших «ефективних державних менеджерів» і підігрувати їм. Деякі з них зберігають здатність критично ставитись до таких юридичних витребеньок та вдаються до серйозного аналізу поданих документів, не боячись ухвалювати рішення, керуючись принципом верховенства права та підкоряючись лише закону. Поки що мотиви рішення невідомі, оскільки опубліковані лише його вступна та резолютивна частини, але вже зараз можна сказати, що на разі ми маємо імовірно перший в історії української юриспруденції випадок, коли державний менеджер пан Корецький примудрився програти самому собі в суді, сплативши за це майже 1 млн грн судового збору. Цікаво, чи надасть відповідну оцінку вказаним обставинам новообраний склад наглядової ради Укрнафти, чи вихід з неї Іренеуша Фонфари (одного з трьох незалежних директорів) знову дозволить Корецькому вийти сухим із води і зробити вигляд, що нічого не сталося.